14 липня 2022 року
ДЕНЬ
ФРАНЦІЇ – Традиційний парад до Дня Франції цього року пройшов під знаком війни
в Україні. Військовослужбовці з дев’яти країн на східному фланзі НАТО,
включаючи 12 румунів, дефілювали разом із французькими солдатами на знак
єдності перед загрозою Росії. Темою, під якою проходив офіційний парад до
Національного дня, було «Partager la flamme» («Поділимося вогнем»), що має
подвійний зміст: данина пам’яті останньому учаснику французького опору проти
нацистської окупації, Юберу Жермену, який помер цього року, і привітання Олімпійського
вогню в перспективі Літніх ігор, які Париж прийматиме через два роки, у 2024
році. З Бухареста президент Клаус Йоганніс надіслав листа лідеру Єлисейського
двору, Еммануелю Макрону, в якому висловив привітання та побажання процвітання
французькому народу. Клаус Йоганніс наголосив на «міцності та послідовності
стратегічного партнерства між Румунією та Францією, заснованого на спільних
цінностях і чудовій співпраці як на двосторонній основі, так і в рамках ЄС». Бухарест
відсвяткував День Франції прийомом у Посольстві Французької Республіки, на
якому були присутні, серед інших, прем’єр-міністр Ніколає Чуке та французькі високопосадовці.
Ştefan Stoica, 14.07.2022, 04:22
ДЕНЬ
ФРАНЦІЇ – Традиційний парад до Дня Франції цього року пройшов під знаком війни
в Україні. Військовослужбовці з дев’яти країн на східному фланзі НАТО,
включаючи 12 румунів, дефілювали разом із французькими солдатами на знак
єдності перед загрозою Росії. Темою, під якою проходив офіційний парад до
Національного дня, було «Partager la flamme» («Поділимося вогнем»), що має
подвійний зміст: данина пам’яті останньому учаснику французького опору проти
нацистської окупації, Юберу Жермену, який помер цього року, і привітання Олімпійського
вогню в перспективі Літніх ігор, які Париж прийматиме через два роки, у 2024
році. З Бухареста президент Клаус Йоганніс надіслав листа лідеру Єлисейського
двору, Еммануелю Макрону, в якому висловив привітання та побажання процвітання
французькому народу. Клаус Йоганніс наголосив на «міцності та послідовності
стратегічного партнерства між Румунією та Францією, заснованого на спільних
цінностях і чудовій співпраці як на двосторонній основі, так і в рамках ЄС». Бухарест
відсвяткував День Франції прийомом у Посольстві Французької Республіки, на
якому були присутні, серед інших, прем’єр-міністр Ніколає Чуке та французькі високопосадовці.
ЕКОНОМІКА -
Через дивовижне зростання на 5,2% у першому кварталі року, Європейська комісія
вирішила покращити свої оцінки щодо розвитку румунської економіки з 2,6%, як
очікувалося в березні, до 3,9%, згідно з опублікованими сьогодні економічними
прогнозами. Натомість виконавчий орган ЄС переглянув у бік зниження свої оцінки
щодо розвитку економіки Румунії в 2023 році з 3,6% до 2,9%, в контексті, в
якому очікується уповільнення зростання як у всьому світі, так і на рівні ЄС.
Приватне споживання та інвестиції стануть головними рушійними силами зростання
як цього, так і наступного року, тоді як чистий експорт буде діяти як гальмо
для ВВП і призведе до збільшення дефіциту торговельного балансу, стверджує Європейська
комісія.
НАВЧАННЯ – У
період з 14 по 25 липня, військово-морські сили Румунії беруть участь з трьома
військовими кораблями в багатонаціональних навчаннях «Breeze 22», організованих
і очолюваних Військово-морськими силами Болгарії, які проходитимуть у
територіальних водах сусідньої країни, в міжнародних водах Чорного моря і в
болгарському порту Бургас. У цьогорічних навчаннях «Breeze 22» беруть участь
військово-морські, військово-повітряні засоби та штабні офіцери Албанії,
Бельгії, Франції, Грузії, Греції, Італії, Латвії, Польщі, Туреччини та США.
Основною метою навчань є посилення оперативної сумісності на тактичному рівні
між особовим складом ВМС і підрозділами- учасниками шляхом відпрацювання
оперативних процедур звичайних і нетрадиційних бойових дій та боротьби з
асиметричними загрозами.
ПЛАТФОРМА
ПІДТРИМКИ – Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок побуває у
п’ятницю в Бухаресті та Констанці (південний схід), повідомило Посольство
Німеччини в Бухаресті. Анналена Бербок буде співголовувати на другій
міністерській конференції Платформи підтримки Республіки Молдова разом зі своїм
румунським колегою Богданом Ауреску та Хрізулою Захаропулу, державним
секретарем з питань розвитку та франкофонії Франції. Також у п’ятницю Анналена
Бербок проведе зустрічі з прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке та міністром
закордонних справ Богданом Ауреску з питань двосторонньої та європейської
політики. Далі відбудиться зустріч із головою Демократичного форуму німців
Румунії. У першій частині вечора глава МЗС Німеччини вирушить до чорноморського
порту Констанца, де разом з місцевою владою та представниками німецьких
компаній обговорить питання експорту зерна з України через порт Констанца.
БІЖЕНЦІ З
УКРАЇНИ – Генеральна інспекція прикордонної поліції повідомляє, що протягом
середи через пункти пропуску з усієї країни до Румунії в’їхало близько 12 тисяч
громадян України, що на 22% більше, ніж попередньої доби. Таким чином,
починаючи з 10 лютого і до середи, на національному рівні в Румунію в’їхало
1,55 млн громадян України. Незначна їх частина залишилася на національній
території.
ЗЕРНО -
Міністерство закордонних справ Румунії передало Києву дипломатичними каналами
дозвіл на транзит через канали Кілія та Бистре суден під українським прапором,
завантажених зерновими. МЗС зазначило, що Румунія намагається мобілізувати
послідовну міжнародну підтримку для створення транзитного коридору, в тому
числі з морською складовою, для транспортування українських зернових до третіх
країн, в умовах загострення продовольчої кризи, породженої діями Росії. У
середу в Стамбулі відбулися переговори щодо розблокування експорту українського
зерна. У ньому взяли участь делегації України, Росії, Туреччини та ООН.
Завантажені зерновими судна виходять з українських портів і намагаються
доставити, зокрема, кукурудзу та пшеницю до румунського порту Констанца
(південний схід). Звідси зерно експортується до Європи, Африки чи арабського
регіону.
ВІЙНА В
УКРАЇНІ – У четвер, на міжнародній конференції про
відповідальність РФ за скоєні в Україні злочини, президент України Володимир
Зеленський закликав створити «спеціальний трибунал» для розслідування
вторгнення Росії в Україну. А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав
створити спеціальний суд для розгляду злочину агресії – нападу однієї держави
на іншу – проти України. «Ми хочемо, щоб злочин агресії, вчинений Росією проти
України, не залишився безкарним», – сказав Дмитро Кулеба на тій же конференції.
Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс нагадав, що в Україні розпочато
досудове розслідування в майже 20 тисяч кримінальних провадженнях щодо злочинів
РФ проти цивільного населення та інфраструктури на території цієї держави. За
його словами, близько 14 європейських держав розслідують ці злочини, і було створено
Спільну європейську слідчу групу. Росія заперечує зловживання своїх військових:
бомбардування мирних жителів, страти, зґвалтування та, у свою чергу, звинувачує
Україну у військових злочинах. Десятки цивільних були вбиті або поранені, в
четвер, у результаті ракетного обстрілу російської армії центральноукраїнського
міста Вінниця.
КОРОНАВІРУС
– За минулу добу в Румунії зареєстровано 3.993 нових випадки зараження
SARS-CoV-2, на 216 випадків більше, ніж попередньої доби, повідомило Міністерство
охорони здоров’я у четвер. На лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії перебуває
99 пацієнтів, що на 12 більше, ніж попередньої доби.