13 січня 2021 року
КОРОНАВІРУС
-
Від
середи, у
Румунії було
продовжено ще
на 30 днів
режим надзвичайної ситуації.
Таким чином, серед іншого, носіння
захисних
масок
залишається обов’язковим як у закритих,
так і у відкритих громадських приміщеннях.
Після першого етапу національної
кампанії вакцинації проти Covid-19 для
медичного персоналу,
в п’ятницю розпочнеться реєстрація
людей, які можуть бути вакциновані на
другому етапі, а саме літніх людей
старших
65 років, хронічно хворих
людей
та працівників ключових галузей. На
прес-конференції президент країни Клаус
Йоханніс
виступив
на користь успішного завершення цієї
кампанії як обов’язкової передумови
для повернення до допандемічного
життя
та для відновлення секторів
економіки.
У середу,
в Румунії було зафіксовано
понад
4.400
нових випадків захворювання на Covid-19 із
майже 33.000
проведених тестів. Влада також повідомила
про 88 летальних
випадків,
пов’язаних з новим коронавірусом. У
відділеннях інтенсивної терапії
знаходяться 1080
пацієнтів.
Roxana Vasile, 13.01.2021, 03:01
КОРОНАВІРУС
-
Від
середи, у
Румунії було
продовжено ще
на 30 днів
режим надзвичайної ситуації.
Таким чином, серед іншого, носіння
захисних
масок
залишається обов’язковим як у закритих,
так і у відкритих громадських приміщеннях.
Після першого етапу національної
кампанії вакцинації проти Covid-19 для
медичного персоналу,
в п’ятницю розпочнеться реєстрація
людей, які можуть бути вакциновані на
другому етапі, а саме літніх людей
старших
65 років, хронічно хворих
людей
та працівників ключових галузей. На
прес-конференції президент країни Клаус
Йоханніс
виступив
на користь успішного завершення цієї
кампанії як обов’язкової передумови
для повернення до допандемічного
життя
та для відновлення секторів
економіки.
У середу,
в Румунії було зафіксовано
понад
4.400
нових випадків захворювання на Covid-19 із
майже 33.000
проведених тестів. Влада також повідомила
про 88 летальних
випадків,
пов’язаних з новим коронавірусом. У
відділеннях інтенсивної терапії
знаходяться 1080
пацієнтів.
КОРУПЦІЯ
– Президент Румунії Клаус Йоганніс дав
свою згоду, за поданням Генерального
Прокурора Румунії, на притягнення
до кримінальної відповідальності
ексспікера Сенату Румунії та колишнього
прем’єра Келіна Попеску Терічану за
звинуваченням в одержанні хабара.
Прокурори Національного антикорупційного
управління Румунії стверджують, що
Келін Попеску Терічану у 2007-2008 роках,
коли був прем’єр-міністром отримав він
австрійської компанії непряму неправомірну
вигоду в розмірі близько 800 тис доларів,
у вигляді оплати консультаційних послуг. Теж у середу колишній
євродепутат від колишньої
Демократ-ліберальної партії Маріан Злотя був остаточно
засуджений до восьми з половиною років позбавлення волі за одержання хабара. Він змусив працівників Національного
санітарно-ветеринарного управління, яким він очолював, щомісяця робити внески до Демократ-ліберальної партії, яка між часом зникла із політичної сцени Румунії.
В іншій справі суд постановив, що колишня керівниця Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і
тероризму Аліна Біка була остаточно засуджена до чотирьох років позбавлення волі за одержання хабара.
Біка втекла з Румунії до винесення вироку, спочатку до Коста-Ріки, а зараз вона перебуває в
Італії, звідки просить
не видавати її.
ЗАРПЛАТИ
– Уряд в
Бухаресті
вирішив на сьогоднішньому засіданні підвищити мінімальну валову зарплату в економіці з 2.230
леїв (близько 455 євро) до 2.300 леїв
(близько 470 євро). Для
працівників з вищою освітою мінімальна
зарплата буде заморожена на рівні 2350 леїв (близько 480 євро). Члени уряду проаналізували також проєкт державного
бюджету
на поточний
рік, який буде
розглянутий Парламентом наступного місяця. Прем’єр-міністр
Флорін Кицу закликав
міністрів
представити ситуацію з пріоритетними
проєктами,
заявивши, що гроші будуть витрачені
ефективно та ретельно в цьому році. Крім
того, він зазначив, що також слід
враховувати дефіцит бюджету, який
оцінюється на
рівні
7% від ВВП.
ПРОТЕСТИ
– У
середу, профспілковці
у сферах поліції,
державного управління, соціальної
допомоги та
пенітенціарних
установ взяли
участь
у мітингу перед Міністерством праці в
Бухаресті, а також у подібних акціях
перед Префектурами
в інших містах
країни.
Федерація PUBLISIND розпочала акції протесту
31 грудня 2020 року після того, як виконавча
влада вирішила, що заробітна плата
працівників державної системи повинна
бути заморожена
на рівні грудня 2020 року. У
вівторок, профспілкові
представники Федерації
Санітас також розпочали акцію протесту
на підтримку
працівників у
сфері охорони
здоров’я та соціальної допомоги. Вони
незадоволені
постановою уряду, яка передбачає
замороження зарплат та пенсій цього
року.
Профспілковці
оголосили, що вони пікетуватимуть
міністерства охорони здоров’я, праці,
фінансів, а також уряд та парламент
Румунії під час дебатів щодо закону про
Державний бюджет Румунії на поточний
рік. Вони планують написати відкритий
лист президенту, членам парламенту
Румунії та Європарламенту, в якому
хочуть привернути увагу на те, що Румунія
є єдиною європейською країною, яка в
розпал пандемії зменшує доходи
працівників, безпосередньо задіяних
до боротьби з новим коронавірусом.
ОПИТУВАННЯ -
Румуни розпочали новий рік песимістично щодо загальної ситуації в країні, -
показує опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії (IRES).
За його даними, 7 з 10 румунів вважають, що напрямок, в якому рухається країна,
є неправильним, 8 з 10 вважають, що 2020 рік був поганим для Румунії, але майже
три чверті з оптимізмом вважають, що цей рік буде кращим. Половина респондентів
оцінюють, що в 2021 році в Румунії,
після наслідків епідемії COVID, цілком можливо нормалізується життя, але дві
третини не вірять у повне відновлення економіки. Лише 1 із 10 румунів вважає, що цього року доходи
збільшяться. Дослідження IRES було проведене 7 і 8 січня по телефону на
національній репрезентативній вибірці в 1030 осіб та має похибку плюс – мінус
3,1%.
ВІДХОДИ
– У
2018 році в Європейському Союзі було
перероблено приблизно 41,5% відходів
пластикових упаковок. Згідно
з даними, опублікованими у
середу Євростатом,
Румунія була вище середнього рівня ЄС,
враховуючи, що у
2018 році у нашій країні було перероблено
43%
таких
відходів. За
той же період, у
семи країнах ЄС було перероблено більше
половини цих відходів:
Литві, Словенії, Болгарії
та
Чехії. З
іншого боку, на Мальті, у
Франції,
в
Угорщині
та Ірландії перероблено менше третини
відходів пластикових упаковок. У
2018 році кількість відходів упаковок,
що утворюються в ЄС, становила 174 кілограми
на душу населення. Макулатура
та картон, пластик, скло, дерево та метал
були найпоширенішими видами відходів
упаковок
в ЄС у 2018
році.