13 листопада 2017 року
Бухарест
– Прокурори Національної антикорупційної
дирекції порушили кримінальне провадження проти спікера Палати депутатів та лідера Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня за фактом створення злочинної групи, зловживання
службовим
становищем та скоєння злочинів, пов’язаних з викраданням європейських коштів під час його перебування на посаду голови Телеорманської
повітової ради. У цій
справі проходять й інші 8 осіб за подібними фактами. Національна антикорупційна дирекція уточнює, що справа
була порушена на підставі скарги з боку Європейського бюро з питань запобігання зловживанням та шахрайству
(OLAF) від 30 вересня 2016 року за підозрою в скоєнні кількох злочинів,
серед яких: незаконне отримання європейських коштів на підставі підроблених
документів для реабілітаційні повітових
доріг. Лівіу Драгня,
який був допитаний сьогодні у приміщенні
НАД, відхилив всі звинувачення. Нагадаємо, що Лівіу Драгня проходить у іншій справі,
будучи звинувачений за фактами
підбурювання до зловживання службовим становищем і підбурювання до підробки документів.
За даними прокуратури, він спонукав виконавчого директора Управління
соціальної допомоги і захисту дітей зберегти на посаді працівників цієї
організації, відповідно виплачувати їм заробітну плату, хоча вони насправді не
приходили на роботу. У 2016 році Лівіу Драгня
був засуджений
до двох років позбавлення волі умовно за спробу фальсифікації результатів
голосування під час референдуму від 2012 року про імпічмент Траяна Бесеску.
Florentin Căpitănescu, 13.11.2017, 12:10
Бухарест
– Прокурори Національної антикорупційної
дирекції порушили кримінальне провадження проти спікера Палати депутатів та лідера Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня за фактом створення злочинної групи, зловживання
службовим
становищем та скоєння злочинів, пов’язаних з викраданням європейських коштів під час його перебування на посаду голови Телеорманської
повітової ради. У цій
справі проходять й інші 8 осіб за подібними фактами. Національна антикорупційна дирекція уточнює, що справа
була порушена на підставі скарги з боку Європейського бюро з питань запобігання зловживанням та шахрайству
(OLAF) від 30 вересня 2016 року за підозрою в скоєнні кількох злочинів,
серед яких: незаконне отримання європейських коштів на підставі підроблених
документів для реабілітаційні повітових
доріг. Лівіу Драгня,
який був допитаний сьогодні у приміщенні
НАД, відхилив всі звинувачення. Нагадаємо, що Лівіу Драгня проходить у іншій справі,
будучи звинувачений за фактами
підбурювання до зловживання службовим становищем і підбурювання до підробки документів.
За даними прокуратури, він спонукав виконавчого директора Управління
соціальної допомоги і захисту дітей зберегти на посаді працівників цієї
організації, відповідно виплачувати їм заробітну плату, хоча вони насправді не
приходили на роботу. У 2016 році Лівіу Драгня
був засуджений
до двох років позбавлення волі умовно за спробу фальсифікації результатів
голосування під час референдуму від 2012 року про імпічмент Траяна Бесеску.
Брюссель
– Міністр закордонних справ Румунії
Теодор Мелешкану взяв участь сьогодні в Брюсселі у засіданні
Ради із зовнішніх відносин, під час якої обговорювалися такі питання як відносини ЄС-Африка в перспективі
підготовки до саміту Африканський Союз-Європейський Союз в Абіджані
(Кот-д’Івуарі). Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС разом з міністрами
оборони, серед яких і голова оборонного відомства Румунії Міхай Фіфор, візьмуть
участь у спільному робочому обіді, під час якого будуть обговорені різні
аспекти реалізації Глобальної стратегії ЄС в сфері безпеки й оборони. З цієї
нагоди відбудеться церемонія підписання спільного документа про асоціацію зацікавлених країн до постійної
структурованої військової співпраці (PESCO). Крім того, під час засідання Ради
закордонних справ буде розглянуто прогрес у співробітництві між ЄС та НАТО.
Бухарест – Опозиційна
Націонал-ліберальна партія почала сьогодні процедуру оголошення недовіри
чинному уряду
створеного з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, після суперечливих змін до податкового законодавства, які
критикують як роботодавці, так і профспілки та значна частина громадянського
суспільства. Ліберали, також, звернулися до Омбудсмена з проханням оскаржити в
Конституційному суді відповідну термінову постанову уряду. Нагадаємо, що кабінет міністрів прийняв рішення про перенесення від роботодавців
до працівників обов’язкові соціальні внески та скорочення
податку на прибуток від 16% до 10% з 1 січня наступного року. Проти нових
податкових змін протестували у неділю ввечері у Бухаресті та інших великих
містах країни тисячі людей. Однак, урядовці
запевняють, що в результаті цих змін заробітна плата працівників не зменшиться,
а роботодавці не платитимуть більше відрахувань.
Вашингтон
– У багатьох країнах з економікою, що розвивається, такими як Угорщина, Польща
та Румунія а також у кількох країнах
Західних Балкан та
Співдружності Незалежних Держав, дефіцит бюджету далі відносно високий, -
показує останній звіт під назвою Регіональні економічні перспективи МВФ, який був оприлюднений сьогодні. Ці
країни повинні поліпшити якість державних витрат та змінювати склад своїх доходів таким чином,
щоб зберегти конкурентоспроможність регіонів, – зазначається у звіті. МВФ вважає, що вирішальні особи повинні скористатись
покращеними перспективами для поповнення резервів та підвищення здатності
економіки зростати та
поглинати шоки.
Бухарест – Парламентська комісія з розслідування другого туру
президентських виборів 2009 року вирішила
знову запросити на заслухання голову Національної антикорупційної дерикції (НАД)
Лауру Кодруцу Кьовеші. Це четвертий раз, коли голову НАД запрошують на
заслухання, однак вона до тепер кожного разу відмовилася. Ця
комісія продовжує свою роботу, навіть якщо Генеральна Прокуратура скасувала
справу про вибори від 2009 року. Слідства були розпочаті після одкровень
суперечливого журналіста, який ствердив, що на президентські вибори вплинули
високопоставлені урядовці, в тому числі керівники силових установ. Переможцем
президентських виборів у 2009 році став Траян
Бесеску. На
другому місці (з незначним відставанням) виявився тодішній лідер
Соціал-демократичної партії Румунії Мірча Джеоане.
Тегеран – За останніми даними місцевих ЗМІ, внаслідок землетрусу магнітудою 7,3, який стався вчора увечері на кордоні між
Іраном та Іраком, загинули 348 людей та понад 5000 отримали поранення. Геологічна
служба США оцінила магнітуду землетрусу у 7,3 за шкалою Ріхтера,
а його епіцентр був неподалік від міста Халабджа на сході Іраку. Експерти ствердили, що мали місце два великі афтершоки, магнітуда яких становила 4,5 та 4,7 балів.Найбільше від стихійного лиха постраждала іранська провінція Керманшах у
горах Заргос, що на кордоні між Іраном та Іраком.Поштовхи землетрусу
відчувалися також у Туреччині та Кувейті.