12 жовтня 2018 року

Бухарест – Бачення Румунії в рамках Європейського Союзу є сильно проєвропейським, а девізом румунського головування в Раді ЄС є єдність, що показує нагальну потребу єдності та співпраці між державами-членами. Заява була зроблена спікером Палати депутатів Лівіу Драгнею в п’ятницю у ході зустрічі з Генеральним секретарем Європейської комісії Мартіном Зельмаєром та з начальником кабінету голови Єврокомісії Кларою Мартінес Альберора. Європейські чиновники також провели дискусії з спікером Сенату Келіном Попеску Терічану про погляди Румунії стосовно європейських проблем та пріоритети країни під час головування в Раді ЄС. Келін Попеску Терічану зазначив, що Румунія буде головувати в Раді в складному контексті, що характеризується численними проблемами, які впливають як на життя громадян, так і на уряди. Румунія головуватиму у Раді Європейського Союзу у першій половині наступного року.

Corina Cristea, 12.10.2018, 12:58

Люксембург
– Міністр внутрішніх справ Румунії Кармен Дан заявила сьогодні, що Румунія, яка перебере головування у Раді
ЄС у першій половині 2018 року,
зверне увагу на феномен радикалізації, приділяючи особливу увагу соцмережам. Кармен Дан також заявила, що Румунія не стикається з безпосередньою
та неминучою загрозою насильницького екстремізму й тероризму, але стурбована масштабом цих явищ
в останні роки. Заяви були зроблені на конференції на цю тему, яка відбулася в
Люксембурзі в четвер та п’ятницю, з
нагоди засідання
Ради з питань правосуддя та внутрішніх справ.

Бухарест – Президент Румунії Клаус Йоханніс підписав сьогодні закон Про статус суддів та прокурорів, останній з трьох законів у сфері судочинства, після того як нормативно правовий акт неодноразово був оскаржений у Конституційному Суді. Закон Про статус суддів та прокурорів, закон Про судоустрій та закон Про організацію та функціонування Вищої ради магістратури, це законодавчий пакет над яким виправляча коаліція СДП+АЛДЕ зробила суттєві зміни, що були піддані гострій критиці не тільки президентом, опозицією, асоціаціями магістратів, а також Венеціанською комісією. З іншого боку, Конституційний Суд частково визнав сьогодні звернення, подані Верховним Судом, опозиційними Націонал-ліберальною партією та Союзом Рятуйте Румунію) а також Президентом Клаусом Йоханнісом щодо проекту закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу та внесення змін до закону «Про судоустрій».

Бухарест – Президент Румунії Клаус Йоханніс перебуватиме 14-17 жовтня з офіційним візитом в Італії. Це перший офіційний візит до Італії глави румунської держави за останні 45 років. Клаус Йоханніс має заплановані зустрічі з президентом Італії Серджіо Матареллею, з прем’єр-міністром Джузеппе Конте, з головами Сенату та Палати депутатів Марією Елізабеттою Альберті Каселлаті та, відповідно, Роберто Фіко. На порядку денному візиту також фігурують зустрічі з представниками православних, греко-католицьких та римо-католицьких релігійних культів та представниками румунської громади. Візит відбувається в контексті святкування 100-річчя Великого об’єднання та 10-річчя від підписання Стратегічного консолідованого партнерства між Румунією та Італією, – зазначається у прес-релізі Адміністрації Президента.

Бухарест – Румунія далі буде «державою-маяком» франкофонії, – заявила віце-прем’єр-міністр Ана Бірчалл, яка брала взяла участь в період 10-12 жовтня у Вірменії у Конференції глав держав і урядів фракомовних країн. Ана Бірчалл виступила з промовою, як голова румунської делегації, в якій вона підкреслила прихильність Бухареста до франкофонії та її цінностей. На порядку денному засідання були питання, пов’язані з прийняттям низку документів та резолюцій з питання франкомовного простору, вибір Генерального секретаря Франкофонії для 2018-2022 роки, дебати на тему кризових ситуацій в фракомовному просторі та прийняття нових членів у Міжнародній організації франкофонії. Також, серед обговорюваних тем було важливість культури, освіти та дослідження для розвитку держав фракомовного простору. З цієї нагоди, Ана Бірчалл підписала угоду про створення регіонального бюро Міжнародної організації Франкофонії для Центральної та Східної Європи, угода укладена між урядом Румуні та Міжнародною організацією франкофонії.

Бухарест – У Румунії за перші вісім місяців поточного року, кількість нових заснованих компаній з іноземним капіталом скоротилася більш ніж на 5%, порівняно з аналогічним періодом 2017 року, – повідомляє Національне бюро реєстрації торгівлі. Йдеться про близько 3.800 нових компаній зі статутним капіталом у майже 39 млн. доларів. Наприкінці липня цього року в Румунії було майже 220.000 іноземних компаній. Італійські компанії є найбільш численними, але нідерландські компанії мають найбільший статутний капітал.