11 травня 2014 року
УКРАЇНА – Міністерство закордонних справ Румунії засудило проведення в неділю так званих “референдумів” у Донецькій і Луганській областях, що є невідємними складовими суверенної і незалежної України та знову наголосило на їх протиправному і нелегітимному характері. Згідно з румунським зовнішньополітичним відомством, вони суперечать Конституції України і порушують основні принципи міжнародного права. Результати цих псевдо-референдумів не можуть бути враховані і не можуть створювати правові наслідки, вважає МЗС Румунії, стверджуючи, що їх проведення є черговою провокацією, із серії заходів, спрямованих проти суверенітету і територіальної цілісності України, після незаконної анексії Кримського півострова Російською Федерацією 21 березня 2014 року. Бухарест просить Москву не визнавати результати так званих «референдумів», поважати територіальну цілісність і суверенітет України та повернутися в русло міжнародного права, в тому числі негайно вивести свої війська з Криму. Нагадаємо, що ЄС і США не визнають псевдо-плебісцити, проведені проросійськими сепаратистами на сході України. Ситуація в Україні буде розглянута в понеділок у Брюсселі, на засіданні міністрів закордонних справ ЄС, на якому буде присутній і міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян.
Ştefan Stoica, 11.05.2014, 14:04
УКРАЇНА – Міністерство закордонних справ Румунії засудило проведення в неділю так званих “референдумів” у Донецькій і Луганській областях, що є невідємними складовими суверенної і незалежної України та знову наголосило на їх протиправному і нелегітимному характері. Згідно з румунським зовнішньополітичним відомством, вони суперечать Конституції України і порушують основні принципи міжнародного права. Результати цих псевдо-референдумів не можуть бути враховані і не можуть створювати правові наслідки, вважає МЗС Румунії, стверджуючи, що їх проведення є черговою провокацією, із серії заходів, спрямованих проти суверенітету і територіальної цілісності України, після незаконної анексії Кримського півострова Російською Федерацією 21 березня 2014 року. Бухарест просить Москву не визнавати результати так званих «референдумів», поважати територіальну цілісність і суверенітет України та повернутися в русло міжнародного права, в тому числі негайно вивести свої війська з Криму. Нагадаємо, що ЄС і США не визнають псевдо-плебісцити, проведені проросійськими сепаратистами на сході України. Ситуація в Україні буде розглянута в понеділок у Брюсселі, на засіданні міністрів закордонних справ ЄС, на якому буде присутній і міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян.
ПСПСЄ – Спікер Палати депутатів Парламенту Румунії Валеріу Згоня заявив, що якщо хоче бути важливим політичним гравцем усередині ЄС та в євроатлантичних структурах, Румунія повинна продемонструвати свою здатність утверджувати європейські та євроатлантичні цінності в регіоні та по сусідству. Цю заяву він зробив у неділю наприкінці пленарного засідання першої сесії Парламентської асамблеї Процесу співпраці в Південно-Східній Європі. Голови парламентів, присутні на цьому зібранні висловили стурбованість з приводу подій в Україні і висловили готовність допомогти цій країні стати місцем процвітання і безпеки. Учасники сесії прийняли підсумкову декларацію про зміцнення співпраці між національними парламентами країн учасниць. У ході зібрання в Бухаресті були обговорені різні теми, зокрема просування на регіональному рівні європейських цінностей та принципів, зосередивши увагу на верховенстві права та захисті прав людини, особливо прав меншин. Були розглянуті також можливості розширення економічної співпраці, особливо в сфері енергетичної і транспортної інфраструктури, а також в галузі дослідження. У Процесі співпраці в Південно-Східній Європі беруть участь Албанія, Болгарія, Греція, колишня югославська Республіка Македонія, Румунія, Сербія, Туреччина, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Молдова, Чорногорія і Словенія.
ЕКОНОМІКА – Президент Траян Бесеску піддав критиці міжнародне рейтингове агентство Standard & Poors, котре дедалі включає Румунію в категорію нерекомендованих для інвестування країн, хоча румунська економіка зросла на 3,5%, а дефіцит становить менше 3%. В ході робочої поїздки в Арад (захід країни), де взяв участь у дебатах з економічних питань, президент порадив інвесторам обирати галузі з високим рівнем безробіття, тому що там є робоча сила. Він також зазначив, що румунський уряд повинен використати всі кошти, виділені Європейським Союзом Румунії на потреби молоді (близько 105 млн євро), гроші, котрі мають бути витрачені в період 2014-2015 років, а також іще 465 млн. євро для створення робочих місць для малозабезпечених верств населення
СТРАЙК – Працівники Пошти Румунії провели й неділю новий страйк перед урядом, в знак протесту проти загальної політики керівництва компанії в останні роки. Листоноші вимагають відставки керівництва, підвищення заробітної плати, оплати понаднормових годин та поліпшення умов праці. Профспілкові лідери оголосили, що акція протесту буде продовжена в наступні дні. 13 травня буде проведений японський страйк по всій країні, а в четвер, 15 травня, страйкарі пікетуватимуть центральний офіс Пошти Румунії в Бухаресті та регіональні осередки у всіх повітах. Заборгованість Румунської Пошти в даний час складають 200 млн. леїв, близько 45 мільйонів євро.
БАНКИ – Президент Румунії Траян Бесеску вважає, що Румунія зазнає значних втрат, якщо в Україні розпочнеться громадянська війна між Сходом і Заходом, через високий рівень ризику у всьому регіоні, а не тільки в Україні. В інтервю приватному телеканалу глава румунської держави сказав, що лише цей сценарій суперечить прогнозам голови Національного банку Румунії Мугура Ісереску, за словами якого Румунія захищена від економічних ризиків, викликаних ситуацією в Україні. Румунія вже пережила подібний досвід під час війни в Югославії, коли весь регіон отримав інший статус. За словами голови Нацбанку Румунії платоспроможність та резерви ліквідності румунської банківської системи здатні помякшити наслідки будь-яких проблем, які можуть виникнути в результаті зміни ситуації австрійських і французьких банків в Росії та Україні.
УГОРЩИНА – Подвійне громадянство і автономія угорців у Карпатському басейні залишаються головними політичними пріоритетами Уряду Угорщини на наступні чотири роки. Таку заяву зробив угорський премєр-міністр, популіст Віктор Орбан, переобраний у суботу парламентом на другий премєрський термін поспіль, після парламентських виборів минулого місяця. Економічні відносини будуть центральною складовою закордонної політики Угорщини, сказав В.Орбан, наголосивши, що буде продовжена політику “виходу на схід”.
ЄВРОБАЧЕННЯ – Переможцем пісенного конкурсу “Євробачення-2014”, що пройшов у Копенгагені (Данія) став трансвестит з Австрії Кончіта Вурст, з піснею “Rise Like a Phoeni/Повстану, як фенікс”, яка отримала 290 балів. Друге місце дісталося Нідерландам, а третє – Швеції. Фінал конкурсу відбувся в суботу 10-го травня. У ньому взяло участь 26 країн. Представники Румунії Паула Селінг та Ові, з піснею “Miracle/Диво” посіли 12-те місце. Румунський дует виступив на Євробаченні вдруге, у 2010 році Паула і Ові посіли третє місце із піснею “Playing with Fire/Гра з вогнем”.
ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп (5 ракетка світу) програла фінальний поєдинок на турнірі Жіночої тенісної асоціації (WTA) в Мадриді з призовим фондом 3,7 мільйонів євро. Вона поступилася найсильнішій російській тенісистці Марії Шараповій (WTA 9) в трьох сетах з рахунком 6:1, 2:6, 3:6. Сімона Халеп, найкраща тенісистка Румунії всіх часів, за друге місце отримала понад 342 тис. євро та 650 рейтингових очок.