10 березня 2022 року
НАФТА – Прем’єр-міністр Ніколає Чуке оголосив про суворі
перевірки всіх нафтових компаній у Румунії після паніки, що виникла в середу
ввечері і призвела до утворення черг на АЗС, небачених за останні десятки
років. Прем’єр-міністр попередив, що будуть вжиті необхідні заходи для
запобігання будь-яким незаконним, протиправним діям, які, зокрема, не мають
реального економічного обґрунтування. Глава уряду зробив цю заяву після екстреної наради з міністрами
енергетики та економіки, а також з керівниками Управління з питань захисту прав
споживачів, Ради з питань конкуренції та Національного агентства податкового управління.
Ці три установи вже розпочали дії з контролю та перевірки ситуації, викликаної
необґрунтованим підвищенням цін на пальне. Міністр енергетики також написав у
соцмережі, що відповідальні установи виявлятимуть рішучість під час проведення
перевірок у зв’язку зі зростанням цін на паливо, та вживуть жорстких сакцій до
тих, хто порушує закон.
Mihai Pelin, 10.03.2022, 11:31
НАФТА – Прем’єр-міністр Ніколає Чуке оголосив про суворі
перевірки всіх нафтових компаній у Румунії після паніки, що виникла в середу
ввечері і призвела до утворення черг на АЗС, небачених за останні десятки
років. Прем’єр-міністр попередив, що будуть вжиті необхідні заходи для
запобігання будь-яким незаконним, протиправним діям, які, зокрема, не мають
реального економічного обґрунтування. Глава уряду зробив цю заяву після екстреної наради з міністрами
енергетики та економіки, а також з керівниками Управління з питань захисту прав
споживачів, Ради з питань конкуренції та Національного агентства податкового управління.
Ці три установи вже розпочали дії з контролю та перевірки ситуації, викликаної
необґрунтованим підвищенням цін на пальне. Міністр енергетики також написав у
соцмережі, що відповідальні установи виявлятимуть рішучість під час проведення
перевірок у зв’язку зі зростанням цін на паливо, та вживуть жорстких сакцій до
тих, хто порушує закон.
ГУМДОПОМОГА – Прем’єр-міністр Ніколає Чуке прийняв, у четвер,
Янеза Ленарчича, європейського комісара з гуманітарної допомоги та врегулювання
криз. Його візит до Румунії відбувається в контексті відкриття Європейського
логістичного центру гуманітарної допомоги, який організовує Румунія в Сучаві за
підтримки Європейської Комісії. Глава уряду нагадав про серйозні гуманітарні наслідки
невиправданої, незаконної та неспровокованої військової агресії Росії проти
України. Він наголосив на стратегічній необхідності збереження солідарності та
єдності ЄС і НАТО в умовах кризи. Мене надихає та солідарність, яку ЄС та його
країни-члени, включаючи Румунію, досі проявили щодо України, – сказав
єврокомісар у Сучаві. Близько 320 тис. українців перетнули кордон Румунії за
перші два тижні після початку кризи, а близько 235 тис. вже покинули нашу країну.
ОБОРОНА – Міністерство національної оборони в Бухаресті
відкидає як абсолютно неправдиві припущення речника Міноборони Росії про
перебазування українських винищувачів на територію Румунії. Міністерство
національної оборони у комюніке зазначає, що на території Румунії немає
українських військових літаків. Згідно з документом, Москва намагається
спекулювати на прикладі українського літака С27, який у перший день російського
вторгнення вимагав екстреної посадки в Румунії або на ситуації тих 14
українських цивільних вертольотів, які прибули до н.п. Гімбав (центр країни), для
операцій передбачених чинними договорами.
ВІЗИТ – НАТО стало «сильнішим», а Росія «слабшою» після
російської агресії в Україні, заявила у четвер віце-президентка США Камала
Харріс у Варшаві. Під час свого візиту до Польщі вона говорила про «звірства»,
скоєні вторгненням російської армії в Україну. Камала Харріс зустрілася з
президентом Польщі Анджеєм Дудою, який також засудив варварство
російських військ, що має ознаки геноциду. Віце-президент США здійснює короткий
тур Європою, щоб передати додатковий сигнал про підтримку державам на східному
фланзі Північноатлантичного альянсу перед агресією Москви. Після Польщі Камала
Харріс у п’ятницю прибуде до Румунії, де її прийме президент Клаус Йоганніс.
Будуть обговорені заходи союзників щодо посилення стримування та оборонної
позиції НАТО на Східному фланзі, включаючи перспективу збільшення військової
присутності США та союзників у Румунії. Також буде розглянуто питання
координації трансатлантичної спільноти щодо нових санкцій проти Росії у
відповідь на вторгнення в Україну. Візит віце-президентки Камали Харріс до
Бухареста відбувається в контексті 25-ї річниці двостороннього стратегічного
партнерства.
САМІТ – Глави держав і урядів ЄС зустрічаються сьогодні і
завтра у Версалі, поблизу Парижа, на саміті, організованому Францією, яка
шестимісячно головує в Раді Європейського Союзу. Забезпечення енергетичної
незалежності Європи, посилення її обороноздатності та розгляд нещодавньої
заявки України на членство в ЄС є основними питаннями, обговореними лідери 27
країн-членів Союзу. В основі переговорів – новий план відновлення та стійкості,
швидше за все, профінансований за рахунок нової спільної позики, необхідної для
подолання наслідків російського вторгнення в Україну. Щодо енергетичної кризи,
Європейська комісія нещодавно представила ініціативу RePowerEU щодо зменшення
її залежності від російського газу, який становить понад 40% європейського
споживання. Стосовно України йдеться про посилення партнерства шляхом зміцнення
зв’язків Києва з єдиним європейським ринком та підключення України до
європейської енергосистеми.
ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЯ – Румунію на Версальському саміті
представлятиме президент Клаус Йоганніс. До початку зустрічі він заявив, у четвер, що головними розглянутими питаннями будуть війна в Україні та енергетична ситуація. Готуючись до неформальної зустрічі, у
вівторок він взяв участь у відеоконференції з головою Європейської ради Шарлем
Мішелем і прем’єр-міністрами Нідерландів, Греції, Хорватії та Естонії.
Президент Йоганніс підтримав роль і вплив, які єдність і координація не тільки
в рамках ЄС, а й зі США, НАТО та іншими стратегічними партнерами, мають у
відповідь, та швидке реагування на агресію Росії проти України, і наголосив на
важливості збереження рішучості. Глава держави представив заходи, вжиті
Румунією на підтримку України, зокрема рішення Бухареста про розміщення
логістичного центру для координації та збору міжнародної гуманітарної допомоги
Україні та, відповідно, Республіці Молдова. Президент Йоганніс також наголосив
на підтримці Румунією заявок України, Респ. Молдови та Грузії на членство в ЄС.
Клаус Йоганніс нагадав про рішення Бухареста збільшити витрати на оборону з 2%
до 2,5% ВВП у 2023 році.
КОРОНАВІРУС – За останню добу в Румунії зареєстровано
понад 3500 нових випадків інфікування SARS-CoV-2 та 70 летальних випадків, з яких 10 до
звітного періоду, йдеться
у звіті Групи стратегічної
комунікації.
Госпіталізовано близько 4 тисяч людей. 630 із них перебувають у відділеннях інтенсивної терапії.
Після майже двох років режиму надзвичайної
ситуації з 9 березня у нашій країні були скасовані всі протипандемічні обмеження. Влада
Румунії повідомляє, що особи, у яких закінчився термін дії документів, що посвідчують особу,
протягом останніх двох років, під час епідемії COVID-19, зобов’язані змінити
документи протягом наступних трьох
місяців.
УКРАЇНА – Сьогоднішні переговори міністрів закордонних
справ Росії та України Сергія Лаврова та Дмитра Кулеби за посередництва
Туреччини, в Анталії, не привели до припинення вогню. Була згадана лише
обіцянка продовжити гуманітарні зусилля з евакуації мирного населення без
будь-яких твердих зобов’язань з боку Росії. Дмитро Кулеба додав, що вирішено
продовжити переговори в такому форматі. У свою чергу, Лавров продовжив
звинувачувати Україну у володінні біологічною та хімічною зброєю, яку вона ніби-то
хотіла б застосувати, і в тому, що країною маніпулює Захід. Сьогодні вранці в
українській столиці, яка увійшла у третій тиждень війни, знову зазвучали сирени
повітряного нальоту. Президент Володимир Зеленський звинуватив Росію у
військових злочинах. Москва погодилася на 12-годинне припинення вогню, щоб
дозволити мирним жителям покинути шість найбільш постраждалих районів, але
українська влада стверджує, що продовження російських бомбардувань завадило
жителям втекти. З іншого боку, Україна стверджує, що їй вдалося вбити, поранити
або взяти в полон понад 12 тис. російських солдатів, а на терені їй вдалося
знищити понад 330 танків, понад 1110 бронетехніки та близько 130 літаків і
вертольотів. З іншого боку, російська армія стверджує, що її повітряні сили
продовжують просуватися і завойовувати цілі в Україні. За її словами, під час
операцій, які тривають вже 15 днів, росіяни знищили майже три тисячі об’єктів
військової інфраструктури України.