1 січня 2023 року
ЗАХОДИ – Початок року приніс румунам підвищення мінімальної заробітної плати,
пенсійного пункту та валової заробітної плати в бюджетному секторі. Також з 1
січня було підвищено мінімальну зарплату в секторі будівництва, а державні допомоги на дітей проіндексували відповідно до рівня інфляції. Також набули чинності нові
граничні ціни на електроенергію, які діятимуть до 31
березня 2025 року. З іншого боку, з 1 січня також знизився акциз на пальне, а
уряд відмовився від компенсації ціни на пальне, тому водії платять більше за бензині дизельне паливо. При цьому чайові, сплачені в ресторані, заносяться
до податкової квитанції та оподатковуються за ставкою 10%. Їх максимальний рівень становить 15% від споживчої
вартості.
Corina Cristea, 01.01.2023, 04:50
ЗАХОДИ – Початок року приніс румунам підвищення мінімальної заробітної плати,
пенсійного пункту та валової заробітної плати в бюджетному секторі. Також з 1
січня було підвищено мінімальну зарплату в секторі будівництва, а державні допомоги на дітей проіндексували відповідно до рівня інфляції. Також набули чинності нові
граничні ціни на електроенергію, які діятимуть до 31
березня 2025 року. З іншого боку, з 1 січня також знизився акциз на пальне, а
уряд відмовився від компенсації ціни на пальне, тому водії платять більше за бензині дизельне паливо. При цьому чайові, сплачені в ресторані, заносяться
до податкової квитанції та оподатковуються за ставкою 10%. Їх максимальний рівень становить 15% від споживчої
вартості.
ЄС -Прем’єр-міністр Ніколає
Чуке звернувся з посланням з нагоди 16-ї річниці членства Румунії в ЄС, наголосивши на тому, що наша країна продовжує
демонструвати свою тверду відданість цінностям ЄС, які приносять безпеку та
процвітання. Переваги нашого членства в ЄС дають відчутні результати:
національна економіка зростає, європейське фінансування залишило відбиток на
розвитку інфраструктури, охорону здоров’я, освіту та місцеві громади, а соціальні програми підтримують громадян, особливо незахищених категорій громадян, які мають більше велику потреба в захисті, зазначив
у своєму посланні
прем’єр-міністр. Ніколає Чуке також написав, що 2022 рік був найкращим з точки зору
капіталізації європейських фондів, і нагадав, що Румунія зможе скористатися
46 мільярдами євро через Політику згуртованості на 2021-2027 роки, яка принесе значні
інвестиції в безпечніші лікарні, транспортну інфраструктуру, модернізацію водної інфраструктури та підтримку бізнес-середовища.
ДИПЛОМАТІЯ
– Продовження кроків щодо приєднання до Шенгенської зони та ОрганізаціЇ
економічного співробітництва та розвитку, а також підтримка європейського курсу
Республіки Молдова є пріоритетами румунської дипломатії у 2023 році, згідно з
річним звітом Міністерства закордонних справ. Щодо конфлікту в Україні Румунія
продовжуватиме підтримувати створення механізму притягнення до відповідальності
осіб, винних у агресії, вчиненої під час незаконної війни Росії проти України.
Щодо ролі члена НАТО МЗС Румунії стверджує, що просуватиме стратегічні
пріоритети нашої країни в Альянсі, включно у перспективі саміту НАТО у Вільнюсі
в липні 2023 року. У цьому сенсі зовнішньополітичне відомство Румунії виступає
за приділення більшої уваги зміцненню позиції стримування та оборони НАТО на
східному фланзі з метою захисту національної безпеки, а також у Чорноморському
регіоні як зоні стратегічного значення для євроатлантичної безпеки. Також
згадуються кроки щодо інтеграції Румунії до програми Visa Waiver. Щодо держав
регіону МЗС стверджує, що Румунія продовжуватиме активно надавати допомогу та
багатовимірну підтримку Україні і підтримуватиме європейський шлях та
орієнтацію, відповідно, євроатлантичну орієнтацію України, Республіки Молдова і
Грузії.
ФІНАНСИ – За словами міністра фінансів Адріана Кичу,
Румунія має найстабільнішу економіку в регіоні та завершила 2022 рік із
економічним зростанням у понад 5%. У дописі у Facebook він звертає увагу на те,
що 2023 рік буде складним, все ще позначеним інфляцією і в якому потрібно буде
максимально використовувати інструменти державної політики для інвестицій,
реформ та підтримки вразливих категорій населення. Водночас Адріан Кичу підкреслив
політичну стабільність, а також міцне партнерство між урядом і соціально-економічним
середовищем, що призвело до відновлення економічного потенціалу та стабілізації
економіки.
РАДА ЄС
– 1 січня Швеція прийняла від Чехії головування в Раді ЄС і, таким чином,
протягом шести місяців виконуватиме ключову роль лідера та посередника в
Брюсселі. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон назвав війну в Україні,
боротьбу зі зміною клімату та конкурентоспроможність Європи серед головних
питань, які доведеться вирішити Швеції.
Пріоритети цієї країни зосереджені на «зеленішій, безпечнішій і вільнішій
Європі», підкреслив він. Ульф Крістерссон і його кабмін відносно невідомі на
європейській політичній сцені. Його консервативний уряд був при владі лише два
з половиною місяці, змінивши соціал-демократичний уряд на чолі з Магдаленою
Андерссон. Лідер поміркованих Крістерссон є першим главою шведського уряду,
який тісно співпрацював з правою популістською партією Шведські демократи.
Популісти не входять до складу уряду, але як друга за потужністю парламентська
сила та з більшою кількістю місць, ніж партія Крістерссона, вони володіють
значним впливом в Стокгольмі. Головування в Раді ЄС почергово обіймають 27
держав-членів ЄС.
ЄВРОЗОНА
– З 1 січня Хорватія перейшла на європейську валюту та приєдналася до
Шенгенської зони вільного пересування, дві важливі віхи для цієї невеликої
балканської держави, яка увійшла до Європейського Союзу десять років тому.
Хорватія попрощалася зі своєю валютою, куною, і стала 20-м членом єврозони.
Водночас вона стала 27 країною, яка приєдналася до Шенгенської зони, території де
понад 400 мільйонів людей можуть вільно подорожувати без контролю на внутрішніх
кордонах. Хорватія, яка є членом Європейського Союзу з 2013 року, проголосила
свою незалежність від Югославії в 1991 році. Експерти кажуть, що перехід на
євро допоможе захистити економіку Хорватії, одну з найслабших в ЄС, у світі, яка
страждає від шаленої інфляції, серйозної енергетичної кризи та геополітичної
небезпеки після вторгнення Росії в Україну 24 лютого.