Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 05 квітня 2022 року

05 квітня 2022 року

ЗВЕРНЕННЯ -
Президент України Володимир Зеленський зажадав повного ембарго проти Росії. У
відеозверненні до румунського парламенту в понеділок ввечері він сказав, що
Європейський Союз повинен позбавити Москву будь-яких економічних і фінансових
ресурсів, щоб змусити її шукати миру з Києвом і всією Європою. Президент
України подякував румунам за те, як вони прийняли українських переселенців, і висловив
переконання у тому, що Румунія братиме участь у програмі післявоєнної відбудови
України. Як тільки ситуація це дозволить, хочу розпочати з вами діалог про нову
всеохоплюючу угоду, яка гарантує абсолютний захист і всебічний розвиток нашим
національним меншинам – українській спільноті в Румунії та румунській спільноті
в Україні, – заявив Володимир Зеленський.

Bogdan Matei, 05.04.2022, 04:49

БІЖЕНЦІ – До
тепер багато українських біженців перетнули кордон до Румунії після того, як
Москва вторглася в Україну 24 лютого. Солідарність із понад шестисот п’ятдесяти
(650) тисячами сусідів і друзів, які прибули до Румунії, проявилася не лише на
рівні державних інституцій, а й на рівні неурядових організацій, а головне – на
рівні румунів, пересічних громадян, ствердив прем’єр-міністр Румунії Ніколає
Чуке. Ситуація українських біженців була в понеділок у Бухаресті на порядку
денному переговорів прем’єр-міністра Румунії з послом США в ООН Ліндою
Томас-Грінфілд. Мільйони українців покинули свої домівки, рятуючись від
нищівної війни. Лінда Томас-Грінфілд наголосила на тому, що Росія була
«ізольована» в Раді Безпеки ООН і заявила, що участь останньої у Раді з прав
людини «є фарсом» і що «настав час, щоб Генеральна Асамблея ООН» виключила цю
країну з неї.

ВІЙНА В
УКРАЇНІ – Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оцінив, що війна в Україні
досягла вирішального етапу. Він заявив у вівторок, що «найближчими тижнями ми
очікуємо подальшого наступу Росії на сході та півдні України, щоб спробувати
захопити весь Донбас і створити сухопутний міст в окупований Крим», який вона
анексувала в 2014 році. Столтенберг також ствердив, що «зараз спостерігається значний
відхід військ від Києва для перегрупування, переозброєння та поповнення
запасів, а також для зсунення наголосу на схід». Важливо, підкреслив генсек,
щоб союзники допомагали українцям захищатися. За його словами, у той час, як
Україну чекає новий наступ РФ, міністри закордонних справ НАТО на зустрічі з
четверга обговорять з їхнім київським колегою Дмитром Кулебою, яку подальшу
підтримку вони можуть надати українським силам. У засіданні візьмуть участь також
партнери НАТО з Фінляндії, Швеції, Грузії та ЄС, а також -
азійсько-тихоокеанські партнери з Австралії, Японії, Нової Зеландії та
Південної Кореї.

ПЛАТФОРМА
ПІДТРИМКИ – Респ. Молдова
є «найуразливішим» сусідом України, який приймає найбільшу кількість переселенців на
душу населення. Таку заяву зробив у вівторок у Берліні міністр закордонних
справ Румунії Богдан Ауреску на передодні Міжнародної конференції зі створення
Платформи підтримки Республіки Молдова (MoldovaSupportPlatform). Разом зі своєю німецькою колегою
Анналеною Бербок та своїм французьким колегою Жаном-Івом Ле Дріаном, Ауреску є
співголовою Міжнародної конференції з підтримки Республіки Молдова. Мета
конференції – отримання пожертвувань для Кишинева від країн-членів ЄС та G7,
міжнародних фінансових установ та інших міжнародних організацій. Напередодні цієї
зустрічі, прозахідний президент Респ. Молдова Майя Санду заявила, що Молдова
повністю дотримується міжнародних санкцій, запроваджених проти Росії, і що
єдиним вразливим аспектом у відносинах з Москвою є закупівля природного газу.
Понеділок у Респ. Молдова був днем загальнонаціональної скорботи на
вшанування пам’яті жертв війни розпочатої Російською Федерацією проти України
24 лютого 2022 року і на «знак глибокого співчуття та солідарності з
українським народом», – йдеться в указі глави цієї держави. За даними
останнього перепису населення, від 2014 року, крім румунів, які становлять
понад 80% населення, в Республіці Молдова проживає близько 180 тисяч етнічних
українців (6,5%) і 110 тис. етнічних росіян (4%).

ЗАКОРДОННІ СПРАВИ – Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що влада Румунії вирішила оголосити особами нон грата на території Румунії 10 осіб, які працюють в посольстві Російської Федерації в Бухаресті, з оглядом на те, що їх діяльність та дії суперечать положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини з 1961 року. Згідно з комюніке МЗС, ця інформація була передана російській стороні у вівторок, 5 квітня 2022 року, з нагоди скликання до штаб-квартири МЗС Румунії, на запит міністра Богдана Ауреску, посла Російської Федерації в Бухаресті Валерія Кузьміна. З нагоди скликання, МЗС Румунії підтвердило чітку засудження злочинів, скоєних у Бучі та інших населених пунктах України, відповідальність за які належить Росії. Протягом останніх двох днів, після розкриття різанини вчиненої російською армією в Бучі, багато країн-членів Європейського Союзу та НАТО, включаючи Францію, Німеччину чи Данію, вирішили вислати десятки російських дипломатів, а Литва відправила додому самого посла Москви у Вільнюсі.

ПРОЦЕНТНА СТАВКА – Національний банк Румунії
(НБР) вирішив підвищити, починаючи з середи, ключову процентну ставку з 2,5 до
3% на рік, а також процентні ставки за яких можуть позичатися комерційні банки
після розміщення грошей у НБР. Більшість економістів очікували цього заходу.
Ключова процентна ставка або процентна ставка монетарної політики визначає
напрямок еволюції всіх банківських процентних ставок і є основним інструментом
у боротьбі з інфляцією центрального банку. НБР прогнозує, що річна інфляція
зросте більше, ніж очікувалося, у лютому через підвищення цін на паливо та
оброблені продукти харчування на тлі війни в Україні та міжнародних санкцій
проти Росії.

АКАДЕМІЯ НАУК – Історик Іоан-Аурел Поп був
переобраний у вівторок 142 голосами із 157 на новий чотирирічний термін
президентом Румунської академії. Член-кореспондент Академії з 2001 р. у відділі
історичних наук та археології та дійсний член з
2010 р., професор Поп був
на цій посаді з 2018 по 2022 рр. У період з 2012 по 2020 рр. також був
ректором одного з найпрестижнішиĂ румунських університетів, Бабеш-Боляй. Його робота зосереджена
на дослідженні середньовічної історії румун та Центральної і Південно-Східної Європи. Іоан-Аурел Поп (67 років) також є прихильником приналежності Румунії до Заходу, її членства в НАТО та Європейському Союзі. В інтерв’ю Радіо Румунія він категорично засудив вторгнення російської армії в Україну
та злочини, скоєні нею в сусідній країні. Напередодні переобрання Іоана-Аурела Поп, Румунська академія відзначила своє
156-річчя. Опитування показують, що поряд з Армією та Церквою, Академія є закладом, якому румуни найбільше довіряють.

УРЯД – Урядова
коаліція в Румунії збирається сьогодні, щоб обговорити низку соціальних заходів
на підтримку незахищених верств населення, а також деякі економічні заходи,
такі як підвищення вартості ваучерів на харчування або норми харчування в лікарнях.
За словами лідера урядової Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку, йдеться про надання кожні два
місяці ваучерів на 50 євро для неблагополучних сімей, тобто приблизно для 3,5
мільйонів румунів, а також ваучерів на 30 євро для учнів з неблагополучних
сімей на харчування та одяг. Також лідери коаліції хочуть підвищити вартість
ваучерів на харчування до 30 леїв (близько 6 євро) і подвоїти норми харчування
в лікарнях до 20 леїв (близько 4 євро). У свою чергу, колишній лідер Націонал-ліберальної
партії Флорін Кицу заявив, що всі заходи, які будуть прийняті в наступний
період, повинні бути ретельно проаналізовані, оскільки вони можуть виглядати
добре на папері, але мають ефект бумерангу і можуть дестабілізувати економіку. Прем’єр-міністр
Ніколає Чуке заявив, що все це обійдеться держбюджету в понад 3% ВВП, а наміром
уряду є використовувати якомога більше європейських коштів, щоб не збільшувати
дефіцит.

ФІНАНСИ -
Міністр фінансів Адріан Кичу перебуває в Брюсселі. Він обговорює зі своїми
колегами з ЄС, як Румунія зможе отримати доступ до європейських фондів, які
вона не використала в попередні роки. Правляча коаліція в Румунії хоче
використати ці кошти для реалізації соціально-економічних заходів. Адріан Кичу
також побував у Брюсселі минулого місяця, де вимагав на європейському рівні
використання фінансових інструментів для захисту економіки та громадян від
наслідків зростання цін на енергоносії.

КОРОНАВІРУС
– У вівторок у Румунії було зареєстровано понад 3000 нових випадків COVID-19,
порівняно з попереднім днем. (…) Майже 2400 хворих на коронавірус
госпіталізовані. 360 із них перебувають у відділеннях інтенсивної терапії.
Влада також повідомила про 27 летальних випадків, пов’язаних з COVID-19, за
минулу добу.

ДОВКІЛЛЯ – У
Бухаресті опозиційний Союз «За порятунок Румунії» подав просту резолюцію недовіри до
Палати депутатів проти міністра навколишнього середовища Танцоша Барни. Ця опозиційна
партія звинувачує міністра в руйнуванні навколишнього середовища, в тому числі
в просуванні інтересів лісової мафії. Ініціатори кажуть, що міністр має піти у
відставку, оскільки він ігнорує рішення судової влади та витрачає дуже великі
кошти, які можна використати у дійсно корисних проєктах.