01 січня 2022 року
ЄВРОСОЮЗ -
15 років тому Румунія офіційно стала членом ЄС. З цієї нагоди президент Клаус Йоганніс заявив, що
європейська дорога виправдано залишається єдиним варіантом для довгострокового
процвітання, стабільності та розвитку країни. Президент зазначає, що приєднання
до Євросоюзу закріпило Румунію в європейському просторі демократії та цінностей,
ідеал, який став реальністю завдяки самопожертві тих, хто воював у грудні 1989
року. Успіх приєднання до ЄС підтверджується як збереженням високого рівня
довіри румунів до Єврооюзу, так і добробутом, принесеним 15 річним членством в
ЄС, – зазначив прем’єр-міністр Ніколає Чуке, який нагадав, що Румунія отримала
і продовжує отримувати європейські кошти в десятки мільярдів євро що, сприяють
інвестиціям, що підвищують рівень та якість життя Румунії. Румунія зуміла
збільшити свій ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності з
39% середнього показника в ЄС до вступу до 59% через дев’ять років, і, за
прогнозами, цього року ВВП на душу населення може досягти 66,3%. Свобода
пересування, у тому числі товарів, забезпечила величезний ринок для румунських
компаній та продуктів, а зараз майже 80% експорту Румунії йде до ЄС.
Corina Cristea, 01.01.2022, 09:42
ЄВРОСОЮЗ -
15 років тому Румунія офіційно стала членом ЄС. З цієї нагоди президент Клаус Йоганніс заявив, що
європейська дорога виправдано залишається єдиним варіантом для довгострокового
процвітання, стабільності та розвитку країни. Президент зазначає, що приєднання
до Євросоюзу закріпило Румунію в європейському просторі демократії та цінностей,
ідеал, який став реальністю завдяки самопожертві тих, хто воював у грудні 1989
року. Успіх приєднання до ЄС підтверджується як збереженням високого рівня
довіри румунів до Єврооюзу, так і добробутом, принесеним 15 річним членством в
ЄС, – зазначив прем’єр-міністр Ніколає Чуке, який нагадав, що Румунія отримала
і продовжує отримувати європейські кошти в десятки мільярдів євро що, сприяють
інвестиціям, що підвищують рівень та якість життя Румунії. Румунія зуміла
збільшити свій ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності з
39% середнього показника в ЄС до вступу до 59% через дев’ять років, і, за
прогнозами, цього року ВВП на душу населення може досягти 66,3%. Свобода
пересування, у тому числі товарів, забезпечила величезний ринок для румунських
компаній та продуктів, а зараз майже 80% експорту Румунії йде до ЄС.
ЗРОСТАННЯ
– З 1 січня в Румунії мінімальна заробітна плата збільшилася до 2550 леїв
брутто (близько 510 євро), пенсійний пункт зріс – до 1586 леїв (близько 320
євро), а мінімальна соціальна допомога збільшилася до 1000 леїв (близько 200
євро). Допомога на дітей також збільшилася до 243 леїв (близько 49 євро) для
дітей віком від 2 до 18 років та до 600 лей (близько 120 євро) для дітей до
двох років або до трьох років для дітей з вадами. Водночас зріс й акцизний
податок майже на всі товарні категорії, включаючи бензин, дизельне паливо,
пиво, вино і міцні алкогольні напої, крім цигарок. Для приблизно 3,7 мільйона
споживачів, які ще не уклали договір про електропостачання на вільному ринку,
тарифи на електроенергію збільшилися на 50-90%, у залежності від постачальника,
але люди не сплачуватимуть збільшені рахунки зараз, оскільки отримують
компенсацію з державного бюджету до 31 березня 2022 року.
СВЯТО – У
перший день року православні християни, які складають більшість у Румунії, та
греко-католики відзначають Обрізання Господнє та День Святого Василя Великого.
Перший день року, для християн є днем, коли Божественному Немовляті, народженому
у Вифлеємі, було дано ім’я Ісус. Згідно з єврейською традицією, через вісім
днів після народження Ісус був обрізаний, як будь-яка єврейська дитина
чоловічої статі. Ісус, означає Спаситель, а Христос означає «помазанник». Також
сьогодні святкують день святого Василія Великого, який жив у IV столітті і був
єпископом у Кесарії, місті в Малій Азії, на території нинішньої Туреччини.
Святий Василь, всього за дев’ять років на посту єпископа, виявився великим
богословом, захисником православної віри, добрим організатором чернечого життя
та громадської діяльності в церкві. Він став першим єпископом, який заснував
лікарні та притулки для захисту бідних і страждаючих. Сьогодні свої іменини
святкують понад 600 тисяч румунів.
КОРОНАВІРУС – У Румунії влада оголосила про підготовку до п’ятої хвилі пандемії.
Прогнози експертів досить невтішні, з огляду на те, що рівень вакцинації проти
COVID-19 досить низький – лише трохи більше 40% населення отримали повний курс
вакцинації. Кілька днів тому Інститут громадського здоров’я представив три
можливі сценарії на наступний період. Згідно найпесимістичнішомц з них пік
п’ятої хвилі буде досягнуто цього або наступного місяця з максимальною кількістю
нових випадків захворювання у 25 тис. на день, загальною кількістю госпіталізованих
у 25 тисяч осіб, з яких 1500 у відділеннях інтенсивної терапії. В останні дні
Румунія повідомила про зростання кількості хворих. За минулу добу було виявлено
майже 1500 нових випадків захворювання.
ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – МЗС Румунії вітає перейняття 1 січня 2022 року Францією від Словенії шестимісячного головування в Раді ЄС, а також її амбітні цілі щодо європейського порядку денного на наступне півріччя. Президент Еммануель Макрон запевнив у своїй «повній» відданості, заявивши, що 2022 рік має стати «поворотним моментом» для континенту, – повідомляє AFP. Три осі шестимісячного президентства Франції: перезапуск, влада, членство. Основними трьома векторами французького піврічного головування в ЄС є відновлення, сила, приналежність. А одним із пріоритетів офіційного Парижа є зосередження на необхідності відновлення держав-членів після кризи в галузі охорони здоров’я, а Франція разом із Німеччиною виступили промоутерами спільного плану відновлення та стійкості вартістю 750 мільярдів євро, який уже допомагає 27 державам-членам. Іншою важливою метою є зміцнення європейського суверенітету, наділення ЄС військовою автономією, згідно з ініціативою Еммануеля Макрона, яку він озвучив ще до того, як став президентом Франції, разом із реформою угод про Шенгенську зону вільного пересування. Й останнє, але не менш важливе, технологічний прогрес, цифровізація суспільства, боротьба зі зміною клімату, розвиток соціальної Європи, вдосконалення політики надання притулку та управління міграцією так само будуть в центрі уваги, французького головування в Раді ЄС.
