Зв’язок між втратою біорізноманіття та ризиком спалаху захворювань
Зв'язок між антропогенними змінами в навколишньому середовищі та ризиком спалахів хвороб стає все більш очевидним. Це випливає з комплексного аналізу майже 1000 наукових досліджень ...
Данієль Оня і Василь Каптару, 12.06.2024, 09:31
Зв’язок між антропогенними змінами в навколишньому середовищі та ризиком спалахів хвороб стає все більш очевидним. Це випливає з комплексного аналізу майже 1000 наукових досліджень, опублікованих в журналі Nature. У статті зазначається, як такі фактори, як втрата біорізноманіття, зміна клімату, зміна біотопів, хімічне забруднення та інтродукція чужорідних видів сприяють поширенню та загостренню інфекційних захворювань.
Одним з ключових висновків є значний вплив втрати біорізноманіття на передачу хвороб. Втрата рідкісних видів може призвести до збільшення поширеності хвороб, оскільки патогени і паразити мають тенденцію процвітати в найбільш поширених видах. Це явище, відоме як «ефект розбавлення», свідчить про те, що види, які залишилися, стають більш ефективними переносниками хвороб. І навпаки, було виявлено, що втрата та зміна середовища існування знижує ймовірність спалахів хвороб у міських середовищах з надійними санітарними системами.
Однак вирубка лісів та інші форми втрати біотопів можуть посилити передачу хвороб, як це сталося з малярією та лихоманкою Ебола. Дослідження підкреслює важливість врахування ширшого екологічного контексту при оцінці ризику захворювань. Явища, спричинені зміною клімату, такі як танення вічної мерзлоти, що вивільняє патогени, та зміни в біотопах, які змушують тварин наближатися до людських поселень, ще більше загострюють проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері охорони здоров’я. Це дослідження слугує сигналом тривоги для проактивних заходів.
Ще одним наслідком втрати біорізноманіття є зменшення кількості запилювачів як в Європі, так і в усьому світі, – каже Кармен Педурян, менеджер проєктів Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії. «Дослідження в Європі показують, що понад 37% популяції бджіл і 31% популяції метеликів знаходяться в занепаді. Більше того, якщо ми подивимося на Румунію, помітимо, що тема запилювачів, хоча перебуває на європейському та глобальному порядку денному, не цікавить румунських можновладців. Ми не маємо точних звітів про те, що означає зменшення кількості запилювачів у Румунії. Бачимо і відчуваємо ефект чистого вітрового скла, коли вирушаємо в подорож і не так часто протираємо лобове скло від комах. Охоронний статус видів комах в цілому знижується. У Румунії статус 58% цих видів або невідомий, або несприятливий, або поганий, або неадекватний. Несприятливий, поганий і неадекватний – це не означає, що все добре. Але чому ці комахи зникають, і чому вони в такому поганому стані? Я думаю, всі усвідомлюють, що відбулося багато змін у землекористуванні, використовується багато пестицидів, навколишнє середовище забруднене, з’являється багато інвазивних видів, а також хвороби бджіл і, звичайно ж, зміна клімату.»
Таким чином, останні дослідження показують, що поки світ бореться з наслідками зміни клімату і втрати біорізноманіття, системи охорони здоров’я повинні адаптуватися, щоб знизити ризики, пов’язані з новими інфекційними захворюваннями.
