9 – 15 липня 2023 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Daniela Budu, 15.07.2023, 04:35
Президент Клаус Йоганніс на
саміті НАТО
Румунія досягла цілей,
поставлених на Вільнюському саміті, де було зроблено рішучий крок у напрямок до
зміцнення Альянсу, заявив президент Клаус Йоганніс після завершення щорічного
саміту НАТО. Глава держави нагадав, що прийняття нових оборонних планів
забезпечує найвищий рівень безпеки для Східного флангу на Чорному морі і
показує, що Альянс має відповідь на будь-яку загрозу безпеці, яка може
торкнутися Румунії. Президент подякував усім членам Альянсу, присутнім в
Румунії, за їхній внесок. Клаус Йоганніс:Ми подбали про те, щоб
створити основу для збільшення бойових груп, в тому числі в Румунії, на рівні
бригад, за рахунок сил підсилення, якщо цього вимагатиме ситуація. Водночас ми
прискоримо процеси, пов’язані з препозиціюванням техніки. Я подякував усім
союзникам, присутнім у Румунії, за їхній внесок і привітав оголошення Іспанії
про розміщення військ на території Румунії». Водночас глава держави підтвердив
необхідність консолідованої підтримки НАТО вразливих партнерів, особливо
Республіки Молдова. Він оголосив про новий фінансовий внесок для Кишинева, який
Румунія перерахує до добровільного фонду НАТО, призначеного для цієї держави.
Що стосується війни в сусідній країні, Клаус Йоганніс підтримав чіткий прогрес у
напрямку якнайшвидшої реалізації євроатлантичних прагнень України та наголосив,
що Румунія разом з іншими державами-членами надаватиме підтримку стільки,
скільки буде необхідно, доки Київ не переможе у війні.А заступник генерального
секретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що для Румунії найважливішим рішенням,
ухваленим на саміті Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі, є рішення щодо
нового покоління оборонних планів для території союзників, що є потужним стримуючим
фактором для різного роду загроз, у тому числі й Росії.
Європарламент підтримує вступ Румунії до Шенгену
Європейський
парламент (ЄП) ухвалив у середу резолюцію на основі петиції, поданої до
європейського законодавчого органу румунським громадянським суспільством із
закликом оскаржити законність вето Австрії проти вступу Румунії до Шенгенської зони.
Документ був прийнятий 526 голосами за, 57 проти, а 42 євродепутати утрималися.
Проєкт
резолюції закликає Європейську комісію оцінити вартість неприєднання Румунії та Болгарії до
Шенгенської зони та вивчити варіанти механізмів фінансової компенсації. Нагадаємо,
наприкінці минулого року в Раді юстиції та внутрішніх справ не було досягнуто одностайного
рішення щодо вступу до Шенгенської зони двох країн-членів ЄС з 2007 року після
того, як проти виступили Австрія та Нідерланди. Канцлер Австрії Карл Нехаммер обґрунтував
свою позицію, посилаючись на нелегальних мігрантів, які прибули до його країни,
чимало з яких, за його словами, прибули через Румунію та Болгарію, дані, які заперечила
влада в Бухаресті. Зі свого боку Нідерланди заявили, що підтримують вступ
Румунії, але не разом з Болгарією.
Зловживання у центрах для престарілих в Румунії
Десятки будинків для людей похилого віку, людей з
обмеженими можливостями чи дітей були закриті або їх діяльність призупинена, і
вони отримали штрафи після масштабних перевірок, які відбулися по всій Румунії
цього тижня в соціальних центрах. Компететні органи влади стверджують,
що було виявлено численні
порушення, ці центри працювали нелегально, і було
порушено кілька кримінальних справ,
пов’язаних із злочинами проти особи або
економічними злочинами. Все це відбувається на тлі скандалу, викликаного
ситуацією в деяких будинках для людей похилого віку в повіті Ільфов, недалеко
від Бухареста, де прокуратура виявила нелюдські умови, в яких утримуються
інтерновані особи. Кілька осіб було взято під варту на 30 діб, інші перебувають
під домашнім арештом або під судовим контролем. Президент Клаус Йоганніс назвав
ситуацію в центрах для людей з обмеженими можливостями національною ганьбою і заявив,
що всі винні в жорстокому поводженні в так званих притулках жаху
повинні заплатити. Всі державні та приватні центри догляду за дітьми та людьми
похилого віку будуть перевірені, а всі їхні дозволи на діяльність будуть
переглянуті – запевнив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після кількох зустрічей з
міністрами та чиновниками з уповноваженнями в цій галузі. Марчел Чолаку
звернувся до всіх релігійних конфесій Румунії, а також до неурядових
організацій із закликом долучитися до цього процесу на соціальному рівні.
Марчел Чолаку: Те, що сталося в цих притулках жаху, показало нам тотальну
дегуманізацію людей, яких я не можу назвати людьми. Систему треба змінювати.
Неприпустимо, коли органи влади з контрольними повноваженнями перекладали
провину один на одного. Необхідно переосмислити всю систему авторизації,
моніторингу та контролю. Я твердо переконаний, що на наступній сесії спільно з
усіма соціальними партнерами будуть внесені всі законодавчі зміни щодо цього». На
вимогу прем’єр-міністра були звільнені керівники кількох органів влади з
уповноваженнями у цьому секторі, а міністр праці Маріус Будей та міністерка у
справах сім’ї Габлієла Фіря подали у відставку на тлі звинувачень у їх
відповідальності у цій справі і на тлі розслідувань, проведених Управлінням з боротьби
з організованою злочинністю і тероризмом та Національним антикорупційним
управлінням. Опозиційний союз «За порятунок Румунії» направив повідомлення про
справу притулків для престарілих Ільфовського повіту на розгляд Європейської комісії і закликав
активізувати механізми ЄС, які могли б забезпечити дотримання прав людини, а
також повагу до прав людей з обмеженими можливостями.
Компанія «Hidroelectrica» вийшла на біржу
Основний
виробник електроенергії в Румунії – компанія Hidroelectrica – була
зареєстрована на Бухарестській фондовій біржі в середу. У перший день котирування компанія успішно завершила
своє найбільше в історії публічне розміщення акцій на Бухарестській фондовій
біржі, найбільше в Європі та третє за розміром у світі цього року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку назвав
цей момент історичним, заявивши, що держава збереже свої 80% акцій, а румунські
громадяни та інші інституційні інвестори зможуть стати акціонерами найціннішої
компанії Румунії. Ринкова вартість «Hidroelectrica» оцінюється в 50 мільярдів леїв (10
мільярдів євро). Компанія виробляє та постачає електроенергію, яку вона генерує
за допомогою 187 гідроелектростанцій та мікроелектростанцій, якими керує, а
також із сегменту вітрової енергії.
