8 – 14 жовтня 2017 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Corina Cristea, 14.10.2017, 12:22

Політична
ситуація в Бухаресті

Головна політична сила в правлячій коаліції Румунії -
Соціал-демократична партія зуміла розрядити напружену ситуацію в своїх лавах,
що ризикувала призвести до нової відставки уряду. Напруженість, що виникала
через розбіжності у поглядах між лідером соціал-демократів Лівіу Драгня і
прем’єром-міністром Міхаєм Тудосе була пов’язана з відставкою деяких міністрів,
які є фігурантами у справах за фактом
корупції та зникла після відставки трьох членів кабінету. Йдеться про
віце-прем’єра Севіль Шайде і міністра європейських фондів Ровану Плумб, звинувачених у корупції, а також про міністра транспорту Развана
Кука, які у четвер написали заяву про відставку. Прем’єр-міністр Міхай Тудосе
обумовив своє перебування на чолі уряду відставкою окремих членів свого
кабінету з кримінальними проблемами, посилаючись на їх негативний вплив на
імідж партії. Лідер СДП Лівіу Драгня стверджує, що ці проблеми виникли через
помилки у спілкуванні між ним і прем’єр-міністром. Нагадаємо, що в середині
року небажання тодішнього прем’єр-міністра Соріна Гріндяну виконувати вказівки
фактичного лідера соціал-демократів Лівіу Драгні, змусило СДП вдатися до
унікального в історії румунської політики кроку – оголосити вотум недовіри
власному уряду.

Парламентська асамблея НАТО

У
Бухаресті на цьому тижні відбулася 63-я щорічна сесія Парламентської асамблеї
НАТО, яка зосередилася на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні,
діях Росії в безпосередній близькості
від Альянсу і кібер-загрозах. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
привітав значний внесок Румунії в НАТО, наголосивши на ролі румунських
військовослужбовців у місіях в Косовому та Афганістані і на виділенні
Бухарестом 2% ВВП на оборону. Столтенберг заявив, що Альянс не хоче нової
холодної війни або ізолювати Росію, але стурбований зміцненням військових
потужностей і відсутністю прозорості в цьому. Президент Румунії Клаус Йоханніс
після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО в Бухаресті заявив, що Румунія
стала важливим контрибутором у забезпечення безпеки на регіональному плані, в євроатлантичному
просторі та на міжнародному рівні і надалі буде відповідальним членом Альянсу.
Парламентська асамблея НАТО прийняла кілька резолюцій, які стосуються, серед
іншого, стабільності і безпеки в Чорноморському регіоні, посилення
співробітництва ЄС-НАТО і перетворення інформації на зброю.

Позиція Румунії щодо Закону України Про освіту

Парламентська асамблея Ради Європи в четвер
прийняла резолюцію з критикою відносно нового українського закону про освіту, який серйозно обмежує доступ до навчання рідною мовою для
національних меншин в Україні, в тому числі румунської. До ініціативи в ПАРЄ
Бухарест зробив ряд інших кроків в спробі переконати українську сторону внести
зміни до цього законопроекту. Зокрема міністр закордонних справ Румунії Теодор
Мелешкану та його колеги з Будапешта, Софії та Афін підписали спільний лист
главі МЗС України та керівникам низки європейських організацій з питань захисту
нацменшин, в якому висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із
прийняттям нового українського закону, а міністр освіти Лівіу Поп здійснив
робочий візит в Україну, щоб обговорити це питання зі своєю українською
колегою. Парламент Румунії одноголосно прийняв декларацію, в якій закликає
сусідню державу переглянути цей нормативно-правовий акт, а Президент Клаус
Йоханніс відклав на невизначений термін запланований на жовтень візит в
Україну. Майже півмільйона етнічних румунів проживають в Україні, більшість із
них на колишніх східних румунських територіях, анексованих у 1940 році, після
ультиматуму, Радянським Союзом й успадкованих в 1991 році Україною, як
держави-наступника.

Робочий візит Павла Клімкіна в Бухарест

У п’ятницю Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив робочий візит до Бухареста, центральною темою якого була реформа освіти в Україні і, зокрема права етнічних румунів України на навчання рідною мовою. Павло Клімкін провів зустріч зі спеціальною парламентською делегацією, під час якої було обговорене питання налагодження діалогу з українською стороною для пошуку взаємоприйнятного рішення щодо забезпечення захисту освітніх прав громадян, які належать до румунської меншини в Україні. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів також переговори з Міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану. Останній заявив, що Бухарест поділяє стурбованість та невдоволення румунської меншини в Україні новим законом про освіту. Ми готові до діалогу з українською владою і розраховуємо на готовність [ред. – української сторони] вжити заходів, необхідних для врегулювання ситуації, – сказав Т.Мелешкану.. Глава МЗС України, з іншого боку, зазначив, що українська влада має обговорити як з румунською державою, так і з представниками нацменшин впровадження цього закону. Павло Клімкін також провів зустріч з представниками Союзу українців Румунії.

Прогноз МВФ щодо економіки Румунії

МВФ переглянув у бік збільшення з 4,2%
до 5,5% прогноз зростання ВВП Румунії в
2017 році. Так само, згідно з експертами МВФ у 2018 році румунська економіка
зросте до 4,4%, на один відсоток більше ніж передбачалося і квітні.
Оптимістичні показники викликані значним збільшенням інвестицій, торгівлі та
промислового виробництва в Румунії. Водночас рівень безробіття за прогнозами
МВФ залишиться незмінним порівняно з квітневими оцінками: 5,3% у 2017 році та
5,2% в наступному році. МВФ також змінив прогноз дефіциту поточного рахунку
Румунії – 3% в цьому році з 2,8 в квітні та 2,9% в наступному році з 2,5%
раніше. Документ також показує, що Румунія та Ісландія мають в цьому році
найбільше зростання ВВП в Європі – на рівні 5,5%. Оцінки МВФ значною мірою
підтверджують дані, надані Національним інститутом статистики.

Румунка Сімона Халеп стала першою ракеткою
світу

Вперше
в історії національного жіночого тенісу румунська спортсменка Сімона Халеп зайняла
найвищу позицію у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA). Вона
добилася цього результату після виходу у фінал Пекінського турніру,
де поступилася француженці Каролін Гарсія. У цьому сезоні Сімона Халеп мала ще три шанси стати першим номером
світу, але втратила їх. Румунська тенісистка стала 25-ою першою ракеткою в 44
річній історії WTA та другим представником Румунії в статусі світового лідера,
після Іліє Нестасе, який перший в історії ATP отримав титул першої ракетки
світу (23 серпня 1973 р.) і зберіг титул упродовж 40 тижнів до 2 червня 1974
року. 26-річна Сімона Халеп 12 разів дійшла до фіналу і виграла 15 турнірів
WTA, в тому числі в Індіан-Уеллсі та Мадриді.