7 – 13 квітня 2019 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
România Internațional, 13.04.2019, 04:19
Консультації Президента Румунії з
парламентськими партіями на тему референдуму з питань правосуддя
Президент
Румунії Клаус Йоханніс провів, на цьому тижні, переговори з парламентськими
партіями на тему референдуму з питань правосуддя, що пройде 26 травня разом із виборами
до Європейського Парламенту. Глава держави заявив після переговорів з
опозиційними партіями – НЛП, СРР і ПНР -, а також з ДСУР і групою національних
меншин, окрім угорської, що наступ правлячої СДП на систему правосуддя,
протягом останніх двох років, повинен отримати відповідь з боку румунів. За
словами президента, румуни хочуть жити в країні з незалежною судовою системою. Представники
НЛП заявили, що повністю підтримують рішення президента організувати цей референдум,
СРР вважає конче необхідним це всенародне голосування, а ПНР запропонувала, щоб
на референдумі були винесені питання про зменшення кількості парламентарів або
скасування спеціальних пенсій, якими користуються на даний момент певні професійні
категорії. АЛДЕ, партнер урядування СДП, не відгукнувся на запрошення
президента, вважаючи консультації формальністю, оскільки президент Йоханніс вже
прийняв рішення про організацію референдуму. Лідер соціал-демократів Лівіу Драня
відправив на консультації з президентом делегацію з боку партії. Один з її
представників, заступник голови Палати депутатів Еуджен Ніколіча, заявив, що Парламент
схвалить запит Президента щодо проведення референдуму. Консультації були
скликані на тлі численних законодавчих змін у сфері правосуддя, здійснених
правлячою коаліцією в Румунії – СДП+АЛДЕ -, різко критикованих європейськими
партнерами Румунії. Темою референдуму є заборона амністії та помилування на
корупційні правопорушення та заборона термінових постанов у сфері злочинів,
покарань та судоустрою.
Справа антикомуністичної революції 1989 року, в суді
Генеральний прокурор Румунії Августін Лазер оголосив на
цьому тижні, що направив до суду Справу антикомуністичної революції грудня 1989 року.Він публічно вибачився за надмірну тривалість слідства – майже 30
років. У цій справі переслідуються за злочини проти людства колишній лівий
президент країни Іон Іліеску і колишній віце-прем’єр-міністр Джелу Войкан Войкулеску.
Їх обвинувачують у використанні
диверсії та дезінформації з метою прийти до влади.Злочини були вчинені після повалення диктатури, у період 22 – 31 грудня 1989 року, коли вони обіймали посади в
Раді Фронту Національного порятунку, органі, що мав тоді виконавчу і законодавчу
владу.Офіційні підсумки
Революції свідчать про понад 1.000 загиблих і близько 3.000 поранених,
більшість з них після повалення репресивного режиму Ніколає Чаушеску. У
Центральній та Східній Європі, Румунія є єдиною країною, в якій перехід від
комуністичної диктатури до демократії відбувся в результаті кровопролиття. Фіналізація
справи «Революція» та направлення її до суду викликали різні реакції з боку
румунських політиків. З одного боку, Президент Клаус Йоханніс і опозиційні
Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР) привітали
оголошення генерального прокурора вважаючи, що це надзвичайно важливий крок у
встановленні істини. З іншого боку, правлячі соціал-демократи (СДП) вважають,
що правду треба було розкрити вже давно, і що справа могла бути передана до
суду через місяць після виборів до Європарламенту.
Брекзит, чергове відтермінування
У Брюсселі,європейські
лідери та британський прем’єр-міністр Тереза Мей домовилися про подальше
відкладення Брекзиту до кінця
жовтня, з оцінкою цього процесу на
Європейській раді, 20 і 21 червня. Прем’єр-міністр Мей
звернулася із проханням про відстрочення до 30 червня, щоб дати час
лондонському парламенту досягти консенсусу. Це гнучка відстрочка, на ще 6
місяців, щоб Великобританія знайшла найкраще рішення, уточнив президент
Європейської ради Дональд Туск, усунувши принаймні тимчасово,
спектр жорсткого розлучення без угоди.На позачерговому засіданні Європейської
ради на тему виходу Сполученого Королівства, Румунія була представлена
президентом Клаусом Йоханнісом, який підтримав варіант додаткового
відтермінування Брекзиту, щоб дозволити ратифікацію угоди з ЄС у лондонському Парламенті.
Відтермінування дасть змогу країні «організовано вийти з блоку і забезпечити
впевненість європейських громадян у Сполученому Королівстві та британських в
ЄС, а також для компаній та бізнесу», – підкреслюється в заяві Адміністрації
Президента Румунії. Глава держави також оголосив про «всеосяжне та амбітне»
майбутнє партнерство між Європейським Союзом та Великобританією, що
охоплюватиме як економічні, так і торговельні аспекти, а також питання безпеки,
оборони та зовнішніх відносин. Крім того, якщо Угода про вихід не буде
ратифікована до 22 травня, Сполучене Королівство має взяти участь у виборах до
Європейського парламенту. Якщо Великобританія не виконає цього зобов’язання, її
вихід з ЄС має відбутися 1 червня.
Наймасштабніше медичне навчання НАТО в
Румунії
Днями в Румунії пройшло
найбільше багатонаціональне медичне навчання в історії Північноатлантичного
Альянсу – Vigorous Warrior 2019
(Енергійний воїн) у трьох напрямках: наземному, повітряному і морському.
Майже 2.000 військовослужбовців, пожежників, лікарів, парамедиків, санітарів та
волонтерів з майже 40 держав-членів і партнерів взяли участь у цьому навчанню,
використовуючи сценарій реагування на військовий конфлікт, який може завдати
шкоди містам. Найважливіший етап відбувся в Національному центрі спільного
навчання Гетіка, в н.п. Чінку, Брашовського повіту. Там було
влаштовано 14 військових медичних пунктів, від найпростіших, для відбору
пацієнтів та надзвичайних ситуацій, до військового мобільного госпіталю III
типу, де можуть бути проведені комплексні хірургічні операції. Крім того, у
навчанні було задіяно військові вертольоти для евакуації поранених. Окрім етапу,
що пройшов на полігоні Чінку, було ще два етапи – в чорноморському місті Констанца
і в Бухаресті. У столиці відбулася симуляція інциденту з багатьма жертвами, в
ніч з четверга на п’ятницю, в районі станції метро в центрі Бухареста. Сценарій
передбачав втручання спеціалізованих команд після кількох підземних вибухів. З
іншого боку, румунські військово-морські сили організували найбільші
багатонаціональні військово-морські навчання в територіальних водах Румунії та міжнародних
водах Чорного моря. У навчанні взяли участь 14 румунських військових суден і
шість військових суден з Болгарії, Канади, Греції, Нідерландів і Туреччини,
загалом близько 2.200 військовослужбовців, які практикували спільні бої проти
підводних, наземних і повітряних загроз, адаптованих до типології загроз безпеці
в Чорноморському регіоні.