6 – 12 лютого 2022 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Roxana Vasile, 12.02.2022, 06:16
Пандемія відступає?
У найближчі 3-4 тижні кількість захворювань на Covid-19
у Румунії зменшиться, а захворюваність наблизиться до одного випадку на тисячу
жителів, – заявив на цьому тижні міністр охорони здоров’я Александру Рафіла.
Він повідомив, що тоді буде обговорено поетапне послаблення протиепідемічних
заходів і навіть скасування деяких із них, наприклад, цифрової ковід-перепустки.
Натомість масковий режим у закритих приміщеннях залишиться в силі. Орієнтовною датою
є 7 березня, коли закінчується термін дії режиму надзвичайної ситуації і коли
буде прийнято рішення з цього питання з урахуванням пандемічних показників.
Після 1 лютого на піку п’ятої хвилі була зареєстрована рекордна кількість
заражень – понад 40 тисяч, а відтоді їх кількість постійно зменшується. Міністр
Рафіла також наголосив на важливості вакцинації, особливо для вразливих верств
населення. З початку кампанії, 27 грудня 2020 року, майже 8,1 мільйонів румунів
отримали хоча б одну дозу вакцини, тобто близько 50,5% дорослого населення та
близько 42% населення в цілому.
Пересування військ у південно-східній Європі
Румунія, як член НАТО і стратегічний партнер США,
має усі необхідні їй гарантій безпеки в контексті найбільшої кризи з часів
падіння «Залізної завіси», – сказав президент Клаус Йоганніс, який у п’ятницю
разом із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом відвідав 57-у авіабазу
«Міхаїл Коґелнічану» ВПС Румунії, що знаходиться на південному сході країни. Протягом
минулого тижня на цю військову базу прибули перші військові ,та перші одиниці
військової техніки, із загону, який США направили на підтримку союзників по
НАТО у Східній Європі через напруженість між Росією та Україною. Близько 1000
американських солдатів будуть додатково дислоковані у Румунії. Вони
приєднаються до понад 900 американських військовослужбовців, які вже перебувають
на території Румунії на постійній основі. «На всьому східному фланзі, від
Чорного моря до Балтійського, НАТО розгортає додаткові війська та військові засоби»,
– сказав Єнс Столтенберг, який від імені Альянсу закликав Росію до деескалації
ситуації та до реального діалогу. «Ми готові до політичного рішення. При цьому
ми сильні, пильні та єдині», – додав генсек НАТО. У четвер президент Клаус Йоганніс
також відвідав штаб Південно-східної багатонаціональної бригади у Крайові
(південь), яка посилює стримуючу та
оборонну позицію НАТО в Чорноморському регіоні та на східному фланзі. З цієї
нагоди глава держави привітав нещодавні рішення США та Франції щодо розміщення
своїх військ у Румунії. Клаус Йоганніс також запропонував і іншим
країнам-союзникам розглянути можливість доповнити багатонаціональні структури в
Румунії.
НБР втручається, щоб зупинити інфляцію
Згідно з зимовим економічним прогнозом Європейської
комісії, зростання економіки Румунії становитиме 4,2% цього року і 4,5% у 2023
році. Тим часом пересічні громадяни стикаються з найвищим рівнем інфляції з
2005 року, яка продовжує зростати. Найбільше подорожчав газ (на понад 50%) та
електроенергія (на 28%). Оскільки, за оцінками центробанку інфляція незабаром
досягне двозначного числа, у спробі її стримування НБР підвищив облікову ставку
до 2,5% річних, а першим наслідком цього рішення будезростання відсотків за
кредитами у леях, зменшення споживання та уповільнення економічного зростання.
Однак ці наслідки є прийнятними, кажуть економічні експерти, щоб зупинити
інфляцію, головного «ворога» населення у першому півріччі цього року.
Вотум недовіри міністру енергетики
Опинившись під лавиною жорсткою критики за невідповідне
управління поточної ситуації в сфері енергетики, профільний міністр, ліберал
Вірджил Попеску цього тижня постав перед випробуванням вотуму недовіри, оголошеного
опозиційним Союзом «За порятунок Румунії». Зокрема ініціатори вотуму недовіри згадали
про катастрофічне управління кризою платіжок за енергоносії, стверджуючи, що рішення
міністра Вірджила Попеску загрожують енергетичній безпеці Румунії. Заплановане на понеділок голосування щодо вотуму недовіри було перервано після того, як лідер націоналістичного
Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон вдарив міністра енергетики під час
виступу останнього з трибуни Палати депутатів. Дебати були відновлені, але відбулися
лише за участі депутатів від Союзу «За порятунок Румунії», Альянсу за об’єднання
румунів та позафракційних депутатів. Парламентарії парламентської більшості, а
також міністр Вірджил Попеску не прийшли на засідання на знак протесту.
Резолюція про вотум недовіри не набрала необхідної кількості голосів. Натомість
представники правлячих партій внесли зміни до регламенту Палати депутатів, запровадивши
більш суворі покарання щодо депутатів, які агресивно поводяться на пленарних
засіданнях. Опозиційні сили оголосили, що оскаржать нововведення в Конституційному
суді на тій підставі, що зміни впливають на прозорість діяльності парламенту.
Румунська підтримка Республіці Молдова
Спільне засідання у п’ятницю в Кишиневі урядів
Румунії та Республіки Молдова – стало нагодою для підписання цілої низки угод
про співпрацю у таких сферах, як енергетика, освіта та інфраструктура! Ми побачили
у Кишиневі найбільшу відкритість ніж коли-небудь проявлену по відношенню до
Бухареста, – зазначив прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке. Своєю чергою,
голова проєвропейського кабінету міністрів Р. Молдова Наталія Гавріліца назвала
спільну зустріч символічною, враховуючи її надзвичайно амбітний порядок-денний на
благо громадян обох держав. Бухарест надасть Кишиневу 100 мільйонів євро безвідплатної
фінансової допомоги. Серед іншого, будуть побудовані мережі водопостачання і
водовідведення, проведено ремонт закладів освіти та культури. Також буде
побудовано новий міст через річку Прут, який буде інтегрований в систему
майбутньої мережі швидкісних автомагістралей Румунії. У той же час обидві
сторони працюватимуть разом для оцінки, попередження та управління кризами в
постачанні електроенергії та природного газу.
