6 – 12 березня 2022 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Leila Keamil, 12.03.2022, 00:28
Президент
Румунії Клаус Йоганніс -
на
саміті у Версалі
На
Весняному європейському саміті у
Версалі, де обговорювалися питання
війни в Україні, зменшення залежності
Європи від російського газу та спільної
оборони,
Румунію представив президент Клаус
Йоганніс.
Країна-організатор зустрічі, Франція,
висловила бажання побудувати реальний
суверенітет і автономію Союзу, у тому
числі в енергетичному плані, у складному
та драматичному контексті російського
вторгнення в Україну.
Європейські лідери повторили, що ЄС
забезпечить захист усім українським
біженцям, і закликали Росію дотримуватися
міжнародних гуманітарних правил. У
сфері енергетики, метою є зменшення
залежності від російського газу та нафти до
того рівня, коли деякі країни перестануть
купувати вуглеводні у росіян. Президент
Румунії Клаус Йоганніс заявив, що поки
триває війна, ціни на енергоносії будуть
зростати, що призведе до подальшого
зростання. Тому уряд Румунії хоче швидко
збільшити виробництво електроенергії.
У результаті, виконавча влада вирішила
в терміновому порядку відновити деякі
виробничі потужності енергетичного
комплексу Олтенія на півдні країни. Тут
у наступний період може запрацювати ще
одна турбіна потужністю 300 МВт. Крім
того, в результаті завершення інвестиції
на електростанції Єрнут (центр) до кінця
цього року буде вироблено ще 210 МВт.
Візит
віце-президентки США до
Бухареста
Віце-президентку
Сполучених Штатів Америки Камалу
Харріс прийняв у п’ятницю в Бухаресті
президент Клаус Йоганніс.
Після тривалих офіційних переговорів
один на один вони зробили спільні заяви
для преси. Румунія була надзвичайною
своєю щедрістю та мужністю в контексті
російсько-українського конфлікту,
заявила
пані
Харріс, яка
додала,
що весь світ бачив підтримку, яку румуни
надають біженцям.
У свою чергу глава румунської держави
зазначив, що НАТО без вагань захищатиме
кожну державу-союзницю, включаючи
Румунію, він отримуючи запевнення щодо
прихильності США статті 5 Північноатлантичного
договору. На думку офіційного Бухареста,
присутність в Румунії віце-президентки
Камали Харріс підтверджує міцність
двостороннього стратегічного партнерства
та тверду відданість Сполучених Штатів
безпеці Румунії та союзників з НАТО на
східному фланзі. Візит також є свідченням
позитивної оцінки адміністрацією США
підходу Румунії в контексті поточних
загроз безпеці, які створює агресія
Росії в Україні, а також управління
потоками українських біженців і надання
гуманітарної допомоги.
Румунія
підтримує українських біженців
З
початку російського вторгнення,
кордони Румунії перетнули понад 350 тисяч
українських біженців. З них майже дві
третини вже покинули країну, щоб дістатися
до Західної Європи. Європейський комісар
з гуманітарної допомоги та врегулювання
криз Янез Ленарчич подякував,
у четвер під
час
візиту до Румунії,
за зусилля, які Бухарест докладає для
підтримки біженців. Європейський
посадовець
відвідав Центр цивільного захисту в
Сучаві (північний схід) та пункт пропуску
на кордоні Сірет. «Європа стикається з
найбільшою гуманітарною кризою з часів
Другої світової війни», – сказав Янез
Ленарчич.
Після зустрічі з міністром внутрішніх
справ Румунії Лучаном Боде він зазначив,
що Європейський Союз надає підтримку
людям, які покидають Україну, а також
сусіднім країнам, які їх приймають.
Комісар також зустрівся з прем’єр-міністром
Ніколаєм Чуке, який наголосив на
важливості європейської підтримки
Румунії та Республіки Молдова для
управління потоком біженців. Долю
біженців також обговорили глави
дипломатій Румунії та Канади Богдан
Ауреску та Мелані Жолі у понеділок у
Бухаресті. Канадська чиновниця подякувала
румунській стороні за її зусилля щодо
захисту всіх, хто був змушений покинути
Україну внаслідок російської військової
агресії, у тому числі 600 громадян Канади,
які безпечно пройшли територією Румунії.
У понеділок, уряд в Бухаресті затвердив
нові заходи щодо біженців. Таким чином,
усі українські діти, які перебувають
на території Румунії, отримають право
на освіту в навчальних закладах країни
за тих же умов, що й румунські дошкільнята
та школярі. Вони також отримають право
на безкоштовне проживання в гуртожитках,
право на харчування та право на одержання
одягу, взуття та підручників. Заходи,
вжиті виконавчою владою також спрямовані
на людей похилого віку чи інвалідів,
які прибули до Румунії у супроводі чи
без супроводу і які можуть звернутися
за допомогою до соціальних служб. Не в
останню чергу, громадяни України, які
хочуть працювати в Румунії, зможуть це
зробити. З іншого боку, Румунський
Червоний Хрест цього тижня відправив
в Україну, до Чернівців, гумдопомогу,
яка складається з основних продуктів
харчування, санітарних матеріалів,
медичного обладнання, ліків, на підтримку
постраждалим від війни. Найбільшою
проблемою в бідних населених пунктах
України, на кордоні з Румунією, є нестача
їжі.
Румунія
скасувала
режим надзвичайної ситуації,
введений
пандемією Covid-19
Режим
надзвичайної ситуації,
введений у Румунії через пандемію
коронавірусу, був скасований
цього тижня, майже через два роки від
його введення, 15 травня 2020 року. Раніше,
протягом двох місяців, Румунія перебувала
в режимі надзвичайного стану.
Від середи
немає жодних обмежень,
а також правил для запобігання поширенню
коронавірусу. Пред’явлення
ковід-сертифіката
більше не є умовою доступу до будь-якого
приміщення,
ані при
в’їзді
в країну, оскільки не застосовуються
правила ізоляції чи карантину. Однак
документ корисний для тих, хто подорожує
до країн, де діють нормативні акти у
цьому сенсі,
а сертифікати, видані в Румунії дійсні
до кінця року. МОЗ все ще рекомендує
носити захисну
маску в місцях великого
скупчення
людей, оскільки все ще існує ризик
поширення
вірусу. До
тепер в Румунії зафіксовано 2,78
млн
випадків зараження SARS-CoV-2 та понад 64
тисячі пов’язаних із COVID-19
смертей.
