6 – 12 березня 2016 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Roxana Vasile, 12.03.2016, 16:18

Румунія: між зростанням економіки та
бідністю

Румунія
посіла третє місце серед країн ЄС за динамікою розвитку економіки, показавши в
останньому кварталі минулого року зростання на 3,7%, – повідомляє статистична
служба Європейського Союзу Євростат.
Перші два місця в списку зайняли Швеція (4,5%) та Чехія і Словаччина (обидві по
4%). Аналітики стверджують, що економічний прогрес країни був викликаний
збільшенням споживання на понад 15% в 2015 році в результаті підвищення
заробітної плати в окремих сферах економіки і зменшення ряду податків,
передусім ПДВ. Румунія вже протягом багатьох років показує
максимальне зростання ВВП серед країн Євросоюзу.
Присутність Румунії у списку
найбідніших країн Європи свідчить, однак, про те, що цей тип зростання економіки не йде на користь населення,
попереджає Європейська комісія в своїй доповіді про
країну. Глава Представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анжела Філоте заявила: «Це говорить про те, що
нинішня модель економічного зростання Румунії не працює в інтересах громадянина,
тому що, хоча економіка
країни росте громадянин залишається бідним. Саме тому ми не заохочуємо цю
модель зростання, оскільки вона
не сприяє сталому та
солідному розвитку, який би підтримував прагнення всіх громадян до кращого життя.» Європейська комісія
закликає офіційний Бухарест зосередити увагу на трьох пріоритетних областях: відновлення інвестицій,
продовження структурних реформ і ведення відповідальної фіскальної політики.

Конституційний суд і Румунська служба інформації

Верховна рада оборони країни була скликана у п’ятницю на екстрене засідання для проведення аналізу наслідків рішення Конституційного суду, який оголосив неконституційним прослуховування телефонних розмов працівниками секретної служби у кримінальних провадженнях. Голова Конституційного суду Августин Зегрян сказав, однак, що державні органи, на яких впливає рішення суду повинні лише належним чином врегулювати ситуацію, стверджуючи, що жоден правопорушник не уникне покарання: «А ви знаєте, що в Англії записи телефонних розмов не можуть використовуватися як докази в суді? Ніхто не був засуджений лише на підставі аудіозапису. Якщо запис не підтверджується доказами, ніхто не може бути засуджений.» З огляду на те, що після рішення Конституційного суду розслідування тисяч злочинів, в тому числі у справах за фактом корупції, опинилися під загрозою, прокуратури вимагають додаткових коштів на загальну суму в кілька десятків млн євро, а також ще кілька сотень слідчих, які б займалися перехопленнями розмов. У свою чергу, міністр юстиції Ралука Пруне повідомила, що уряд знайшов рішення, щоб уникнути перебоїв у діяльності системи правосуддя: «Рішення, яке пропонує уряд, очевидно, полягає в можливості використання інфраструктури секретної служби, але без жодного втручання людського фактору від Румунської служби інформації та за участі лише прокурора і слідчого прокуратури, тобто лише слідчих органів досудового розслідування, які згідно з ухвалою Конституційного суду мають право проводити подібні заходи таємного спостереження.» Правозахисні організації вважають, що рішення суддів Конституційного суду Румунії є правильним і стверджують, що його вплив на кримінальні справи носитиме тимчасовий характер, а проблеми будуть подолані.

Візит прем’єр-міністра
Д.Чолоша до Брюсселя і Нідерландів

Після участі у
понеділок в засіданні саміту ЄС-Туреччина, присвяченому кризі з біженцями, прем’єр-міністр
Румунії Дачіан Чолош зустрівся теж у Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом
Столтенбергом. В ході зустрічі глава румунського уряду заявив, що Бухарест
сподівається на посилення присутності союзних військ на східному фланзі і Чорному
морі. Румунія виступила з ініціативою щодо зміцнення співпраці з чорноморськими
країнами-членами НАТО Болгарією і Туреччиною, в надії, що ця регіональна
співпраця набуде міжнародного характеру, зокрема, шляхом долучення до неї інших
членів НАТО на ротаційній основі. Крім
того, прем’єр-міністр Чолош підтвердив рішучість Уряду Румунії, починаючи з наступного
року, виділити 2% ВВП на оборону. Після Брюсселя Дачіан Чолош здійснив
офіційний візит в Нідерланди, країну, яка головує в Європейському Союзі. Він
зустрівся з голландськими офіційними особами та з представниками румунської
громади в Нідерландах. Румунське суспільство здатне взяти на себе, без
зовнішнього контролю, відповідальність за продовження боротьби з корупцією і
забезпечення незалежності правосуддя, – заявив глава румунського уряду в ході
переговорів у Гаазі зі своїм голландським колегою Марком Рютте, чия країна
виступає проти входження Румунії до Шенгену. Нагадаємо, що намічений спочатку
на березень 2011 року, вступ Румунії до Шенгенського простору був відкладений,
оскільки проти цього виступили кілька держав-членів, які висловили сумніви з
приводу ефективності румунської системи правосуддя.

Візит президента
Румунії до Ізраїлю і
Палестини

Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні відвідав Ізраїль та Палестину. В Єрусалимі, він сказав своєму ізраїльському
візаві Реувену
Рівліну, що Румунія надає особливого значення
відносинам з Ізраїлем, а його візит покликаний
вшанувати 68-річну традицію безперервних
дипломатичних відносин і, зокрема, для окреслення майбутнього двостороннього співробітництва. Обидві країни мають дуже
хороший діалог з питань, пов’язаних з міжнародною обстановкою, – додав він, -
зазначивши, що для забезпечення безпеки Ізраїлю не може бути ніяких
компромісів. У четвер в Рамаллі, в ході зустрічі
з президентом Палестинської автономії Махмудом Аббасом, Клас Йоханніс сказав, що в районах, які потерпають від криз і конфліктів потрібні політичні рішення й узгоджені зусилля, щоб повернути людям надію на краще. Клаус
Йоханніс: «Ми
вважаємо, що найбільш важливим питанням в
даний момент є будівництво шляхів відновлення довіри між сторонами. Закономірне
сподівання палестинського народу жити в умовах
безпеки і процвітання у власній державі, може здійснитися тільки
мирним шляхом, за допомогою рішень, погоджених і прийнятих обома сторонами.» У свою чергу, палестинський лідер висловився за мирне врегулювання
конфлікту на основі істини і справедливості та виступив
проти насильства й
екстремізму, незалежно від їх причин.