5 – 11 вересня 2021 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Daniela Budu, 11.09.2021, 06:52
Урядова
криза у Румунії
Резолюція про недовіру уряду, на чолі з лібералом
Флоріном Кицу, ініційована партією USR-PLUS, колишньою «другою скрипкою»
керівної коаліції, разом з ультранаціоналістичним опозиційним Альянсом «За
об’єднання румунів», була зачитана в четвер на пленарному засіданні парламенту у
досить напружений обстановці. Текст документа зосереджений на інвестиціях,
охороні здоров’я, освіті та інфраструктурі. Обидві партії зазначають, що
Румунію очолює уряд, який втратив підтримку парламентської більшості, а прем’єр-міністр
загруз у внутрішньопартійній боротьбі за лідерство. Однак дебати та голосування
з цього питання відбудуться після того, як Конституційний Суд висловиться у
справі за конституційним поданням прем’єра, щодо наявності або ні правового
конфлікту між Парламентом і Урядом. Спікер Палати депутатів та чинний голова
Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, суперник Флоріна Кицу у боротьбі за
лідерство в НЛП, вважає, що рішення про відкладення голосування щодо недовіри
уряду є неконституційним. У свою чергу, спікерка Сенату Анка Драгу, представниця
USR-PLUS, каже, що ліберали вдаються до різноманітних хитрощів, щоб максимально
відкласти дебати та голосування з цього питання. Прем’єр-міністр заявив, що
вимагатиме відставки голів двох палат, якщо Конституційний суд задовольнить
його клопотання. Нагадаємо, що партія USR-PLUS ініціювала резолюцію про
недовіру уряду після того, як Флорін Кицу звільнив її міністра юстиції Стеліана
Йона. Згодом усі міністри USR-PLUS подали у відставку, а потім прем’єр-міністр
звільнив усіх державних секретарів та субсекретарів, а також префектів та субпрефектів
цієї політичної сили.
Візит
Президента Румунії до Швейцарії
Під час офіційного візиту до Швейцарії у четвер, говорячи
про політичну ситуацію в Румунії, президент Клаус Йоганніс заявив, що урядова
ситуація не є тривожною. У рамках зустрічей зі своїм колегою Гаєм Пармеліном,
які відбулися з нагоди 110-ої річниці встановлення двосторонніх дипломатичних зав’язків,
глава румунської держави згадав про великі та надзвичайно успішні інвестиції
Швейцарії в Румунії та оцінив, що ця тенденція буде продовжена. Водночас
президент Клаус Йоганніс подякував своєму швейцарському колезі за підтримку,
яку його країна надає Румунії в частині приєднання до Організації економічного
співробітництва та розвитку. У свою чергу, президент Швейцарії сказав, що у
двох країн багато спільних поглядів та підстав для надії. Президенти також
обговорили різні можливості співробітництва в сфері освіти, кібербезпеки,
дослідження та інновації, де існує великий потенціал для співпраці.
Щорічна
нарада румунських дипломатів
Щорічна нарада румунських дипломатів пройшла у змішаному форматі.
Протягом трьох днів у Бухаресті відбулися кілька пленарних засідань, які
проводив та модерував міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Основна увага була
зосереджена на таких темах як: безпека, стійкість під час пандемії та посилення
співпраці з партнерами Румунії. Також було проаналізовано роль Румунії в обговоренні концепції
Конференції про майбутнє Євросоюзу та елементи консульської реформи, проведеної
на рівні МЗС протягом останнього року, разом із заходами, які планується вжити на
цьому рівні в подальшому. Спеціальними гостями в цьому році були міністр
закордонних справ Греції Нікос Дендіас та генеральна секретарка ОБСЄ Гельга
Шмід. Глава румунської дипломатії підкреслив появу нових викликів безпеки як у
регіоні, так і у світі, а грецький міністр сказав, що солідарність є важливим
чинником у вирішенні транснаціональних загроз. Зі свого боку, генеральна
секретарка ОБСЄ наголосила на тому, що багатостороння дипломатія – це єдине
дієве рішення для ефективного управління поточними загрозами безпеці.
Спеціальним гостем на зустрічі був і міністр закордонних справ Республіки
Молдова Ніку Попеску. Республіка Молдова та усе східне сусідство ЄС продовжують
стикатися з різним тиском з-за кордону, – сказав Богдан Ауреску. Молдовський
міністр зазначив, що в останні роки його країна стикається з посиленням явища корупції
й ослабленням держави та її інститутів, унаслідок чого стійкість знизилася, в
тому числі під впливом різних наслідків пандемії.
Румунія
та четверта хвиля пандемії COVID -19
Цього тижня у Румунії був зафіксований черговий добовий
антирекорд кількості інфікованих COVID-19: понад дві тисячі нових підтверджених
випадків коронавірусної хвороби. І кількість смертей зросла до кількох десятків
на день, так само стрімко зростає кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної
терапії. Експерти в галузі охорони здоров’я стверджують, що в країні настала четверта
хвиля пандемії COVID-19 і вкотре рекомендують дотримуватися протиепідемічних заходів
та щепитися від коронавірусу. Однак румуни не дуже поспішають з цим, так що
загальнонаціональне охоплення вакцинацією проти COVID-19 населення віком від 12
років, становить близько 31%. Наразі приблизно 5,2 мільйона людей були
імунізовані за повною схемою. За даними Національного інституту громадського
здоров’я у понад 80% випадків новим коронавірусом заразилися невакциновані
особи. Водночас майже 93% зареєстрованих смертей припадало на неімунізованих
осіб, а 5% – на осіб, які не пройшли повний курс вакцинації. Влада оголосила,
що докладає зусиль для збільшення ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії,
а паралельно організовує пересувні центри вакцинації, особливо в селах, де бракує
лікарів. Те саме відбуватиметься й в університетських кампусах, де студенти
матимуть можливість отримати вакцину. Тим часом у понеділок, 13 вересня, стартує
новий навчальний рік у закладах середньої освіти, наразі в очному режимі, а
міносвіти каже, що школи працюватимуть у звичайному режимі доти, доки рівень
зараженості в кожному населеному пункті не перевищить 6 випадків на тисячу
жителів. Теж на цьому тижні уряд продовжив на ще 30 днів режим надзвичайної
ситуації, але без додаткових обмежувальних заходів, як заявив держсекретар з
надзвичайних ситуацій Раєд Арафат. У четвер Національний комітет з надзвичайних
ситуацій оновив список країн із значним поширенням COVID-19, після повернення з
яких необхідна самоізоляція, список, що набуде чинності 12 вересня. Серед
іншого, до списку так званої «червоної» зони потрапила сусідня Болгарія, а
Німеччина перейшла із «зеленої» в «жовту» зону. Від самоізоляції звільняються
усі щеплені проти COVID-19 особи, навіть, якщо вони повертаються з країн з «жовтим»
та «червоним» рівнями поширенням нового коронавірусу.
