5 – 11 березня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Bogdan Matei, 11.03.2023, 10:36

Азійське турне
президента Клауса Йоганніса

Стратегічне партнерство між Румунією
та Японією демонструє, що двосторонні відносини піднято до найвищого рівня, – заявив президент Клаус Йоганніс
після підписання разом з японським прем’єр-міністром Фуміо Кісідою відповідного двостороннього договору у вівторок у Токіо.
Також у вівторок президента Йоганніса
прийняв імператор Японії Нарухіто. «Румунія та
Японія, -зазначив глава держави, – зараз ближчі ніж
коли-небудь.» Він також сказав, що в поточному глобальному
контексті, позначеному війною та регіональною напруженістю, важливо покладатися
одне на одного, щоб
захистити фундаментальні цінності, які визначають нас: прагнення до миру та
безпеки, свободи, демократії та прав людини , міжнародний порядок, заснований на
правилах. Після підписання
угоди про Стратегічне партнерство, кажуть експерти, розвиток
румунсько-японського співробітництва прискориться за рахунок розширення
портфоліо дій і проєктів
у всіх сферах спільного інтересу. Як повідомляє Радіо Румунія, візит президента
Йоганніса також мав
важливий економічний вимір, оскільки Японія є найбільшим азійським інвестором у
Румунії. Приблизно 400 компаній з японським капіталом у Румунії зараз створюють
понад 40 000 робочих місць. Потенціал зростання є значним, у тому числі в
сферах з найвищим рівнем інновацій, таких як розробка технології невеликих
модульних реакторів, виробництво та розподіл зеленого водню, виробництво оптики
високої потужності, інфраструктура останнього покоління або завершення нової гілки метро в Бухаресті. Партнерство з Японією є другим,
укладеним Румунією з азіатською країною, після аналогічного договору з Південною Кореєю. З Японії
президент Йоганніс
відправився до Сінгапуру. Румунія є третім за величиною постачальником
ІТ-послуг із Європейського Союзу в Сінгапурі, а її інтерес спрямований на поглиблення
та посилення цього рівня співпраці шляхом ініціювання нових двосторонніх проєктів.

Понад 3,7
мільйона українських біженців у сусідній Румунії

Генеральний
інспекторат прикордонної поліції (IGPF) повідомляє, що лише в середу до Румунії
через пункти пропуску в’їхало понад сім тисяч громадян України. Згідно із
заявою, поширеною у четвер, починаючи з лютого 2022 року до Румунії в’їхало 3
705 317 громадян України. Більшість продовжили свій шлях до країн Західної
Європи, але близько 100 тисяч українців, за даними румунської влади, вирішили
залишитися в Румунії.

Декларація про
підтримку України

Парламент Румунії
у вівторок на спільному пленарному засіданні ухвалив Декларацію про підтримку
України у контексті відзначення 24 лютого 2023 року річниці повномасштабного
російського вторгнення. 285 парламентаріїв проголосували «за», 5 – «проти» та
двоє утрималися. У Декларації зазначається, що румуни рішуче підтримують
«героїчну боротьбу української держави та її народу, висловлюють свою повагу до
мужності, гідності та опору, виявленого як ЗСУ, так і цивільним населенням, і
підтверджують «непохитну підтримку» Румунією незалежності, суверенітету і
територіальної цілісності України, в межах міжнародно визнаних кордонів. «Ми
підтверджуємо нашу солідарність з політикою союзників і партнерів Румунії щодо
загарбницької війни Російської Федерації проти України. Закликаємо європейську
та євроатлантичну спільноту постійними темпами посилити санкції проти
Російської Федерації та забезпечити їх збереження протягом тривалого часу,
оскільки на території України, в її міжнародно визнаних кордонах, залишаються
окупаційні війська. Санкції також мають бути спрямовані на тих, хто
безпосередньо відповідальний за злочини, скоєні в Україні: президента
Володимира Путіна та всього його режиму», – йдеться у заяві. Парламент також
підтримує «необхідність активної участі Румунії в майбутніх зусиллях з
постконфліктної реконструкції української держави, а також посилення підтримки,
яку надає румунська держава, особливо українському цивільному населенню». Румунські парламентарії наголосили на
підтримці процесу вступу до ЄС України, Республіки Молдова та Грузії. «Ми
висловлюємо сподівання, що українська влада уважно та швидко розглядатиме
важливі аспекти, порушені румунською державою у двосторонніх відносинах, такі
як становище етнічних румунів в Україні, відповідно, необхідність захисту
унікальної спадщини та біорізноманіття дельти Дунаю, відповідно до зобов’язань
та європейських і міжнародних стандартів», – також зазначається у декларації
Парламенту Румунії.

Дискусії довкола гирла Бистра

Представники України
та Румунії, на тристоронній зустрічі за участі делегації Єврокомісії,
домовилися про спільне вимірювання глибин окремих частин річки Дунай. У
нинішньому контексті Дунай є дуже важливим транспортним коридором для України,
яка після російського вторгнення намагається експортувати цим шляхом зерно та
іншу продукцію, переважно агропродовольчу. Минулого місяця влада Румунії висловила
стурбованість у зв’язку з експлуатаційним днопоглиблюванням, яке нещодавно
здійснила українська сторона по гирлу Бістре, що знаходиться в екологічно
чутливому регіоні і вимагала від України в екстреному порядку надати доступ
румунським гідрографічним суднам до вимірювань по всьому руслу Кілійського гирла,
який утворює кордон між Румунією та Україною, для виявлення морфологічних змін.
Українська сторона повідомила, що роботи проведені на українській ділянці річки
Дунай були спрямовані на ліквідацію природного замулення та підтримки
паспортних глибин гирла. Київ каже, що не порушив жодної угоди і заявив про
готовність показати Румунії, члену Євросоюзу і НАТО, масштаби днопоглиблення. Спільне
вимірювання глибин розпочнеться вже цього місяця. У Бухаресті побоюються
негативних наслідків, які проведені українською стороною роботи можуть мати на
екосистему дельти Дунаю, унікальної природоохоронної території Європи,
включеної до Світової спадщини ЮНЕСКО. У Міністерстві інфраструктури України
повідомили, що після відновлення паспортних глибин прохідна осадка суден зросла
від 3,9 до 6,5 метрів, тобто майже вдвічі.