30 січня – 5 лютого 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Daniela Budu, 05.02.2022, 06:42

Румунія продовжила дію режиму надзвичайної ситуації

Влада Румунії продовжила на 30 днів дію режиму надзвичайної ситуації через пандемію коронавірусу, починаючи з 7 лютого. Більшість протиепідемічних обмежень залишилися в силі. Водночас є й деякі зміни, а одна з найважливіших з них надає особам, які не мають ковід-перепустки, тобто ті, хто не був вакцинований, не переніс хворобу або не проходив тестування, доступ до супермаркетів у торгово-розважальних центрах. У свою чергу МОЗ змінило правила ізоляції людей, у яких підтверджено COVID-19, скоротивши термін ізоляції до 7 днів проти 10 для нещеплених і до 5 днів проти 7 днів для щеплених. У вівторок у Румунії після проведення 122 тисяч тестів коронавірус діагностували у понад 40 тисяч осіб. Це абсолютний антирекорд з початку пандемії, що більш ніж вдвічі перевищує пік попередньої хвилі. Навіть і за таких умов влада оголосила, що жоден повіт не досяг 75-відсоткового рівня зайнятості ліжок у ковід-лікарнях. Таким чином, згідно з чинними правилами школи та дитсадки продовжуватимуть роботу в очному режимі по всій країні, навіть якщо кількість інфікованих дітей є більшою, ніж під час попередніх хвиль пандемії. Щодо ковід-перепустки, то цей документ наразі залишається дійсним у межах території Румунії, навіть, якщо після повного курсу щеплення минуло девять місяців. При вїзді на територію Румунії «зелена перепустка» є дійсною лише у тих, хто отримав бустерну дозу щеплення від COVID-19, якщо з дня проведення повного курсу щеплення минуло більше девяти місяців. Таким чином Румунія приєдналася до європейських правил, що вступили в силу 2 лютого. Ті, хто не був щеплений, не переніс хворобу або не має негативного результату тесту на COVID-19, надалі будуть зобов’язані перебувати на самоізоляції, але лише протягом 5 днів після прибуття до Румунії.

Нова сесія Парламенту Румунії

У четвер урочистим засіданням парламентарії відзначили 15-ту річницю вступу Румунії до ЄС. У виголошених промовах було підкреслено поточну міжнародну ситуацію та виклики безпеці, необхідність солідарності та єдності між країнами ЄС, а також необхідність підтримання європейського проєкту в актуальному контексті. Прем’єр-міністр Ніколає Чука підкреслив, що стабільність, процвітання і безпека Румунії гарантуються членством в ЄС і НАТО. «Європейська і трансатлантична єдність та солідарність є єдиним життєздатним варіантом, що дозволяє ефективно справлятися з викликами та використовувати можливості.» Представники різних фракцій зазначили, що вступ Румунії до ЄС є однією з найважливіших подій в історії країни. Спікер Сенату Флорін Кицу вважає, що «завдяки проведеним реформам Румунія є європейським актором, який може забезпечити безперервну підтримку стабільності та передбачуваності податкової системи». За словами голови Палати депутатів Марчела Чолаку через 15 років від вступу до ЄС існує потреба у «новому європейському порядку денному для Румунії, який би забезпечив розвиток країни та використання усіх можливостей, доступних на європейському рівні в інтересах румунів». У вівторок Сенат і Палата депутатів розпочали першу в цьому році чергову сесію парламенту. Народні обранці планують обговорити і прийняти цілу низку законопроєктів у таких сферах, як правосуддя, охорона здоров’я та економіка, в тому числі щодо держрегулювання цін на енергоносії та компенсації платіжок для побутових споживачів. На порядку денному також внесення змін до закону «Про офшори», що дозволить розблокувати проєкти видобутку вуглеводнів у Чорному морі.

Більше американських солдатів у Румунії

Близько тисячі американських солдатів прибудуть у найближчий час з Німеччини до Румунії, а близько 2000 – з США до Польщі та Німеччини. За даними Пентагону, це розгортання є тимчасовим і спрямоване на посилення обороноздатності європейських союзників на тлі напруженості з Росією, яка зосередила понад 100 тисяч військових та значну кількість техніки біля кордону з Україною. Що стосується солдатів, які відправляються до Румунії, то йдеться про ударний батальйон і піхотний підрозділ, організовані для розгортання в найкоротші терміни. На сьогодні в Румунії на постійній основі перебувають приблизно 900 американських солдатів та структури, які періодично прибувають для участі у спільних військових навчаннях. Офіційний Бухарест привітав ініціативу США і заявив, що вона відіграє важливу роль у запобіганні будь-яких негативних подій у сфері безпеки в регіоні та зміцненні обороноздатності збройних сил. Зокрема глава держави Клаус Йоганніс привітав нарощування військової присутності НАТО і, відповідно, США в Румунії та в акваторії Чорного моря. Зі свого боку Росія назвала рішення Пентагону ввести додаткові війська до Східної Європи деструктивним. У Кремлі вважають цей крок невиправданим, стверджуючи, що він посилює військову напруженість і зменшує можливість політичного врегулювання.

Засідання Бухарестської девятки та Україна

У Бухаресті глава румунської дипломатії Богдан Ауреску провів черговий раунд консультацій у форматі Б-9 щодо тривожної безпекової ситуації навколо України та в Чорноморському регіоні. Під час засідання, що відбулося у змішаному форматі (очно-дистанційному), Богдан Ауреску наголосив на необхідності забезпечення рівноваги між північчю та півднем східного флангу НАТО. «Присутність союзників на східному фланзі Альянсу, у тому числі на півдні, де розташована Румунія, у порівнянні з нинішньою присутністю Росії навколо України та в Чорноморському регіоні, явно в кілька разів менша. Тож мова не йде про розгортання союзних сил, які б були викликом для Росії.» У зустрічі також взяв участь як спеціально запрошений гість міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, який пояснив, що французька та американська присутність в Румунії ідеально доповнюють одна одну, а Париж вважає, що посилення позиції оборони та стримування може призвести до деескалації ситуації. У заходах цього політичного та безпекового формату взаємодії держав-членів східного флангу НАТО на запрошення міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску взяв участь і глава української дипломатії Дмитро Кулеба. До речі, у вівторок з нагоди 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Україною, Президент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну розмову зі своїм українським візаві Володимиром Зеленським. Глави двох сусідніх держав обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та ініціативи Києва, спрямовані на посилення співпраці з країнами-партнерами в регіоні, а також реалізацію Україною стратегії євроінтеграції. У цьому контексті Клаус Йоганніс висловив рішучу підтримку Румунії суверенітету України та її територіальної цілісності, а також її європейських та євроатлантичних устремлінь. Президент Румунії висловив готовність сприяти розвитку двостороннього співробітництва шляхом розширення правової бази та використання наявного потенціалу в економічній галузі, в тому числі торгівлі, посилення зав’язків і транскордонного співробітництва, а також у культурній сфері.