30 серпня – 4 вересня 2020 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Bogdan Matei, 05.09.2020, 07:36
Провальний вотум
недовіри
У
понеділок ліберальний уряд меншості без зайвих емоцій пережив спробу опозиційної
Соціал-демократичної партії відправити його у відставку шляхом прийняття вотуму
недовіри. Найбільшій опозиційній партії не вдалося зібрати необхідних 233 голосів, тобто половини плюс один голос від загальної кількості сенаторів та
депутатів. У залі були присутні лише 226 парламентаріїв. В умовах бойкоту засідання
Націонал-ліберальною партією, Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Народний
рух», а також відмови Демократичного союзу угорців Румунії забезпечити кворум, резолюцію
так і не поставили на голосування. Більше того, на засідання не з’явилося кілька
парламентаріїв від Соціал-демократичної партії (СДП), яка ініціювала вотум недовіри,
а також від Альянсу лібералів і демократів та партії Про Румунія, які підтримали
резолюцію. Лідер СДП і спікер Палати депутатів Марчел Чолаку на другий день вирішив
виключити з лав партії тих, хто «прогуляв» засідання. Прем’єр-міністр, ліберал
Людовік Орбан сказав, що провальний вотум недовіри є «надзвичайно корисним для Румунії»,
оскільки уряд зараз має вирішувати нагальні проблеми країни і потребує для
цього всіх повноважень.
Передвиборча
кампанія у захисній масці
Тим часом у Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених
на 27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
дотримуватися протягом цього періоду задля профілактики захворювання на COVID-19.
Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
просто неба. Крім цього всі присутні
мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні
санітарно-протиепідемічні правила і норми мають бути вивішені на видимому
місці. У заходах в закритих приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50
осіб, а тривалість буде обмежена двома годинами. У заходах та зустрічах, що
проводяться просто неба можуть брати участь до ста осіб. 27 вересня румуни
обиратимуть 41 голову повітової ради, близько 3200 мерів, понад 1300 членів
повітових рад та 40 тисяч членів місцевих рад. Місцеві вибори мали пройти у
червні, але були відкладені через пандемію, а повноваження місцевих обранців
були продовжені на півроку.
COVID-19 та послаблення обмежень
З 1 вересня у Румунії знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і
театри. Рішення було прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з
надзвичайних ситуацій, а усі зазначені заклади мають забезпечити суворе
дотримання протиепідемічних заходів. Театри і концертні зали, а також
кінотеатри знову запрацюють, але лише на половину потужності і лише в населених
пунктах, де захворюваність на коронавірус не перевищує певний рівень. Водночас клуби
та бари залишаються закритими. З іншого боку, теж з 1 вересня збільшилася з 20
до 50 осіб дозволена кількість учасників приватних заходів, навчальних курсів,
майстер-класів для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів фінансування
з європейських фондів, та з 50 до 100 – максимальна допустима кількість
учасників заходів просто неба.
У
Бухаресті про репресії в Мінську
Сенат
Румунії (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Декларацію
щодо порушення основних прав людини в Республіці Білорусь. Цим документом
Парламент Румунії висловлює свою солідарність з білоруським народом, закликає
припинити насильство проти мирних акцій протесту та закликає до «більш чіткої
реакції» з боку міжнародного співтовариства, якщо ситуація не покращиться
негайно. У декларації румунські сенатори закликають білоруську владу поважати право громадян брати участь у
громадських зборах, утриматися від незаконного або надмірного застосування
сили, звільнити незаконно затриманих та ініціювати справжній та змістовний
політичний діалог з громадянським суспільством. І міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску закликав владу Білорусі звільнити всіх затриманих
політичних активістів та пересічних людей, заарештованих під час протестів. Він
також наголосив на необхідності прийняття жорсткої та послідовної європейської
політики щодо Російської Федерації, яка підтримує режим Алєксандра Лукашенка, який
перебуває при владі з 1994 року і вважається останнім диктатором в Європі.
Раніше міністр Ауреску оголосив, що Румунія виділить сто тисяч євро на допомогу
громадянському суспільству та незалежним журналістам у Білорусі та знову закликав
покарати винних у зловживаннях режиму в Мінську. Неприйнятні дії влади Білорусі
не можна залишити без адекватної відповіді Європейського Союзу, – сказав глава румунської
дипломатії.
День румунської мови
Культурні
заходи, організовані одночасно в Румунії, Республіці Молдова, а також в історичних
румунських громадах, які компактно проживають в сусідніх Сербії, Болгарії,
Україні та Угорщині та діаспорою, відзначили 31-го серпня День румунської мови.
Президент Клаус Йоганніс заявив, що «мова визначає нашу самобутність та
культуру, формує та надихає нас». Він високо оцінив зусилля вчителів та викладачів
румунської мови за кордоном, які передають новим поколінням успадковані з
минулого коріння і допомагають їм визначитися культурно та духовно. День
румунської мови, який відзначається з 2013 року 31 серпня накладається з
подібним офіційним святом у Республіці Молдова та є даниною поваги руху
національного відродження в сусідній державі, переважно румуномовній. 31 серпня
1989 року, ще при радянському режимі, парламент у Кишиневі, оточений близько
750 тисячами людей, тобто шостою частиною тодішнього населення республіки, проголосив
румунську мову державною, а також прийняв рішення про перехід переходу до латиниці
від кирилиці, нав’язаної радянськими окупантами після анексії Бесарабії в 1940
році.
