30 березня – 5 квітня 2014 року
Огляд основних подій, які створили картину тижня, що минув.
Mihai Pelin, 05.04.2014, 14:12
Ціни й акцизи
З 1 квітня в Румунії підвищена ставка акцизного збору на 7 євро центів за літр пального, Це призвело до збільшення приблизно на 0,4 лея/літр ціни етилованого і неетильованого бензину, дизельного палива і гасу. Автоперевізникам буде, утім, повернуто назад чотири з тих семи центів, заявив премєр- міністр Віктор Понта. Міра стосується й тих, хто перевозить товари, людей, але й румунської Пошти. Гроші будуть повернуті щоквартально на підставі рахунків-фактур на придбане паливо. Захід не подобається залізничникам, які заперечують стягнення цього акцизного збору і вважають його дискримінаційним.І Президент Траян Бесеску вважає, що цей податок є несправедливим і глибоко шкідливим для значної частини економічного середовища та населення. Натомість глава місії МВФ в Румунії Андрея Шехтер вважає, що економічна програма узгоджена з румунською владою знаходиться на правильному шляху.
Наслідки підвищення ставки акцизного збору на пальне
Теж з початку цього місяця подорожчали газ і цигарки. Відповідно до графіка лібералізації ринку, ціна на природний газ зросла на 2 % для населення і 5 % для промислових споживачів. Курці платитимуть на понад 50 банів більше за кожну пачку цигарок. На думку фахівців, такий захід, має наслідки, особливо для дешевих цигарок і спрямований на наближення до цін категорії преміум. Натомість, скоротилась вартість мобільних телефонних розмов, оскільки значно зменшується плата за зєднання, що призведе до подешевшання дзвінків з однієї мережі в іншу. Нові ставки є обовязковими для всіх 46 звичайних постачальників і шістьох мобільних мереж в Румунії. Іншою гарною новиною є те , що влада в Бухаресті не передбачає збільшення цін на електроенергію. Аналітики оцінили, що ціни в цьому секторі повинні зменшуватися через конкуренцію між постачальниками.
Румунія – 10 років членства в НАТО
У вівторок у Бухаресті відбулось урочисте засідання Парламенту, присвячене десятій річниці вступу в НАТО. У заході взяли участь президент Траян Бесеску і колишні глави держав Іон Ілієску і Еміль Константінеску. Протягом десяти років членства в НАТО, близько 40 000 румунських солдатів взяли участь у миротворчих місія на Західних Балканах, Афганістані, Іраку і Північній Африці. 26 з них були вбиті і 140 отримали поранення. 29 березня 2004 року, Бухарест подав документи про ратифікацію вступу в НАТО, а 2 квітня 2004 відбулася офіційна церемонія підняття румунського прапору в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Румунія та Україна підписали умовно Угоду про малий прикордонний рух
Міністр закордонних справ Тітус Корлецян і його український колега Андрій Дещиця 1 квітня 2014 року в кулуарах засідання Україна – НАТО в Брюсселі, підписали умовно (ad referendum) Угоду про малий прикордонний рух. Домовленість визначає правила місцевого прикордонного руху, зокрема спрощеного регулярного перетину без віз спільного кордону особами, які проживають в межах 30-кілометрової зони від спільного державного кордону, що може бути розширена до 50 км. Румунсько-українська угода про малий прикордонний рух включає в прикордонну зону більше тисячі населених пунктів України. За оцінками МЗС Румунії, у цій зоні проживають близько мільйона громадян України, включно етнічні румуни, які отримають право відвідувати Румунію без віз на базі дозволу на місцевий прикордонний рух та дійсного проїзного документу.
НАТО призупинила співпрацю з Росією
НАТО вирішила призупинити всю співпрацю з Росією у цивільній і військовій сферах через російське військове вторгнення в Україну і порушення Москвою її суверенітету і територіальної цілісності . НАТО оголосила, що перегляне відносини з Москвою на наступному засіданні на рівні міністрів закордонних справ, що відбудеться в червні. Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, звинуватив Росію в ” порушенні всіх принципів міжнародних зобовязань, в першу чергу зобовязання не вторгатися в інші країни.” Щоб розрядити обстановку, Росія оголосила, що “прогресивно відведе” війська від кордону з Україною, але як і раніше, продовжує чинити тиск на Київ. Газпром підвищив ціну на газ, що поставляється в Україну, чиї борги, стверджує російська компанія, більше двох мільярдів доларів. ЄС і США засудили використання енергії як “політичної зброї або інструменту агресії” і попередили Росію про економічні наслідки своєї політики спрямованої на дестабілізацію України.
