3 – 9 травня 2020 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Bogdan Matei, 09.05.2020, 11:49
Коронавірус
у Румунії
Майже
15 тис. підтверджених випадків захворювання на Covid-19 – таким є баланс коронавірусної
епідемії у Румунії станом на суботу. Президент Клаус Йоганніс попередив, що
ситуація не покращилася і що епідемія не минула, але повторив, що після 15
травня надзвичайний стан, запроваджений у середині березня, не буде продовжений,
а перейде в режим надзвичайної ситуації. Румуни зможуть знову вільно
пересуватися, без необхідності заповнювати і мати при собі декларацію під власну
відповідальність. Знову запрацюють салони краси, стоматологічні кабінети, відкриються
музеї, але за умови дотримання «масочного режиму» та соціальної дистанції. Водночас
румуни будуть надалі зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських
місцях, а також під час проїзду в громадському транспорті. Заходи щодо послаблення
режиму обмежень не поширюються на закриті на карантин населені пункти: місто Сучаву
(північний схід), місто Цендерей (південь) та два мікрорайони міста Бузеу
(південний схід).
Неконституційні
штрафи
Конституційний
суд Румунії, що вже багато часу перебуває під шквалом критики, залишається суперечливим арбітром. У справі за
конституційним поданням Омбудсмена, судді КСР прийшли до висновку, що штрафи, виписані
за порушення режиму карантину та самоізоляції, є неконституційними. Однак вони
не будуть скасовані автоматично, а мають бути оскаржені в суді. Прем’єр-міністр,
ліберал Людовік Орбан вважає, що унаслідок цього рішення уряд та інші органи
влади опинилися в ситуації неможливості захищати здоров’я та життя румунів. Міністр
фінансів Флорін Кицу наголосив, що роль цих штрафів полягає не в поповненні
державної казни, а в зниженні ризику поширення епідемії. Раніше, однак, його колега
по уряду, міністр внутрішніх справ Марчел Вела визнав факти зловживання поліцейських під час перевірки дотримання режиму обмеженого пересування. З моменту запровадження
надзвичайного стану загальна сума штрафів, виписаних громадянам Румунії за
порушення карантину, становить 120 мільйонів євро.
ЄСПЛ
проти КСР
Прокурор
Лаура Кодруца Кьовеші виграла справу в ЄСПЛ проти Румунії. Європейський Суд з Прав
Людини прийняв рішення на користь колишнього головного прокурора Національного
антикорупційного директорату Румунії. Кьовеші оскаржила в ЄСПЛ рішення, яким Конституційний
Суд Румунії зобов’язав президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення
до завершення законного терміну на посаді. У цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив,
що держава порушила права Кьовеші на справедливий суд та на свободу вираження
поглядів, позбавивши її можливості оскаржити в суді рішення про свою передчасну
відставку. Лаура Кодруца Кьовеші, яка сьогодні очолює Європейську прокуратуру,
створену для боротьби з шахрайством у витраті коштів ЄС, заявила, що не вимагала
сплати фінансових компенсацій, оскільки їх мали б сплатити румунські платники
податків.
Криза після пандемії
Економіка
Румунії скоротиться на 6% у цьому році.
Принаймні це випливає з весняних оцінок Європейської Комісії. До речі
Європейський Союз переживе найбільший у своїй історії економічний спад,
європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%. Комісар ЄС з питань
економіки Паоло Джентілоні заявив, що за попередніми оцінками дефіцит бюджету
Румунії становитиме щонайменше 8%, додавши що в цій ситуації знаходяться більшість
країн ЄС, оскільки змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
інші будуть вжиті найближчим часом, потрібно ще більше таких ініціатив, оскільки безробіття зросте
та зменшиться кількість робочих годин.
За даними Європейської Комісії у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в
цьому році та 5,4% в наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона
досягне 2,5% та зросте наступного року, також повідомляє Єврокомісія.
Братська допомога
У четвер до столиці
Республіки Молдова прибув конвой з 20 вантажівок з гуманітарною допомогою з
Румунії, що включає 500 тис. захисних масок, 50 тис. захисних комбінезонів,
ліки, які використовуються в лікуванні пацієнтів з COVID-19 та інше. Конвой
супроводжувала офіційна делегація, до складу якої входили міністр охорони
здоров’я Нелу Тетару, начальник управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
та державний секретар Департаменту з питань взаємодії з Республікою Молдова Ана
Гуцу. Уряд Румунії вирішив підтримати сусідню країну в боротьбі проти епідемії
COVID-19 та надати гуманітарну допомогу на загальну суму 3,5 млн. євро. Раніше Румунія
також направила кілька десятків лікарів і медсестер, які допомагають своїм молдовським
колегам лікувати хворих на коронавірус.
Автономія під
час пандемії
Сенат Румунії,
більшістю голосів, відхилив законопроєкт про автономію угорськомовного Секейського
краю, в центрі країни. Згідно з цим суперечливим проєктом ця територія мала
стати угорською автономією з правосуб’єктністю. Раніше
законопроєкт,
ініційований народними обранцями Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР), був
прийнятий Палатою
депутатів за процедурою «мовчазного схвалення». Єдиний регіон Румунії, де угорці складають
більшість населення, Секейський край,
мав об’єднати в своєму складі нинішні повіти Ковасна і Гаргіта та частину Муреського
повіту, в тому
числі місто Муреш, мав би отримати свого президента, власні установи, в яких угорська мова мала б стати офіційною, а
також право вільно використовувати
«символіку угорської нації».П ісля цього
настала черга
Палати депутатів відхилити проєкт внесення змін до Адміністративного кодексу
Румунії, який був раніше прийнятий у Сенаті за тією ж процедурою «мовчазного схвалення». Ініційовані тим
же ДСУР, поправки надавали право використовувати мову
національних меншин в органах місцевої влади та державних установах у населених
пунктах, де національні меншини становлять не менше, ніж 20% населення, а також право вивішувати
прапор Секейського
краю на державних установах.
Президент Клаус Йоганніс піддав гострій критиці опозиційну Соціал-демократичну
партію, яка має
більшість в обох палатах парламенту, звинувативши її у пособництві ДСУР та Будапешту. Соціал-демократи
відповіли не менш гостро, а політична атмосфера знову починає
загострюватися у перспективі намічених на другу половину цього року місцевих та парламентських виборів.