28 серпня – 3 вересня 2022 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Daniela Budu, 03.09.2022, 07:49
Відкрилася осіння сесія Парламенту Румунії
Сенат і Палата депутатів Бухареста розпочали у четвер нову парламентську
сесію, другу в цьому році. У перший день осінньої сесії парламентарі схвалили
створення спеціальної комісії з питань внесення змін до законів, що
регламентують діяльність правосуддя. Припинення дії Механізму співпраці та
перевірки залежить від їх прийняття та є важливою віхою для Румунії,
передбаченою Національним планом відновлення та стійкості. Внесення змін до
законів щодо правосуддя, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, а
також пакету законів про освіту є пріоритетними для парламентарів керівної
коаліції, що складається з Націонал-ліберальної партії, Соціал-демократичної
партії та Демократичного союзу угорців Румунії. Крім того, соціал-демократи
запропонували підвищити мінімальну пенсію, пенсійний коефіцієнт та мінімальну
заробітну плату до 3000 леїв (близько 600 євро). Опозиційний Союз «За порятунок
Румунії» планує внести цілу низку законодавчих ініціатив, спрямованих на
зниження податків, а з іншого боку, на економію коштів державного бюджету.
Опозиція ініціювала й два вотуми недовіри: один, що вже був зареєстрований у
Палаті депутатів, на адресу міністра енергетики Вірджила Попеску, а інший -
міністру освіти Соріну Кимпяну.
Обмеження цін на енергоносії
Уряд у четвер прийняв постанову, згідно з якою 7,8 мільйонів домогосподарств
ще один рік отримуватимуть електроенергію та природний газ за пільговими цінами.
Нормативно-правовий акт передбачає створення національного енергетичного фонду,
а також санкції для профільних компаній, які штучно підвищують ціни, щоб
збільшити свій прибуток. Міністр енергетики Вірджил Попеску: «Добре відома
схема продажу електроенергії від одного трейдера до іншого для штучного
підвищення ціни на електроенергію чи природний газ цього разу буде суворо
каратися, тому що така поведінка на ринку не є нормальним явищем і практично це
буде каратися штрафом у розмірі 5% від обороту, який ANRE (Національний орган
регулювання енергетики) зараз має право виписувати.» Ще однією новинкою є те, що галузь електроенергетики робитиме так званий
внесок солідарності, який сплачуватиметься до спеціального фонду енергетики.
Бюджетний тягар заходів, передбачених ухваленою урядом постановою, оцінюється в
один мільярд леїв на місяць (близько 200 мільйонів євро) і, якщо ці суми не
будуть зібрані у новоствореному фонді солідарності, вони будуть доповнені з держбюджету.
Румунія ближче до Шенгену?
У понеділок офіційний Бухарест привітав підтримку Німеччиною приєднання
Румунії до Шенгенської зони вільного пересування та подякував канцлеру Олафу
Шольцу за підтримку в досягненні цієї мети. У своєму виступі на зустрічі ЄС у
Празі канцлер Німеччини заявив, що Румунія, Хорватія та Болгарія відповідають
усім технічним вимогам для повноправного членства в Шенгенській зоні, яку
необхідно захищати та розвивати. «Я робитиму все, щоб вони стали повноправними
членами», – сказав канцлер. Президент Клаус Йоганніс у поширеному в соціальній
мережі повідомленні зазначив, що вступ Румунії до Шенгенської зони є
стратегічною метою країни, а прем’єр-міністр Ніколає Чуке сказав, що таким
чином румунський експорт може значно зрости. Спікер Палати депутатів Марчел
Чолаку оцінив, що це рішення призведе до значного скорочення часу очікування на
кордоні для вантажних перевізників. Заява канцлера Олафа Шольца щодо підтримки
Німеччиною вступу Румунії до Шенгенської зони є надзвичайно важливою, оскільки
це перший випадок, коли Німеччина на найвищому рівні заявляє про це
беззастережно, заявив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску.
Румунські міністри на зустрічах на рівні ЄС
Богдан Ауреску цього тижня відвідав Прагу, де у вівторок і середу взяв участь
у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. На порядку
денному було обговорення питання агресії Росії проти України, в тому числі з
точки зору її наслідків для відносин між ЄС і Росією. Богдан Ауреску згадав про
підтримку, яку Бухарест надає Києву, зокрема допомогу понад 2,1 мільйонам
українських біженців, які перетнули кордони Румунії та підтримку у протидії
продовольчій кризі шляхом сприяння транзиту українського зерна через Румунію. З
іншого боку глава МЗС Румунії сказав, що ЄС має позбутися будь-якої залежності
від Росії. «Ми не можемо повернутися до звичних відносин із Російською
Федерацією. Зараз, звісно, рано оцінювати майбутнє відносин між ЄС і Росією, бо
це залежить від розвитку подій в Україні. Але одна річ зрозуміла: ми повинні
покінчити з будь-якою залежністю від Росії», – заявив він. Міністр наголосив на
необхідності продовження ЄС та його державами-членами послідовної підтримки
України в політичному, економічному, гуманітарному та міжнародно-правовому планах.
У понеділок і вівторок у столиці Чехії, яка зараз головує в Раді ЄС, також
перебував міністр оборони Румунії Васіле Динку, який взяв участь у неформальній
зустрічі міністрів оборони країн-членів ЄС. У своєму виступі румунський міністр
підкреслив той факт, що війна в сусідній Україні змінила спосіб сприйняття
безпеки та оборони на європейському рівні. Водночас Васіле Динку наголосив, що
завдяки збільшенню інвестицій в оборону буде посилено стійкість ЄС та його
здатність ефективно реагувати на майбутні загрози. Повернувшись до Бухареста,
Васіле Динку мав зустріч в середу із заступником міністра оборони України
Денисом Шараповим, під час якої наголосив на важливості дій, вжитих на рівні
НАТО та ЄС для зміцнення безпеки в регіоні і стримування російської агресії
проти сусідньої України. Нагадаємо, що на цьому тижні президент Володимир
Зеленський відзначив державними нагородами низку іноземних політиків за
допомогу Україні. Серед них і міністр оборони Румунії Васіле Динку, який
отримав Орден князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня.
Нові золоті медалі для Румунії
Цього тижня румун Давід Поповіч здобув ще дві золоті медалі, цього разу на чемпіонаті
світу з плавання серед юніорів у Лімі, Перу. Першу – в естафеті 4х100 м вільним
стилем, другу – на дистанції 200 м вільним стилем, яку проплив за 1:46.18, що є
новим рекордом змагань. Цього літа румунський плавець виграв усі чотири можливі
золоті медалі на дистанції 200 м вільним стилем на юніорському та дорослому
чемпіонатах Європи, відповідно, на юніорському та дорослому чемпіонатах світу.
Загалом на рахунку Давіда Поповіча більше десяти золотих медалей, здобутих
цього сезону на національних та міжнародних змаганнях.
У Румунії пройшов Мундіаль української діаспори
Команда Марамуреської філії СУР стала, другий рік поспіль, переможцем
світової першості серед закордонних українців, після перемоги над командою
Тіміської філії СУР з рахунком 4:1 у фіналі X-го Чемпіонату світу з футболу
серед українських діаспорних команд. Бронзові медалі змагання виграла команда з
Польщі ФК «Діспора» (Бидгощ), а четверте місце посіла команда ФТ Фенікс з
Ізраїлю. На церемонії нагородження були присутні представники СУР, Міністерства
спорту Румунії, Федерації футболу Румунії та Посольства України в Румунії. Голова
СУР Микола-Мирослав Петрецький подякував ФФР та Міністерству спорту Румунії за
підтримку не лише в організації цього футбольного свята, а й за підтримку,
надану українським сусідам з початку російського вторгнення 24 лютого. Голова
СУР привітав команди-учасниці, наголосивши, що в таких спортивних змаганнях
немає переможених, а лише переможці. Цього року у змаганнях взяли участь понад
150 спортсменів, 8 команд з 4 країн світу – Ізраїлю, Польщі, Румунії та
Угорщини. Турнір був організований з 24 по 29 серпня на стадіоні Національного
футбольного центру в Буфті (під Бухарестом) Союзом українців Румунії, у
партнерстві з Федерацією футболу Румунії, Міністерством молоді і спорту Румунії
та Міжнародною організацією українських громад «Четверта хвиля».
