28 лютого – 7 березня 2015 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів.
Mihai Pelin, 07.03.2015, 18:20
Директори РСІ та ФБР мали зустріч у Бухаресті
Кандидатура депутата Європейського парламенту, ліберала Едуарда Хелльвіга на посаду директора Румунської служби інформації (РСІ) була ухвалена більшістю голосів парламентаріїв. 40-річний Едуард Хелльвіг, член Консервативної партії (нині при владі) з 2003 року і Націонал-ліберальної партії (тепер в опозиції) з 2008 року, людина з близького оточення президента Клауса Йоханніса, був у 2012 році міністром регіонального розвитку і туризму в уряді соціал-демократа Віктора Понти. Серед заявлених пріоритетів нового керівника РСІ налічуються: боротьба з корупцією, зміцнення обороноздатності країни та поглиблення співробітництва з євроатлантичними партнерами, особливо зі Сполученими Штатами. Щойно після призначення на нову посаду, керіник РСІ зустрівся у Бухарсті з директором ФБР Джеймсом Комі. У ході зустрічі вони домовились продовжити і розвинути діалог між двома установами, зокрема в сферах кібер-безпеки, контррозвідки, боротьби з тероризмом, корупцією та транснаціональною організованою злочинністю.
Перше засідання Верховної ради оборони країни під головуванням К.Йоханніса
На першому засіданні під головуванням президента Клауса Йоханніса Верховна рада оборони країни (ВРОК) дала згоду на присутність на території Румунії чотирьох португальських бойових літаків F-16 і 150 осіб обслуговуючого персоналу, котрі братимуть участь у патрулюванні повітряного простору країни. Літаки охоронятимуть небо над Румунією у травні-червні цього року у відповідності до рішення про укріплення румунського сегменту південно-східного флангу НАТО на тлі кризи в Україні. На відповідному засіданні ВРОК було прийняте і рішення про збільшення бюджету оборонного відомства до 2% від ВВП до 2017 року, що дозволить відновити великі програми з оснащення збройних сил Румунії та стане доброю можливістю для розвитку оборонної промисловості. Члени Верховної ради оборони країни, на засіданні у вівторок здійснили й аналіз безпекової ситуації в Україні та наслідків для Румунії, відзначивши водночас той факт, що послідовна підтримка Бухареста в цей складний для України період призвела до безпрецедентної відкритості у двосторонніх відносинах. Після засідання президент Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук, що присутні на засіданні ВРОК проаналізували конфлікт в Україні та його вплив у регіоні та підтвердили зобовязання, взяті Румунією в рамках стратегічних партнерств. “Після більш ніж половини сторіччя миру, поблизу нашого кордону вбивають людей. Інші залишають свої села в пошуку притулку. Румунія знаходиться приблизно в 300 км від Криму, місця де минулого року почалася спроба зміни кордонів, визначених після Другої світової війни. Ми зацікавлені в тому, щоб будь-який конфлікт у цій частині Європи вирішувався мирним шляхом”, – зазначив президент Румунії.
Власник приватного телеканалу був засуджений до позбавлення волі
Засновник однойменної популістської партії, колишній телеведучий і кандидат в президенти Румунії Дан Дяконеску (47 років) був засуджений до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за шантаж. Суд першої інстанції засудив Дана Дяконеску до позбавлення волі строком на 3 роки, підсудний оскаржив це рішення, а суд вищої інстанції вирішив збільшити міру покарання на два з половиною роки. Дан Дяконеску вдався до погроз і шантажу як безпосередньо, так і у передачах на власному телеканалі і через посередників, на адресу мера однієї місцевості та бізнесмена, вимагаючи від них немалу суму грошей. З іншого боку Верховний суд Румунії відхилив апеляційну скаргу депутата Елени Удрі на рішення про її арешт. Таким чином екс-міністр і колишній кандидат у президенти Елена Удря, затримана у справі за підозрою в отриманні хабара і зловживанні службовим становищем, залишиться під вартою.
Глава МЗС Р.Молдова здійснила візит до Бухареста
Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у середу в Бухаресті міністра закордонних справ Республіки Молдова Наталію Герман. Користуючись нагодою Клаус Йоханніс висловив готовність до співробітництва і солідарність Румунії з новим молдовським урядом. У свою чергу Наталія Герман підтвердила рішучість офіційного Кишинева продовжити про-європейський курс. На порядку денному візиту Наталії Герман до Бухареста було й проведення разом зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску третього засідання Спільної румунсько-молдовської міжурядової комісії з питань європейської інтеграції. Глава румунської дипломатії нагадав, що завдяки реформам, проведеним нинішньою прозахідною владою, Молдова стала найбільш просунутою країною Східного партнерства. З іншого боку, теж на цьому тижні, Румунія почала постачання газу до Молдови через газопровід Ясси-Унгени, який має скоротити залежність Кишинева від російського газу. Вартість румунського газу становить 255 доларів за тисячу кубічних метрів, що значно менше ніж поставлений Газпром газ, вартість якого складає 332 долари за тисячу кубометрів. Будівництво газопроводу, протяжністю 43 кілометри тривало рік, а молдовська влада планує продовжити його до Кишинева. Розширений газопровід, потужністю 1,5 млрд кубометрів газу на рік, може майже повністю забезпечити енергетичні потреби Р.Молдова. Для розширення, однак, потрібно понад 60 мільйонів євро, з яких Брюссель готовий виділити Кишиневу десять мільйонів.
Парламент відхилив так-звані закони «Big Brother/Великий брат»
Палата депутатів відхилила закони про електронні комунікації і про кібербезпеку Румунії, які були повернуті для доопрацювання Конституційним судом, судді якого оголосили ці закони такими, що не відповідають Конституції. Це чутлива і суперечлива тема в румунському суспільстві, що призвела до відставки у січні Джордже Майора з посади директора Румунської служби інформації. Критики закону про кібербезпеку стверджували, що він надає працівникам спецслужб і прокурорам доступ до бази даних будь-якої компютерної системи, підозрюваної в незаконній діяльності, без ордера, виданого судом, а тільки за вмотивованим запитом. З іншого боку, прихильники стверджували, що закон не буде застосовуватися щодо пересічних громадян і необхідний в умовах безпрецедентного зростання кібернетичних ризиків і загроз.
