27 лютого – 5 березня 2022 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Eugen Coroianu, 05.03.2022, 01:12
Україна
чинить опір російському вторгненню
Увесь
світ стурбований ситуацією в Україні,
де російські війська продовжують наступ
на кількох фронтах. Великі міста країни,
такі як Харків, Херсон, Маріуполь, а
також менші за розміром міста,
зазнали нападів і бомбардувань, а
ситуація на місцях, за словами джерел,
є нестабільною та заплутаною. Сирени
пролунали в багатьох місцях, а зображення,
які транслюють по телебаченню або
поширюють в соціальних
мережах, показують руйнування будівель
та інших об’єктів, пошкоджену
військову техніку, загиблих і поранених.
Столиця Київ також перебуває в облозі
російських військ, бої тривають увесь
тиждень, чути вибухи, люди ховаються на
станціях метро та інших укриттях, боячись
бомбардувань. Надзвичайно серйозний
інцидент стався на Енергодарській АЕС
у Запоріжжі, де в п’ятницю після російських
бомбардувань сталася пожежа. Україна
повідомила, що пожежа
сталася в п’ятиповерховому будинку
поруч із АЕС, але була
ліквідована. Міжнародне агентство з
атомної енергії процитувало
місцевих органів з
урегулювання ядерної галузі,
які заявили, що «основне обладнання»
не було пошкоджено, а рівень радіації
залишається незмінним. Президент США
Джо Байден розмовляв по телефону зі
своїм українським колегою Володимиром
Зеленським про ситуацію в
Україні. Останній звинуватив Москву
у вдаванні до ядерного терору та
у бажанні повторити Чорнобильську
катастрофу, повідомляє AFP. Висновок
тижня, який зробили багато експертів,
полягає в тому, що російські атаки
посилилися, незважаючи на два раунди
мирних переговорів.
Українські
мирні жителі тікають від війни до
сусідніх країн
Вражаюча
кількість українців, особливо жінок і
дітей, стоять в чергах на
західних кордонах
країни аби перетнути кордон
в сусідні країни. На контрольно-пропускних
пунктах утворилися величезні колони
автомобілів, незважаючи на заходи щодо
спрощення формальностей, вжиті державами,
які приймають біженців. Багато з біженців
полишили свої транспортні
засоби та перетнули кордон пішки.
Хвилюючі зьомки із матерями
та дітьми, які поспіхом
тягнуть за собою важкий
багаж, можна побачити на телеканалах з
усього світу. Основними країнами
притулку є Польща та Румунія. Приємною
несподіванкою, якщо про таке можна
говорити в даних умовах, став винятковий
спосіб, яким румуни прийняли
сусідів-українців. Громадянське
суспільство, перш за все, а
потім влада забезпечували біженців
їжею, водою, одягом, ковдрами та
ліками. Відбулася зразкова
мобілізація в соцмережах, тисячі місць
проживання було забезпечено їм в готелях,
пансіонатах та в приватних особах.
Центральна та місцева влади також
підготували їм тимчасові місця проживання
та відкрили спеціальні центри приймання
та інформування. Гуманітарні зусилля
вразили всіх, цей аспект будучи широко
висвітлений міжнародною пресою. «Румунія
показала зворушливий приклад всьому
світові. Люди відкрили двері власних
домівок для біженців, були організовані
місії зі збору коштів через соціальні
мережі, румунське населення готове
приймати біженців. Румунія приймає
біженців не лише у своїх домівках, а
також допомагає Республіці Молдова,
яку забезпечує генераторами електроенергії,
які є особливо важливими для цієї країни.
Румунія забезпечила для України ліки.
Ви є надзвичайним прикладом солідарності
в Європі. Від усього серця дякую за ваш
приклад», – сказала голова Європейської
комісії Урсула фон дер Ляйєн під час
візиту до Бухареста. Вона також
згадала про Гуманітарний
центр, який функціонує на
території Румунії для підтримки
України і який буде відігравати дуже
важливу роль, будучи середньостроковим
підходом ЄС.
Міжнародна
спільнота вводить санкції проти Росії
Генеральна
Асамблея ООН ухвалила на
цьому тижні резолюцію, яка «закликає
Росію негайно припинити застосування
сили проти України». За документ
проголосувала переважна більшість 141
країна. Зі 193 держав-членів
п’ять проголосували проти, 35 утрималися,
включаючи Китай, Кубу, Індію та Південну
Африку, а 12 вирішили не голосувати. Тими
п’ятьма країнами,
які проголосували проти були
Росія, Білорусь, Північна Корея, Еритрея
та Сирія. Європарламент, зібраний на
спеціальному засіданні, «рішуче
засудив незаконне вторгнення Росії в
Україну». Євродепутати
категорично відкинули риторику Москви,
яка натякає на можливе застосування
зброї масового знищення, і нагадали
Росії про її міжнародні зобов’язання.
Вони попередили про небезпеку ядерної
ескалації конфлікту. Нові осуди
та заклики до миру також надходили з
більшості західних столиць. Водночас
проти Росії введено нові економічні та
фінансові санкції. Тисячі іноземних
компаній почали покидати або
заморожувати свій бізнес у цій країні,
чи припиняють доставку
товарів. Інші компанії, в тому
числі з Румунії, припинили імпорт і
торгівлю продукцією російського
походження. У Росії вже спостерігаються
перші наслідки міжнародних банківських
санкцій – рубль різко падає. Телевізори
показували величезні черги росіян перед
банкоматами, а місцева влада обмежує
покупки та операції в іноземній валюті.
Зусилля НАТО щодо зміцнення східного
флангу продовжилися, до Румунії прибувши
цього тижня перші французькі війська,
а також німецькі винищувачі. Португалія
та Бельгія оголосили, що розгорнуть
війська в Румунії під парасолькою
стримування НАТО.
