26 червня – 02 липня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Bogdan Matei, 02.07.2022, 07:57

Росія вже не партнер, а загроза

Саміт НАТО в Мадриді є однією з найважливіших зустрічей Альянсу за останні роки з точки зору результатів для Румунії, сказав президент Клаус Йоганніс. За його словами, центральною темою переговорів і рішень, прийнятих на саміті, було військове вторгнення російської армії в Україну, а прийнята на саміті нова стратегічна концепція НАТО адекватно відображає поточну безпекову ситуацію. Таким чином, Росія вже не вважається партнером, а найбільш значною та прямою загрозою безпеці та стабільності союзників. Вперше комуністичний Китай звинувачують у використанні широкого спектру політичних, економічних і військових заходів для поширення своєї влади по всьому світу. Заявлені амбіції та політика примусу Китаю ставлять під загрозу наші інтереси, безпеку та цінності – кажуть країни-члени НАТО, які також звинувачують стратегічне партнерство між Пекіном і Москвою, спрямоване проти міжнародного порядку. НАТО так само підтвердило посилення своєї військової присутності на східному фланзі, зокрема в Румунії. Його сили реагування зросли з 40.000 до понад 300.000 висококваліфікованих військовиків. «Це найважливіша реорганізація нашої колективної оборони з часів холодної війни», – підкреслив генеральний секретар Єнс Столтенберг, а президент США Джо Байден сказав, що «ми там» і «показуємо, що НАТО потрібна більше, ніж ніколи». Він, у свою чергу, оголосив про посилення військової присутності США по всій Європі. НАТО також пообіцяло підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, щоб протистояти вторгненню російської армії. Генеральний секретар Столтенберг заявив, що підтримка Києву є моральним і політичним зобов’язанням.

Румунія і газова криза

Держава-член Європейського Союзу найменш залежна від імпорту російської нафти, Румунія може стати енергетично незалежною, постачальником енергетичної безпеки в регіоні і транспортним коридором для газу та зеленої енергії з Каспійського моря, – каже міністр енергетики Вірджіл Попеску. У вівторок він разом із прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке взяв участь у церемонії, організованій у Ваду, у повіті Констанца (південний схід), з нагоди початку експлуатації природного газу в проєкті Мідія. Міністр Попеску уточнив, що запаси природного газу в румунському периметрі Чорному морі складають 200 мільярдів кубометрів. Видобуток природного газу на ділянці Мідія є першим проєктом такого роду в румунському Чорноморському регіоні за останні 30 років, і в червні перші обсяги газу вже надійшли на внутрішній ринок. У свою чергу прем’єр-міністр Чуке заявив, що запаси газу в країні зараз становлять 41%, а до 1 листопада вони досягнуть 80%.

Кризова соціальна політика

Юридичні особи, які хочуть відкласти свої ставки по кредитам, повинні довести, що вони зазнали за останні три місяці збитки на щонайменше 25 відсотків, а фізичні особи повинні показати, що вони збільшили свої щомісячні витрати на 25% – передбачає рішення коаліційного уряду СДП-НЛП-ДСУР, який таким чином сподівається пом’якшити наслідки вибуху цін. Відтермінування здійснюється максимум на дев’ять місяців і тільки по кредитам без прострочення за останні шість місяців. Відтермінування виплат ставок по кредитам для тих, хто постраждав від зростання цін, є тимчасовою перевагою, – попередив експерт Адріан Мітрой, професор Академії економічних наук у Бухаресті. Він пояснив в інтерв’ю Радіо Румунія, що відтермінування насправді приносить додаткові витрати. Коли цей період закінчиться, щомісячні суми будуть вищими, оскільки вони також включатимуть певні додаткові комісії банку. Виконавча влада також прийняла нормативний акт, який допоможе студентам і молодим особам отримати банківські кредити під гарантії держави на 80% позиченої суми. У випадку студентів – йдеться про 10.000 євро, а у випадку молодих пар – 15.000.

Закон мовчання у румунів

Голова Європейської прокуратури (EPPO), колишній номер один Національного антикорупційного управління в Бухаресті, Лаура Кодруца Кьовеші, оголосила, що аналізує можливість повідомити Європейську комісію про активацію механізму обумовлення виділення європейських коштів дотриманням верховенства права в Румунії. Згідно з заявою Європейської прокуратури (EPPO), причина пов’язана зі змістом нещодавно ухваленого Парламентом Румунії закону, який транспонує європейську директиву щодо захисту викривачів. Нормативний акт скасував анонімне звітування вчинків про корупцію. Основне занепокоєння полягає в тому, що це може мати негативний вплив на потенційних інформаторів у Румунії, негативно вплинувши на рівень виявлення шахрайства з європейськими грошима, також зазначено в комюніке Європейської прокуратури. Численні місцеві громадські організації оголосили про те, що звернуться по домопогу Омбудсмена щодо законопроекту про захист викривачів у суспільних інтересах і застерегли, що Румунія ризикує отримати санкції, оскільки нормативний акт вибірково транспонує європейську директиву.

Флорін Кицу, ще одна відставка

Румунські сенатори звільнили, в середу, на пленарному засіданні посаду спікера Вищої палати Парламенту, прийнявши до відома відставку Флоріна Кицу з цієї посади. Раніше Кицу заявив, що його відставку вимагали лідер НЛП, прем’єр-міністр Ніколає Чуке, і генеральний секретар партії, міністр внутрішніх справ Лучіан Боде, які поінформували, що партія позбавила його політичної підтримки на цій посаді. Кицу також стверджує, що отримав догану за заяви, які він робив протягом багатьох років проти соціальної політики та політики заробітної плати СДП, партнера урядової коаліції НЛП. Дуже компетентний економіст, на думку одних, безглуздий персонаж, на думку інших румунських журналістів, Флорін Кицу мав однаково швидкі підйом і падіння на політичній сцені. Стільки часу, скільки користувався симпатією президента Клауса Йоганніса, він був прем’єр-міністром і лідером НЛП, а після того, як потрапив у немилість, втратив обидві посади на користь генерала Чуки. Посаду спікера Сенату тимчасово виконуватиме лібералка Аліна Горгіу, юрист за фахом із суперечливими законодавчими ініціативами, яка також вважається протеже глави держави. Два роки тому вона запропонувала, щоб злочинці, засуджені до семи років позбавлення волі, відбували покарання вдома, що викликало хвилю критики в румунському громадському просторі.