26 травня – 1 червня 2019 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Bogdan Matei, 01.06.2019, 07:19

Папа
Франциск в Румунії

«Я радий бути у вашій прекрасній країні у період, коли
Румунія головує в Раді Європейського Союзу», – заявив Папа Франциск у п’ятницю
після прибуття з візитом до Бухареста на запрошення президента Клауса Йоханніса
і місцевої Католицької церкви. Верховний Понтифік привітав прогрес Румунії упродовж останніх 30 посткомуністичних років, але наголосив, що однією з проблем
перехідного періоду стала еміграція мільйонів людей і депопуляція сіл. Він віддав
данину шани пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою,
спадщиною своїх цінностей та своїм трудом збагачують країни, в яких вони оселилися.
У свою чергу президент Клаус Йоханніс сказав, що від імені всіх румунів з великою
радістю вітає Верховного Понтифіка на румунській землі. Він подякував Католицькій
церкві за гостинність, з якою вона зустріла румунську діаспору на Заході. Глава
держави нагадав, що візит Івана Павла ІІ до Бухареста у 1999 році, став першим
візитом Папи Римського до переважно православної держави. Програмою візиту Папи
Франциска до Румунії передбачені також зустрічі з прем’єр-міністром Віорікою
Денчіле, Патріархом Румунської православної церкви Даниїлом та іншими членами
Синоду РПЦ. Упродовж свого триденного державного, пастирського та екуменічного
візиту до Румунії, що проходить під гаслом «Ходімо разом!»
після Бухареста Папа Франциск сьогодні відвідав Шумулєу Чук, район у
Трансільванії де зосереджені угорські католики та місто Ясси на північному сході
Румунії, де компактно проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік відвідає місто Блаж, в самому серці
Трансільванії, духовний центр румунського греко-католицтва, де здійснить
беатифікацію семи греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за
віру під час комуністичного режиму.

Опозиція перемогла на виборах до Європарламенту

За підсумками голосування у
неділю Румунію в
Європейському
парламенті представлятимуть шість політичних сил. Найбільшу кількість голосів – 27% здобула опозиційна, права Націонал-ліберальна
партія, а друге і третє місця посіли
головна керівна Соціал-демократична партія – 22,5% й альянс
опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунію»-PLUS
– 22,4%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,6%, а також Демократичний союз угорців
Румунії і партія «Народний рух», які
набрали трохи більше 5% голосів виборців. Таким чином ліберали отримали 10 депутатських місць,
соціал-демократи та альянс – по вісім, а решта – по два мандати. У списку новообраних
депутатів Європарламенту такі відомі у Бухаресті та Брюсселі імена, як колишній
президент Траян Бесеску (Партія
«Народний рух»), екс-прем’єри
Дачіан Чолош (PLUS) і Віктор Понта та
колишній єврокомісар Коріна Крецу (обидва від партії Про Румунія). Виборчий бар’єр на шляху до Європарламенту
став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь у перегонах, в тому
числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції – Альянсу
лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були змушені годинами стояти у
довжелезних чергах, щоб проголосувати. Вони звинувачують у поганій організації
виборчого процесу Міністерство закордонних справ, яке опинилося
під шквалом критики й в
Бухаресті, зокрема з боку ЗМІ, опозиції та президента Клауса Йоханніса. Явка
на виборах до Європарламенту склала 49%, ставши найбільшою від вступу
Румунії до ЄС 12 років тому.

Румуни підтримали посилення боротьби з корупцією

Паралельно
з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний президентом Клаусом
Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя. Понад 80% тих, хто
голосував відповіли «Так» на два питання референдуму: 1. Чи згодні Ви із
забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та 2. Чи згодні
ви із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Явка на референдумі склала 41%,
перевищивши 30%, необхідних для того, щоб голосування було визнано таким, що
відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок, що румуни проголосували
за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у
в’язниці». Глава держави закликав партії на переговори щодо внесення змін до Основного закону з урахуванням результатів референдуму з питань правосуддя, в якому взяли участь більше шести мільйонів громадян Румунії.

Кінець епохи в СДП

Після поразки на виборах до ЄП
у неділю, керівна Соціал-демократична партія була у понеділок «обезголовлена» в
суді. Колишній лідер керівної коаліції
Ліву Драгня був ув’язнений у понеділок
увечері після того як напередодні Верховний суд залишив у силі рішення суду
першої інстанції, винесений майже рік тому в справі за фактом корупції. Лідер керівної
Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу
Драгня отримав цей вирок у справі про фіктивне працевлаштування двох членів
партії у повітовому управлінні з питань захисту дітей, коли обіймав посаду
голови Телеорманської повітової ради. Фактично він змусив керівників згаданого
управління фіктивно оформити на роботу двох членів Соціал-демократичної партії,
які роками отримували зарплату не пропрацювавши ні дня, виконуючи різні
завдання в осередку партії. Кілька років тому він був засуджений умовно за
спроби фальсифікувати 2012 року результати референдуму про імпічмент колишнього
президента Траяна Бесеску. Соціал-демократичну партію тимчасово очолила прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле, яка перебуватиме на цій посаді до проведення позачергового
з’їзду СДП. Хоча вважалася людиною з близького оточення Драгні вона повернула до
виконкому СДП осіб, яких відсторонив колишній лідер та звільнила з посади генерального
секретаря партії дуже
галасливого і
непопулярного
Кодріна
Штефенеску. Тим
часом у Палаті депутатів, в якій коаліція СДП-АЛДЕ дедалі зберігає контроль, був обраний
новий спікер. Ним став соціал-демократ Марчел Чолаку.

Фінал футбольного сезону

Заснований і очолюваний відомим румунським футболістом Джордже Хаджі ФК Віїторул (Констанца)
вперше завоював Кубок Румунії, після перемоги на нейтральному полі над Астрою (Джурджу) з рахунком 2:1 в додатковий час. У чемпіонаті уп’яте та другий рік поспіль титул чемпіона Румунії завоював CFR (Клуж). Друге місце
посів столичний FCSB (колишня Стяуа), а третє – Віїторул (Констанца).