26 січня – 1 лютого 2020 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

România Internațional, 01.02.2020, 11:58

Вшанування пам’яті
жертв Голокосту

У понеділок, у Польщі понеділок
відбулася офіційна церемонія відзначення 75-ї річниці визволення нацистського
концтабору Аушвіц-Біркенау. Румунію на церемонії, організованій з нагоди
Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту представив прем’єр-міністр Людовік Орбан. Він зазначив, що «Румунія як окрема держава і як член ЄС утверджує
толерантність між людьми, недискримінацію та мир, залишаючись активною у
процесі збереження та доповнення пам’яті про Голокост». Президент Румунії Клаус
Йоганніс, який Минулого тижня взяв участь у Міжнародному форумі пам’яті жертв
Голокосту в Ізраїлі, у понеділок, в Бухаресті, вручив нагороди жертвам та
установам, які мають вирішальну роль у збереженні пам’яті про Голокост.

Закон про скасування спеціальних пенсій

Парламент Румунії був скликаний на позачергове засідання з понеділка по
середу. На порядку денному були два питання: прийняття закону про скасування
спеціальних пенсій та взяття урядом відповідальності щодо закону про обрання мерів у двох турах. У вівторок Палата депутатів прийняла проєкт закону про скасування
так званих спеціальних пенсій для парламентарів, суддів та прокурорів,
спеціалізованого допоміжного персоналу судів та прокуратур, державних
службовців зі спеціальним статусом, членів дипломатичного та консульського
корпусу, суддів Конституційного суду, а також для осіб льотних екіпажів повітряних
суден цивільної авіації та персоналу аеронавігаційного обслуговування. Усі ці
категорії отримували пенсії, при розрахунку яких не враховувався розмір
зроблених внесків, а їх розмір іноді був і в 15 разів більшим за середню
звичайну пенсію. Судді Верховного суду, а також Вища рада магістратури вирішили
оскаржити закон у Конституційному суді. Вони стверджують, що закон про
скасування спеціальних пенсій є неконституційним і «брутально» порушує принципи
незалежності та недоторканності суддів, Конституцію та рішення ЄСПЛ. Конституційний
суд розгляне подання Верховного суду 18 березня.

СДП внесла першу постанову про вотум недовіри чинному
ліберальному уряду

Опозиційна Соціал-демократична партія у четвер внесла
до парламенту першу постанову про вотум недовіри від початку роботи ліберального
уряду. Вотум недовіри був оголошений після того, як кабінет міністрів на чолі з
Людовіком Орбаном взяв на себе відповідальність за проєкт закону про обрання
мерів у два тури, приблизно за півроку до виборів. У тексті документу під
назвою «Уряд Орбана/НЛП – приватизація румунської демократії» зазначається, що
чинний кабінет міністрів має піти у відставку, оскільки зміна виборчої системи
напередодні виборів порушує європейські стандарти, а також тому, що прийняття
цих змін було здійснене в односторонньому порядку, без консультацій та дебатів.
Однак ліберали кажуть, що повернення до системи обрання мерів у два тури надасть їм більшої легітимності та репрезентативності. Соціал-демократи також заявили,
що вони зібрали голоси, необхідні для відправлення уряду у відставку. У
відповідь прем’єр-міністр Людовік Орбан сказав, що готовий до будь-якого
результату голосування, а його ціль – забезпечити стабільне урядування та здобути перемогу на майбутніх виборах (місцевих та парламентських).

Позиція Румунії щодо американського мирного плану щодо
Середнього Сходу

Будь-які дії, спрямовані на вирішення
ізраїльсько-палестинського конфлікту на благо обох сторін, варті похвали, -
заявив міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у середу. Він мав на
увазі мирний план щодо врегулювання ситуації між Ізраїлем та Палестиною,
представлений у вівторок президентом США Дональдом Трампом. За словами міністра
Ауреску, жоден підхід до вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту не може
бути життєздатним і сталим без участі Сполучених Штатів Америки. «Цей план,
запропонований США, є нагодою відновити зусилля, вкрай необхідні, у пошуку узгодженого
та життєздатного рішення ізраїльсько-палестинського конфлікту. Румунія
продовжить виступати за стале вирішення цього конфлікту, на базі справедливої,
всебічної та сталої угоди, заснованої на рішенні про створення двох держав, Ізраїлю
та Палестини, які співіснуватимуть у мирі та безпеці». Глава румунського зовнішньополітичного
відомства також заявив, що Бухарест братиме активну участь у консультаційному
процесі, розпочатому в ЄС, спрямованому на продовження дипломатичних зусиль для
досягнення спільної та унітарної позиції на основі принципів міжнародного права
та міжнародно-правові бази ООН.

Румунія та Великобританія після Brexit

Великобританія стала першою країною, що
виходить зі складу ЄС. На зустрічі з представниками британської ділової
спільноти у Румунії прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що підтримує
переговори про поглиблення майбутніх відносин між ЄС та Великобританією. У свою
чергу, міністр закордонних справ Богдан Ауреску в інтерв’ю приватному
телеканалу заявив, що Великобританія залишається надзвичайно важливим,
стратегічним партнером Румунії. Ауреску також підкреслив, що Бухарест
стурбований ситуацією громадян Румунії, які прибудуть до Великобританії після
закінчення перехідного періоду, тому хоче, щоб ЄС об’єднався у переговорах з
Лондоном щодо прав європейських громадян. Румуни, які проживають у Великій Британії,
можуть до червня 2021 року подати заявку на включення до процедури отримання
статусу резидента, що дозволить їм залишатися у Великобританії після виходу з
ЄС. Процедура відкрита для тих, хто проживає на території Великобританії не
менше п’яти років.