26 лютого – 4 березня
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів..
Corina Cristea, 04.03.2017, 07:16
Реакція на сценарій двошвидкісної Європи
Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, представив у середу, сценарії про майбутнє Союзу після виходу Великобританії зі спільнотного блоку. Документ – названий Біла книга – знаменує собою початок процесу, за допомогою якого 27 держав, які залишились, будуть разом вирішувати про майбутнє Союзу. У документі, в якому докладно представлені п’ять можливих сценаріїв, розглядається як Європа буде змінюватися в наступному десятилітті, від впливу нових технологій на суспільство і зайнятість до сумнівів викликаних глобалізацією, проблемами безпеки і зростанням популізму. П’ять сценаріїв стосуються від обмежень до єдиного європейського ринку до федеральної Європи. З-поміж них фігурує і Європа з різними швидкостями. Тобто деякі держави-члени розвиватимуться швидше, без того, щоб решта країн були змушені слідувати тими ж темпами. Цей сценарій вже викликав занепокоєння в Східній Європі, в тому числі в Румунії. Бухарест відкинув ЄС з кількома швидкостями- повідомляє влада, відповідно до якої диференційована інтеграція може підвищити економічну і соціальну нерівність між державами-членами. З Брюсселя румунський депутат Європарламенту Віктор Боштінару закликав до політичних дебатів на національному рівні про концепцію двошвидкісної Європи. Тема була обговорена у ході зустрічі президента К. Йоганніса з прем’єр-міністром Мальти Джозефом Мускатом, чия країна головує в ЄС. Глава держави твердо виступив проти ідеї різних швидкостей Європи, стверджуючи, що такі формули реконфігурації ЄС можуть призвести до розпаду європейського проекту. І президент, і прем’єр-міністр Сорін Гріндяну підкреслили в переговорах з главою мальтійського уряду, що необхідна об’єднана позиція на рівні європейського керівництва про збереження внутрішнього ринку і підтримку прав європейських громадян в Великобританії після Brexit. Два прем’єр-міністри також розмовляли про підготовку перейняття головування в ЄС Румунією в першій половині 2019 року.
Залучення європейських фондів, головний пріоритет уряду Гріндяну
Головним пріоритетом уряду Румунії є освоєння європейських коштів на 5,2 млрд євро до кінця цього року, повідомила міністр регіонального розвитку Севіль Шхайде, яка також є віце-прем’єром. Румунія втратила 3,5 млрд євро європейських фондів, які вона могла освоїти в період 2007-2013 рр., а з коштів виділених на 2014-2020 рр., близько 30 мільярдів євро,Бухаресту вдалося освоїти близько одного відсотка. На європейському рівні, швидкість освоєння становить близько 3 відсотки у фінансовий період 2014-2020. У Варшаві, де була присутня у зустрічі міністрів, відповідальних за політику згуртованості в країнах Вишеградської групи плюс Болгарія, Хорватія, Румунія та Словенія, румунський міністр з європейських фондів Рована Плумб сказала, що політика згуртованості після 2020 року повинна залишатися головною опорою інвестицій в ЄС. Плумб також сказала, що сильна і ефективна політика згуртування буде генерувати стійке і всеосяжне зростання в усіх регіонах Європи.
Перевірка якості харчових продуктів, що продаються в Східній і Західній Європі
Існування подвійних стандартів з точки зору якості харчових продуктів, що продаються в Східній і Західній Європі буде перевірено і румунською владою оголосив міністр сільського господарства Петре Дая. Рішення було прийнято після того, як уряди деяких країн Східної Європи скаржилися, що деякі виробники харчових продуктів включають у продукти, які вони продають у Центральній та Східній Європи дешевші інгредієнти, ніж ті, які використовуються на Заході, а ціна на полиці та сама. Європейський закон не забороняє цю практику, ЄС вимагає тільки те, щоб на етикетці були чітко вказані використані інгредієнти, і виробники стверджують, що відмінності в композиції визначаються місцевими смаками. Лідери країн Вишеградської групи – Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина – хочуть, щоб ЄС вжив заходів проти виробників харчових продуктів, які містять інгредієнти в продуктах низької якості призначені біднішим державам-членам.
Візит міністра закордонних справ Румунії Теодора Мелешкану до Будапешта
Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану здійснив на початку цього тижня візит до Будапешта, де зустрівся зі своїм угорським колегою Петером Сіярто і прем’єр-міністром Віктором Орбаном. У ході переговорів було підкреслено, що відносини між Румунією і сусідньою Угорщиною повинні стати моделлю включно для інших країн регіону. Румунський міністр заявив, що сторони розглядають проведення спільного засідання двох урядів, яке б передувало засідання Спільної комісії з питань співробітництва між двома країнами. Угорський міністр оцінив, що відносинам між Бухарестом і Будапештом необхідний діалог та висловив сподівання, що чутливі теми, такі як ситуація меншин будуть вирішені. Порядок денний Мелешкану також включив зустріч з представниками румунської громади, і вперше для румунського міністра, виступ на щорічній зустрічі угорської дипломатії.
