26 березня – 01 квітня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Ştefan Stoica, 01.04.2023, 12:35

Спеціальні
пенсії – складна тема на порядку денному влади

Жоден румунський
політик не може заперечити це: Національний план відновлення та стійкості,
завдяки якому Румунія отримує десятки мільярдів євро в обмін на важливі реформи
в різних сферах, є полярною зіркою чинного урядування. І регулювання суперечливого
питання спеціальних пенсій, які отримують головним чином магістрати та
співробітники силових структур, і які не базуються, як решта пенсій, на внесках
за активний період, є важливою ціллю Національного плану відновлення та
стійкості. Проєкт, запропонований урядом СДП – НЛП – ДСУР на цю тему, був
проголосований румунськими сенаторами в середу. Нова редакція закону передбачає,
що жодна пенсія не буде перевищувати дохід, отриманий за активний період, і
буде введено додаткове оподаткування певної частини спеціальних пенсій. Водночас
пенсії, які перевищують 6000 леїв, що дорівнює 1200 євро, оподатковуватимуться на
15%. Крім того, забороняється накопичення спеціальних пенсій, а що стосується
військових пенсій, то з бази нарахування вилучається п’ять надбавок. Опозиційний
союз «За порятунок Румунії» критикує проєкт і виступає за радикальний варіант:
скасування спеціальних пенсій і переведення їх до системи за внесками. З іншого
боку, представники військових, поліцейських та пенітенціарних установ вимагали
вилучити військові пенсії з Національного плану відновлення та стійкості, аби вони
не були піддані невигідним для них коригувань. За їхніми словами, ми ризикуємо,
щоб молоді люди більше не обирали військову кар’єру.

Регулювання
зловживання службовим становищем, помилка чи
цинічний розрахунок?

Сенатори були
зірками тижня. Представники коаліції проголосували за проєкт
внесення змін до Кримінального кодексу, який передбачає поріг для зловживання
службовим становищем у розмірі 250.000 леїв, тобто не менше 50.000
євро. Поправка разюче схожа на відому термінову
постанову№13 від 2017 року, вступний акт процесу,
за допомогою якого уряд, контрольований на той час СДП,
авторитарно очолюваний Лівіу Драгнею, намагався нейтралізувати
попередні спроби реформувати систему правосуддя. Тоді десятки тисяч людей
вийшли на вулиці, щоб протестувати, і постанову було
скасовано. Кілька сотень людей вийшли на акцію протесту в
середу в Бухаресті після голосування в Сенаті, яке, за їх словами, сприяє
корупції та незаконності в Румунії. Пізніше, на тлі критик, коаліція зробила
крок назад, її лідери оголосивши, що підтримують
пропозицію Міністерства юстиції про зниження розміру кримінальної
відповідальності за зловживання службовим становищем та службову
недбалість до 9000 леїв. Як і у випадку зі спеціальними пенсіями, закон про
внесення змін до Кримінального кодексу обговорюватиметься в Палаті депутатів,
яка є органом, що приймає рішення.

Нові закони про
освіту, ухвалені урядом

Ліцеї в
Румунії зможуть організовувати власні вступні конкурси з профільними тестами
для 60% місць, окрім національного оцінювання, а іспит на повну
загальну освіту включатиме додатковий тест із профілю, протилежного тому,
який вивчає учень. Це лише два з положень нових редакцій
законів про освіту, ухвалених цього тижня виконавчою владою. В їх
основі лежить проєкт «Освічена Румунія», ініційований президентом
Клаусом Йоганнісом, і на реалізацію реформ шляхом
цих законів буде виділено понад 3 мільярди євро з
Національного плану відновлення та стійкості. Закон «Про вищу
освіту» спрямований на боротьбу з відсівом з університетів і
підтримку європейської співпраці румунських ВНЗ. Закон «Про повну
загальну освіту» головним чином спрямований на зменшення відсіву зі школи
та функціональної неписьменності, хронічних проблем румунської освіти.
Профільний міністр Ліджія Дека каже, що освітня система буде
зосереджена на учневі та на стимулюванні його потенціалу.

Президент
Європейської Ради та прем’єр-міністр Польщі в Бухаресті

Фіаско приєднання до
Шенгенської зони вільного пересування через опозицію Австрії викликало
розчарування в Румунії та, ймовірно, було поштовхом до
євроскептицизму, зазначив президент Клаус Йоганніс після
переговорів у Бухаресті з президентом Європейської Ради, Шарлем Мішельєм. Останній
прийшов з оптимістичним, обнадійливим меседжем. Він
запевнив, що на європейському рівні є підтримка якнайшвидшого приєднання
Румунії до Шенгену. «Я переконаний, що Європейський Союз був
би безпечнішим, якби Румунія увійшла до Шенгенської зони, і для мене зрозуміло,
що Румунія виконала всі зобов’язання, необхідні для приєднання», -
сказав високопоставлений європейський чиновник. Приєднання
до Шенгену залишається національною метою і всі органи влади Румунії працюють
над її досягненням, повторив президент Йоганніс. Водночас він привернув увагу
на те, що, хоча Румунія відповідає умовам вступу, це може відбутися лише після
складного переговорного процесу, в умовах австрійського вето. Цього тижня
Бухарест відвідав також прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Сторони домовилися
подвоїти тісні двосторонні зв’язки у сфері безпеки та оборони міцною та плідною
економічною співпрацею, яка відповідає потенціалу економіки двох країн. Польща
є одним із найважливіших комерційних партнерів Румунії в регіоні, товарообіг між
двома державами досяг рекордного рівня майже в 11 мільярдів євро. Своєю чергою прем’єр-міністр
Ніколає Чуке заявив, що спільне засідання урядів Румунії та Польщі у вівторок
дало можливість обом сторонам підтвердити план дій на 2022-2026 роки,
узгоджений під час попередніх зустрічей. Таким чином, були встановлені нові
двосторонні цілі та напрямки дій по лінії кожного міністерства в таких сферах,
як дослідження, цифровізація, розвиток малого і середнього підприємництва,
демографічний розвиток, молодь і спорт, оборона і транспорт. Прем’єр-міністр
Чуке зазначив, що сфера досліджень, розробок та оцифрування є дуже важливою і,
що обидві країни мають особливий потенціал та спільні інтереси у пошуку рішень
для забезпечення її консолідації та розвитку.

Надії щодо футболу, впевненість щодо гандболу

Збірна Румунії з футболу перемогла Андорру та Білорусь,
дебютувавши у попередніх матчах Євро-2024, і вболівальники знову почали сподіватися. У групі збірної Румунії
домінує Швейцарія, яка брала участь в останньому
чемпіонаті світу, але є шанси, щоб наша збірна в поєдинках з Косово та
Ізраїлем посіла б друге місце, що забезпечує її присутність на Євро. Востаннє збірна Румунії брала
участь у фінальному турнірі континентального змагання у 2016 році. У гандболі
чемпіонки країни з бухарестського
клубу Рапід обіграли словенок з команди Кріму та вперше мають
доступ до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, де віце-чемпіонка Румунії бухарестське ЧСМ вже була кваліфікована. Маючи двох представників у чвертьфіналі Ліги,
румунський гандбол підтверджує свій статус сили на рівні жіночих клубних
команд.