25-31 січня 2015 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів.

Roxana Vasile, 31.01.2015, 01:28

Нова місія міжнародних кредиторів у Бухаресті

Місія Міжнародного валютного фонду, Європейської комісії та Світового банку, перебуває з вівторка, в Румунії, для третьої оцінки поперпеджувальної угоди стенд-бай, у два мільярди євро. До 10 лютого члени місії проводять переговори з представниками влади в Бухаресті про останні події в економіці та пріоритети у здійсненні економічних реформ. Візит місії МВФ відбувається, коли франк досяг рекордних котирування по відношенню до лея, що викликало паніку серед приблизно 75 тисяч румунів, котрі взяли кредити у швейцарських франках. У цьому контексті, відбулись дебати в парламенті щодо прийняття законодавства про несплатопроможність фізичних осіб. МВФ направив уже листа румунській владі у якому висловлює стурбованість про можливе схвалення такого законодавства, без належного вивчення наслідків.

Румунська служба інформації, без директора

Основні спецслужби Румунії в даний час не мають цивільних керівників. Після відставки Теодора Мелешкану в жовтні 2014 року і Джордже Майора у вівторок, ці дві структури, Служба зовнішньої розвідки та Служба інформації Румунії тимчасово очолили двоє генералів. Відповідно до зобовязань, які взяла на себе Румунія як держава-член НАТО, Бухарест мусить якнайшвидше відновити демократичний цивільний контроль за діяльністю двох спецслужб. Тим часом, з приводу відставки директора Служби інформації Румунії Джордже Майора точаться палкі дебати, зокрема довкола причин такого рішення. Оглядачі вважають, що Майор прийняв таке рішення після того як Конституційний суд оголосив неконституційним пакет законів під назвою «Big Brother/Великий брат», або точніше закони: про захист персональних баз даних, про передплачені телефонні картки та про кібербезпеку.

Відомі імена в НАД

Ставши в останні місяці, місцем паломництва для політиків і бізнесменів притягнутих до відповідальності за корупцію, Національна антикорупційна дирекція (НАД) знову привернула увагу наприкінці цього тижня засобів масової інформації та громадської думки. Після декількох годин слухань Елена Удря – депутат, колишній міністр і екс-кандидат в 2014 році, в президенти – була обвинувачена у справі про незаконне придбання ліцензій ІТ. Вона звинувачується також, що отримала і використовувала речі, про які знала, що походять із злочинів скоєних колишнім чоловіком, бізнесменом Доріном Кокош. І його син Алін звинувачений у даванні хабара і торгівлею впливом. Він був заарештований в іншій справі за яку порушено слідство проти колишнього керівника Департаменту з розслідування організованої злочинності та тероризму Аліни Біка. Корупція навколо пані Біка набула, по суті, нових вимірів після арешту в четвер і колишнього демократ-ліберального міністра економіки, Адріана Відяну обвинуваченого у співучасті в зловживанні службовим становищем. Теж у четвер, в НАД був допитаний і Тоні Гребле, суддя Конституційного суду, за торгівлю впливом.

Доповідь Єврокомісії

Європейська комісія, хвалить роботу у 2014 році Національної антикорупційної дирекції, Національного агентства доброчесності, Верховного суду та Вищої ради юстиції у сфері боротьби з корупцією та реформування правосуддя. Доповідь на 2014 рік Механізму співпраці і перевірки, опублікована в середу в Брюсселі, відмічає збільшення числа розслідувань і засуджень, особливо що стосується корупції у верхах, але й спосіб у який ці установи не піддавались політичному тиску. Натомість піддані гострій критиці парламент за блокування кримінальних розслідувань проти деяких обранців, просування законів, які завдають шкоди боротьбі з корупцією і затягування ухвалення законодавства, яке допомагає правосуддю. Запрошені на консультації з президентом Клаусом Йоханнісом, всі парламентські партії висловили готовність підтримати спрощення процедур щодо затримання, арешту або обшуку парламентаріїв. Настав час, щоб Румунія перейшла до нового етапу демократії, – сказав президент Йоханніс, який говорив про перезавантаження системи, у тому числі створення оптимальних умов для голосування всіх румунів. Це після того, як на президентських виборах в листопаді минулого року, багато громадян в діаспорі не змогли голосувати через погану організацію виборів.

Пріоритети зовнішньої політики

Вступ до Шенгенської зони і прийняття євро є головними цілями зовнішньої політики президента Клауса Йоханніса, який продовжив традицію своїх попередників і зустрівся з акредитованими в Бухаресті послами, яких повідомив про основні напрямки Румунії. Основними цілями залишаються повна європеїзація країни, міцне стратегічне партнерства з США і підтримка європейського курсу Р. Молдова, України та Грузії. Президент Йоханніс заявив, що відносини Румунії з Російською Федерацією затьмарені кризою в Україні, а для їх покращення Москва повинна дотримуватися міжнародного права. У четвер у Брюсселі, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску підтримав на позачерговому засіданні міністрів закордонних справ ЄС, продовження на шість місяців режиму санкцій проти Росії.