23 – 29 лютого 2020 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 98
Corina Cristea, 29.02.2020, 12:24

Коронавірус дістався Румунії

Через два місяці після виявлення в Китаї, новий
коронавірус дістався цього тижня й Румунії. Нульовим пацієнтом не є румун, як очікувалося через чисельну
румунську громаду в Італії – найбільш постраждалої країни від коронавірусу
серед
європейських країн. Йдеться про італійця, який пробув у Румунії кілька днів,
згодом йому поставили діагноз «коронавірус». Перший інфікований румун має 25 років, він увійшов у
контакт із італійцем і зараз перебуває в ізоляції в Інфекційній лікарні Матей
Балш в Бухаресті. Тести показали, що він є лише носієм вірусу. З моменту виявлення «Covid 19», Румунія
готувалася до будь-якого сценарію, і після поширення по Європі цього вірусу,
захисні заходи були посилені. Це означає додаткові перевірки в пунктах
пропуску на кордоні та ізоляція осіб, які прибули іззон ризику, встановлення телефонної лінії, призначеної
для тих осіб, які запитують додаткову інформацію про коронавірусну інфекцію та розгортання урядом, спільно із Червоним
Хрестом, кампанії з інформування та підвищення обізнаності громадян. З
метою забезпечення правильного та прозорого повідомлення населення та засобів
масової інформації, Уряд Румунії вирішив створити інтегровану групу, яка працює при Департаменті з
надзвичайних ситуацій, за допомогою якої забезпечуються всі оголошення з цього приводу.
У середу президент Клаус Йоханніс скликав засідання Верховної ради оборони країни, в ході якого було приділено
увагу стратегії боротьби з потенційною коронавірусною епідемією на
національному рівні.

Політична ситуація в Румунії

Румунія має нового призначеного
прем’єр-міністра, чинного міністра фінансів Флоріна Кицу. Про це повідомив
глава держави в
середу, який також зробив короткий огляд подій на політичній сцені Румунії, від коли ліберали забезпечують урядування країною. Клаус Йоханніс похвалив НЛП за програму реформ і знову звинуватив СДПу тому, що
постійно намагалася блокувати діяльність виконавчої
влади.Президент нагадав, що перший
ліберальний кабінет на чолі з Людовиком Орбаном був звільнений в результаті
резолюції про вотум недовіри парламентською більшістю, створеною СДП проти
законопроекту, який передбачав повернення до виборів мерів у два тури. Повторне
призначення Людовика Орбана на пост прем’єр-міністра було оскаржене СДП в
Конституційному суді. Суд, беручи до уваги заявлені наміри НЛП та глави держави
прямувати шляхом до організування дострокових виборів і не намагатися зібрати в
парламенті більшість для голосування призначення нового складу уряду, оголосив
призначення Орбана неконституційним, в результаті чого Людовик Орбан вирішив
скласти мандат. Президент заявив що, призначивши
Флоріна Кицу, він хоче вирішити проблеми країни. Оголосивши у п’ятницю, що подав
на розгляд Парламенту список кабінету міністрів та урядову програму, Флорін Кицу
заявив, що спробує зібрати парламентську більшість, необхідну для затвердження
нового кабінету міністрів. Єдиною зміною у складі Кабміну буде Лучіан Хеюш в
Міністерстві фінансів, який замінить на цій посаді Флоріна Кицу. Основна опозиційна СДП оголосила, що не буде
голосувати за уряд на чолі з Флоріном Кицу. Лідер Союзу «Рятуйте Румунію» – третьої парламентської сили в Румунії, Дан Барна,
заявив, що його партія може бути частиною виконавчої влади, яку очолюватиме
Флорін Кицу, лише при умові організування місцевих виборів у двох турах. Лідер
партії «Про Румунія», колишній прем’єр-міністр Віктор Понта заявив,
що не голосуватиме за ліберальний уряд, який, на його думку, не має
парламентської підтримки, яка дозволила б йому добре урядувати країною.

Звіт ЄК
про соціально-економічні виклики Румунії

Європейська комісія застерігає, що Румунія ризикує
виявитися не в змозі утримати дефіцит бюджету водночас із збільшенням зарплат і
пенсій.Цього тижня європейський орган опублікував 27 звітів, в
яких проаналізував основні соціально-економічні виклики, що стоять перед кожною
державою-членом Союзу. Були враховані стійкість навколишнього середовища,
підвищення продуктивності праці, справедливість та макроекономічна
стабільність. У документі також
вказується на те, що демографічна криза, яка відбивається в значному скороченні
робочої сили в цілому і кваліфікованої робочої сили зокрема, обмежує потенціал
економічного зростання країни. Крім того, у звіті йдеться про те, що освітня політика
і програми перекваліфікації виявилися неефективними і не відповідали потребам
ринку праці. За даними звіту, економічні проблеми, з якими стикається Румунія,
викликані, серед іншого, і тим, що зарплата в країні зростала набагато швидше,
ніж продуктивність праці. У документі також наголошується на тому, що, хоча в
останні три роки спостерігається середнє зростання економіки на 5%, в Румунії
продовжує зростати нерівність, рівень бідності залишається високим, а також
збільшуються відмінності в розвитку між регіонами. Загалом, Румунія досягла
прогресу у виконанні рекомендацій, характерних для кожної країни, починаючи з
2013 року. Навіть незважаючи на те, що докладено зусиль у кількох сферах, дії
все ще повільні, і країна повинна прагнути досягти відчутних результатів шляхом
впровадження реформ. У документі
зазначено, що Румунія досягла значного прогресу у захисті фінансової
стабільності та надійності банківського сектору та досягла певного прогресу в
забезпеченні довгострокової життєздатності Другого пенсійного пілону, а також в
реалізації національної стратегії державних закупівель. Натомість, Румунія не
досягла жодного прогресу щодо впровадження національної фіскальної системи,
забезпечення стабільності державної пенсійної системи, завершення реформи
мінімального доходу, поліпшення передбачуваності процесу прийняття рішень та
вдосконалення управління державними компаніями. За даними Європейської Комісії,
з початку європейського семестру у 2011 році лише 47% із усіх конкретних
рекомендацій для Румунії досягли принаймні «певного прогресу», тоді як 53%
досягли «обмеженого» або навіть «жодного прогресу». Загалом, Румунія
досягла прогресу у виконанні конкретних для країни рекомендацій з 2013 року.
Незважаючи на те, що докладено зусиль у декількох сферах, результати є
повільними, і країна повинна прагнути досягти відчутних результатів при
здійсненні реформ, – зазначила Єврокомісія.