22 – 28 лютого 2015 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів.

România Internațional, 01.03.2015, 17:16

Офіційні візити Президента Румунії до Р.Молдова та Німеччини

На цьому тижні президент Румунії Клаус Йоханніс мав доволі насичений порядок денний. Він здійснив офіційні візити в сусідню Молдову та в Німеччину, перші після вступу на посаду глави румунської держави. У Кишиневі Клаус Йоханніс мав зустрічі зі своїм молдовським колегою Ніколаєм Тімофті та з новим премєром Кирилом Габурічем, в ході яких ще раз підкреслив, що Румунія підтримає Молдову на її європейському і демократичному шляху. У свою чергу, Ніколає Тімофті пообіцяв продовжити правові реформи, боротьбу з корупцією та економічний розвиток країни, які залишаються пріоритетами молдовського уряду. У Берліні Клаус Йоханніс зустрівся зі своїм візаві Йоахімом Гауком та з канцлером Ангелою Меркель, з якими обговорив різні аспекти двостороннього економічного співробітництва та вступ Румунії до Шенгенської зони. Глава румунської держави відзначив великий потенціал розвитку економічного співробітництва між двома країнами за рахунок збільшення інвестицій і розширення торгівлі. Стосовно приєднання Румунії до Шенгену, процес, в якому Бухарест розраховує на підтримку Берліна, канцлер ФРН Ангела Меркель сказала, що на даний час не може висловитись про можливе членство в цьому році. Питання щодо ситуації в Україні було порушене президентом Румунії як у Молдові, так і в Берліні. Клаус Йоханніс, Ніколає Тімофті і Ангела Меркель підтвердили свою стурбованість з приводу кризи в Україні, яка може вплинути на стабільність і безпеку в регіоні.

Мастер-план розвитку траспортної інфраструктури Румунії протягом наступних 15 років

Уряд затвердив остаточний варіант Генерального плану розвитку транспортної галузі Румунії, що встановлює пріоритети розвитку інфраструктури до 2030 року. Загальна вартість проектів розвитку транспортної мережі Румунії – автомобільної, повітряної, морської і залізничної – становить понад 45 мільярдів євро. Документом передбачено, зокрема, будівництво упродовж найближчих 15 років 1300 кілометрів автодоріг, 1800 км швидкісних доріг, а також понад 3000 км доріг регіонального та європейського значення. У залізничному секторі планується ремонт понад 3000 км залізничних колій, електрифікація 425 км залізничних ліній і будівництво високошвидкісних залізничних магістралей. У морській галузі передбачається будівництво 752 км водних шляхів та модернізація 12 портів. Румунська влада планує також в наступні 15 років модернізувати й 14 аеропортів. Міністр транспорту Йоан Рус повідомив, що Генеральний план розвитку транспортної інфраструктури Румунії 9 – 13 березня буде представлений в Єврокомісїі, яка має прийняти кінцеве рішення по ньому у квітні-травні.

Попередження Єврокомісії щодо економічної та податково-бюджетної політик Румунії

Податково-бюджетній політиці Румунії бракує послідовності, передбачуваності та стратегічного планування, в той час як рівень збирання ПДВ залишається проблемним, зазначається в доповіді Європейської комісії щодо Румунії, опублікованій в четвер у Брюсселі. Напередодні Єврокомісія прийняла рішення порушити процедуру макроекономічної незбалансованості щодо Румунії та Португалії, двох із 16 країн ЄС, в яких у листопаді минулого року були констатовані економічні дисбаланси. Єврокомісар з економічних і валютних питань Пєр Московісі, пояснив, що однією з причин включення Румунії в цей список було рішення румунської влади відмовитися у 2015 році від програми зовнішньої фінансової допомоги. Згідно прес-релізу Єврокомісії, у Румунії спостерігаються макроекономічні дисбаланси, що вимагають проведення моніторингу і вжиття адекватних дій. Під час впровадження трьох послідовних програм допомоги від ЄС і МВФ зовнішні і внутрішні дисбаланси значно скоротилися. Тим не менш, ризики, викликані негативною величиною чистих іноземних інвестицій і низьким експортним потенціалом у середньостроковій перспективі потребують особливої уваги. Так само, попри стабільність фінансового сектора загалом, банківська галузь залишається уразливою перед внутрішніми й зовнішніми шоками.

Підсумки діяльності Національної антикорупційної дирекції Румунії за 2014 рік

2014 став роком премєр і рекордів у роботі Національної антикорупційної дирекції Румунії, заявила головний прокурор НАД Лаура Кодруца Кьовеші, представляючи результати діяльності цієї установи за минулий рік. За її словами, у минулому році прокурори НАД довели до кінця 4100 справ, в яких було предявлено звинувачення найбільшій кількості чиновників і повернуто в державну казну понад 310 мільйонів євро, утричі більше ніж в 2013 році. Водночас минулого року 86 прокурорів надіслали до суду найбільшу кількість обвинувальних актів у кримінальних провадженнях з 2002 року, коли була створена відповідна структура. Лаура Кодруца Кьовеші відзначила рекордно високий рівень довіри громадян до Національної антикорупційної дирекції у 2014 році та збільшення майже на 80% кількості скарг від громадян. Вона запевнила, що у 2015 році НАД продовжить розслідування у кримінальних провадженнях, незалежно від адміністративної чи політичної функції підозрюваних. Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції заявила, що пріоритетними напрямками прокурорського нагляду будуть також справи за фактами порушень в сфері державних закупівель, освоєння коштів з європейських фондів, корупції в сферах бізнесу, правосуддя, освіти, охорони здоровя, з особливим наголосом на відшкодуванні завданих злочинами збитків.