21 – 27 червня 2015 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів.
Corina Cristea, 27.06.2015, 08:58
Стратегія
нацбезпеки Румунії
Парламент Румунії у вівторок прийняв
Стратегію національної безпеки на період 2015-2019 роки, що була напередодні
оприлюднена президентом Клаусом Йоханнісом. Глава держави зазначив, що
стратегія спрямована, серед іншого, на захист основних прав і свобод усіх
громадян Румунії та забезпечення їх безпеки і побудована на концепції
розширеної безпеки, що включає в себе такі сфери як економіка, освіта, охорона
здоров’я або захист довкілля. Стратегічне партнерство з США та членство в НАТО
й Європейському Союзі залишаються головними напрямами зовнішньої політики і
безпеки. Теж у вівторок парламент дав згоду на створення двох структур НАТО в
Бухаресті: Підрозділу по інтеграції сил НАТО та Штабу багатонаціональної
дивізії.
У
Румунії буде розміщене американське важке озброєння
Румунія налічується серед країн
Центральної та Східної Європи, в яких Вашингтон, в координації з союзниками,
має намір розмістити близько 250 танків, БМП Bradley і самохідних гаубиць.
Міністерство оборони США заявило, що цей захід спрямований на підтримку
військових навчань і вправ, що проводяться силами НАТО, які перебувають в цих
країнах на ротаційній основі. З іншого боку, понад 1000
військовослужбовців з 25 країн-членів НАТО, взяли участь, починаючи з 17
червня, у військових навчаннях, проведених на полігоні Чінку в центрі Румунії,
у відповідності до плану альянсу посилення колективної оборони. Уперше в
Румунії було розгорнуте Об’єднане командування військ НАТО і теж уперше була
проведена вправа з переходу командування і управління Сили реагування НАТО в
тимчасове місце перебування.
Участь
міністра оборони Румунії у саміті НАТО
в Брюсселі
Міністри оборони країн НАТО вирішили
збільшити з 13.000 до 40.000 чисельність Сили швидкого реагування, а серед семи
країн альянсу, які будуть забезпечувати командування цією силою в найближчі
роки налічується й Румунія. Так само, був прийнятий пакет допомоги, спрямований
на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова. На зустрічі в Брюсселі
міністр оборони Румунії Мірча Душа наголосив на необхідності якнайшвидшого
відкриття Бюро НАТО в Кишиневі. Глава румунського оборонного відомства
підтвердив тверду позицію Румунії щодо політичної незалежності, суверенітету і
територіальної цілісності України в рамках міжнародно визнаних кордонів.
Зміни до
податкового законодавства
У середу депутати прийняли проекти нового
Податкового та Податково-процесуального кодексів, які набудуть чинності 1 січня
2016 року. Одним з основних нововведень є зниження ПДВ з 24 до 19%. Окрім
зниження ПДВ, новий Податковий кодекс передбачає, серед іншого, скасування з 1
січня наступного року податку на споруди спеціального призначення, скорочення
акцизного податку на паливо та скасування 16%-го податку на доходи з
дивідендів. МВФ та Єврокомісія
попередили румунську владу про ризик негативного впливу цих скорочень на
узгоджений чинною програмою stand-by цільовий показник дефіциту держбюджету.
Заходи з податково-бюджетної релаксації дійсно призведуть до тимчасового збільшення бюджетного дефіциту Румунії, але він не перевищить 3% від ВВП, -
запевнив міністр фінансів Єуджен Теодорович. Він заявив після переговорів з
європейськими експертами в Бухаресті, що румунська влада не зуміла досягти
домовленості з Європейською комісією щодо Податкового кодексу і додав, що ця тема
буде порушена на засіданні міністрів фінансів (Екофін) 14 липня.
Новий закон про вибори
Теж у середу, депутати прийняли проект закону про
вибори. Документ передбачає, головним чином, повернення до пропорційної системи
відкритих партійних списків і збереження виборчого порогу на рівні 5%, та
встановлює максимальну кількість народних обранців. Таким чином з 2016 року,
румунський парламент налічуватиме 134 сенатори, 308 депутатів, а також 18
представників національних меншин, окрім угорської, та 6 депутатів від
діаспори. Проект був підтриманий усіма парламентськими фракціями.
Ситуація прем’єр-міністра Віктора Понти
Комітет Європейського парламенту з громадянських
свобод, юстиції та внутрішніх справ розглянув у четвер ситуацію
прем’єр-міністра Румунії Віктора Понти, після того як Палата депутатів
відхилила подання Національної антикорупційної дирекції про позбавлення глави
уряду недоторканності. Прокурори направили до нижньої палати румунського
парламенту подання про надання згоди на притягнення до кримінальної
відповідальності Віктора Понти, який підозрюється у конфлікті інтересів.
Раніше НАД розпочала кримінальне
провадження щодо Віктора Понти за фактом вчинення ним низки злочинів, таких як
підробка приватних документів, співучасть в умисному ухиленні від сплати
податків і відмивання грошей, які нібито були скоєні чинним прем’єром в період,
коли він був адвокатом. Зараз Віктор Понта відновлюється після операції на
коліні, а виконання повноважень глави уряду тимчасово покладено на
віце-прем’єра Габрієля Опрю.
Президент Клаус Йоханніс – на літньому
засіданні Європейської Ради
Після тривалих дискусій довкола
актуальних питань європейського співтовариства, лідери країн Євросоюзу
домовилися переселити 40 тисяч мігрантів, які приїдуть в Грецію та Італію
упродовж наступних двох років та доручили міністрам внутрішніх справ до кінця
липня відпрацювати деталі цього плану, який передбачатиме розподіл в
майбутньому ще 20 тисяч мігрантів. Це лише одне із багатьох рішень, прийнятих
на літньому саміті глав держав та урядів країн ЄС, на якому Румунію представив
президент Клаус Йоханніс. Перед відльотом до Брюсселя, президент запропонував
кандидатуру Міхая Резвана Унгуряну на посаду керівника Служби зовнішньої
розвідки Румунії. Останній вже обіймав цю посаду з 2007 по 2012 роки, був
міністром закордонних справ у 2004-2007 рр. та прем’єр-міністром протягом
першої половини 2012 року.
