20 – 26 вересня 2015 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів...

România Internațional, 26.09.2015, 07:32

Два засідання в Брюсселі
довкола кризи з біженцями

Вирішення кризи з мігрантами, найбільшої
з часів Другої світової війни, стало основною темою двох позачергових засідань,
що відбулися у вівторок і в середу в Брюсселі – Ради міністрів юстиції та
внутрішніх справ та Саміту голів держав або урядів країн ЄС. Міністри
внутрішніх справ країн Євросоюзу прийняли більшістю голосів рішення про
розподіл 120.000 біженців між 28-ма державами-членами. Румунія, Угорщина,
Словаччина і Чехія проголосували «проти», Фінляндія утрималися. Польща
проголосували «за», хоча спочатку заявила, що не згодна з цим обов’язковими
квотами. Румунія, окрім 1785 біженців, яких висловила готовність прийняти добровільно ще в червні, має тепер прихистити
ще 2.475 іммігрантів.На терміновому саміті в Брюсселі,
лідери держав або урядів країн ЄС, в тому числі Президент Румунії Клаус Йоханніс,
прийняли рішення надати ще один мільярд євро структурам ООН, які працюють з біженцями в сусідніх з Сирією країнах – Туреччині, Йорданії та Лівані. По завершенні саміту Президент
Клаус Йоханніс заявив: «Очевидно, що якщо ми хочемо,
ефективно управляти міграцією необхідно зосередитися на причинах цього явища,
тобто на кризових регіонах. Наприклад на Сирії і не лише.Так само, ми повинні
спробувати покласти край конфлікту і відновити мир у регіоні.» Клаус Йоханніс оголосив, що Румунія виділить 300.000 євро для підтримки біженців з конфліктних зон протягом наступних трьох років в рамках Всесвітньої продовольчої програми.
Європейські лідери вирішили, водночас, зосередити свої зусилля на зміцненні зовнішніх кордонів ЄС, що є спільним пріоритетом
держав-членів.
Водночас, так звані hot spots – пункти надзвичайного прийому та
реєстрації біженців в Італії та Греції, країнах, що перебувають на передовій
лінії боротьби з масовим припливом прохачів притулку – запрацюють вже
наприкінці листопада. У Румунії координацією заходів з прийому біженців
займатиметься віце-прем’єр з питань національної безпеки Габрієль Опря, однак в
управлінні ситуацією візьмуть участь всі органи влади, що мають повноваження в
цій сфері.

Вотум недовіри уряду соціал-демократа Віктора Понти

У румунському парламенті в
середу було зачитано резолюцію про недовіру уряду, ініційовану опозиційною Націонал-ліберальною партією Опозиція стверджує, що
прем’єр-міністр Віктор Понта, звинувачений Національною антикорупційною дирекцією в підробці документів,
співучасті в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей, компрометує весь народ, тому мусить йти у відставку. Документ підписали 180 сенаторів і депутатів, зокрема 176 парламентаріїв
від Націонал-ліберальної партії, а решта незалежні депутати або
члени Націонал-демократичної групи. Щоб відправити уряд у відставку опозиції потрібно зібрати щонайменше 276
голосів «за». Питання про довіру уряду було винесене на голосування наступного вівторка.

Уряди Румунії та Р.Молдова провели спільне засідання

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта та його
молдовський колега Валеріу Стрєлєц, у вівторок зустрілися на румунському
чорноморському курорті Нептун, де відбулося спільне засідання урядів двох країн.
Віктор Понта заявив, що Румунія має намір надати Кишиневу позику на суму 150
млн євро протягом п’яти наступних років, і безвідплатні гранти для фінансування
майбутніх проектів. Він додав, що об’єднання національних мереж електроенергії
та природного газу є стратегічним проектом, що має бути продовжений з тим, щоб
домогтися енергетичної незалежності Молдови. Так само було обговорено чинні проекти в інших галузях, таких як транспорт, охорона навколишнього середовища,
охорона здоров’я та освіта.

Візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до США

Президент Клаус Йоханніс перебуває у Сполучених
Штатах Америки. В ході візиту, який триватиме до 29 вересня, в Нью-Йорку він
зустрівся з американськими інвесторами, яких запросив до Румунії, тому що
країна має справжній потенціал стати ключовим гравцем на регіональному
енергетичному ринку. Йоханніс підкреслив, що, хоча безпека лежить в основі
стратегічного партнерства між Румунією та США, економічна складова у
двосторонніх відносинах має потенціал для досягнення того ж рівня. За його
словами, за останні п’ять років товарообіг між Румунією та США подвоївся,
сягнувши $2 млрд в 2014 році. Ми сподіваємося, що ця тенденція продовжиться, а
США стануть одним з головних інвесторів в Румунії, – сказав глава румунської
держави. Окрім ринку капіталу або енергетичного сектору, президент перерахував
і інші області, в яких можна вигідно інвестувати в Румунії – інфраструктура,
транспорт, автомобільна промисловість, телекомунікації та ІТ, медицина,
сільське господарство. Клаус Йоханніс візьме участь у 70-й сесії Генеральної
Асамблеї ООН в Нью-Йорку і у Саміті з питань боротьби з терористичною
організацією Ісламська держава. У Вашингтоні Президент Румунії зустрінеться з віце-президентом США Джо
Байденом, з яким обговорить зміцнення стратегічного партнерства між двома
країнами.

Непорозуміння довкола наміру України створити нову
військову частину для захисту від Румунії

У вівторок, 22 вересня, представники Міністерства
закордонних справ Румунії мали зустріч з Послом України в Бухаресті Теофілом
Бауером. Румунська сторона озвучила бажання в найкоротші терміни отримати від
української сторони повну інформацію та перевірити достовірність поширених в
засобах масової інформації відомостей щодо створення «нової бойової одиниці,
основною метою якої є захист від гіпотетичних територіальних претензій на
Буковину з боку Румунії». МЗС Румунії висловило тверду надію на те, що
українська держава не приймала такого рішення, враховуючи той факт, що своєю
позицією і діями Румунія беззастережно підтримує незалежність, суверенітет і
територіальну цілісність України, а українські лідери неодноразово висловлювали
вдячність за постійну і рішучу підтримку Бухареста. Сторони домовились
продовжити діалог для повного роз’яснення цього питання. Тим час Президент
Петро Порошенко затвердив нову редакцію Воєнної доктрини України. У
повідомленні прес-служби Генерального штабу ЗСУ, оприлюдненому в четвер,
зазначається, що Російська Федерація є військовим противником України. Нова
воєнна доктрина не лише не визнає загрози з боку країн НАТО, але й за
наполяганням Президента України прямо ставить мету – вступ України до
Північно-Атлантичного альянсу. Протистояти російській загрозі Україна може
тільки разом з іншими країнами Європи та США.