19 – 25 лютого 2023 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Leila Keamil, 25.02.2023, 07:02
Президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті Бухарестської дев’ятки у Варшаві
Єдність і солідарність заради України є абсолютно необхідними і є секретною зброєю країн-союзниць, – заявив глава румунської держави Клаус Йоганніс, після участі у позачерговому засіданні Бухарестської дев’ятки, проведеному у Варшаві.
Створена у 2015 році, після анексії Криму Росією, за
ініціативою президентів Польщі та Румунії, Бухарестська дев’ятка включає також Болгарію, Чехію, Естонію, Литву, Латвію, Словаччину та Угорщину. Росія повернула війну в
Європу, а країни НАТО на східному фланзі знаходяться на передовій зусиль з протидії негативним наслідкам цього жорстокого конфлікту,
без будь-яких виправдань, – зазначив президент Румунії.
Клаус Йоганніс закликав до збільшення американської військової присутності, а
також до підготовки стратегії США щодо Чорного моря. На зустрічі у Варшаві
також були присутні президент США Джо Байден і генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Лідер Білого дому пообіцяв захистити країни на східному фланзі НАТО, які, за
його словами, є першою лінією оборони від Росії. Зі свого боку,
генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна має отримати всю необхідну допомогу і, що не можна дозволити Росії підривати безпеку Європи.
Рік від вторгнення Росії в Україну
24 лютого, виповнилося рівно рік від початку повномасштабного вторгнення
Росії в Україну. У цьому контексті міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер заявив, що Румунія продовжуватиме підтримувати Україну доти, доки буде
потрібно, тому що румунський народ вірить у міжнародну систему, засновану на
правилах, а не на агресії. Російсько-український конфлікт спричинив найбільший
потік біженців в Європі з часів Другої світової війни. Румунія була транзитною
країною для мільйонів українців, які втекли від війни, а частина з них
залишилися тут, де їм надається вся необхідна підтримка. За рік Румунія стала
другою домівкою для понад ста тисяч українських переселенців. Міністр
закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що Румунія надала
багатовимірну підтримку Україні, нагадавши про сприяння транзиту близько 13
мільйонів тонн українського зерна, економічні пільги, відкриття нових пунктів
пропуску для покращення зав’язків, двостороннє сприяння підтримці європейського
курсу. З іншого боку, румунська влада вирішила припинити діяльність Російського
центру культури та науки в Румунії. «Своїми діями центр відхилився від своїх
цілей щодо зміцнення культурних зав’язків та перетворився на інструмент
пропаганди, дезінформації та виправдання військових злочинів Російської
Федерації в Україні», зазначається у заяві румунського МЗС. Роботу центру буде припинено не пізніше
20 серпня 2023 року, до цього часу мають бути завершені всі адміністративні
процедури.
Президентка Республіки Молдова Майя Санду відвідала Бухарест
Президентка Республіки Молдова Майя Санду у четвер здійснила офіційний
візит до Румунії, на другий день після засідання
держав Бухарестської дев’ятки у Варшаві
та після зустрічі у столиці Польщі з президентом Джо Байденом. Майя Санду
обговорила з главою румунської держави Клаусом Йоганнісом двосторонні відносини
та спільні проєкти. Молдовська президентка подякувала Румунії за постійну
підтримку, в тому числі в контексті енергетичної кризи, а президент Йоганніс
висловив занепокоєння, викликане безпрецедентними зовнішніми загрозами
демократичному порядку в Республіці Молдова. Глава румунської держави запевнив,
що Бухарест залишатиметься пильним щодо гібридних дій Росії та продовжуватиме
твердо підтримувати повагу до суверенітету та територіальної цілісності Республіки
Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів. Клаус Йоганніс заявив, що
проєвропейська влада у Кишиневі спокійно та професійно впоралася з різними викликами,
які мали на меті зірвати європейський курс, обраний громадянами Республіки
Молдова. Майя Санду також мала зустрічі з прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке та спікером
Палати депутатів Марчелом Чолаку.
Що відбувається на Бистрому?
На цьому тижні Румунія висловила занепокоєння щодо можливих днопоглиблювальних
робіт, які сусідня Україна може проводити на дунайському гирлі Бастре, що
знаходиться у дуже чутливому з екологічної точки зору транскордонному регіоні.
Для прояснення ситуації Бухарест попросив Київ надати доступ румунським
гідрографічним суднам в українські води Кілійського відгалуження, щоб провести
вимірювання для виявлення морфологічних змін. Минулого тижня Україна заявила,
що прохідна осадка суден у гирлі Бистре річки Дунай була збільшена з 3,9 м до
6,5 м. Румунія висловила занепокоєння тим, що будь-які роботи на річковому
маршруті в спільній зоні дельти Дунаю можуть поставити під загрозу екосистему
цього водно-болотяного угіддя, що є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і
порушують міжнародні договори про захист навколишнього середовища. Політики та
частина громадськості Румунії побоюються, що Україна поглибила русло гирла Бистре,
щоб зробити можливим прохід по ньому морських суден з більшою осадкою. Reuters
зазначає, що Україна перевозить по Бистрому зерно, на тлі блокади її морських
портів Росією. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке заявив, що будь-яке
перевищення меж звичайних гідротехнічних робіт має буте погоджено румунською та
українською владами. Своєю чергою спікер Палати депутатів, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що захист дельти Дунаю не підлягає обговоренню. Президент Румунії піддав
критиці популістські заяви окремих політиків і закликав до зваженості. «Перш
ніж виступати із запальними промовами наші політики мають дати можливість
експертам ознайомитися з тим, що там відбувається. Я не вважаю доцільним на
даний момент критикувати українців на основі неясних даних. Їм тепер не потрібні
сварки, їм потрібна підтримка», – сказав Клаус Йоганніс. Водночас Посольство
України в Румунії повідомило, що «всі днопоглиблювальні роботи на Дунаї, які
наразі виконуються українською стороною і здійснюються виключно в межах
державного кордону України, носять характер поточних експлуатаційних та
спрямовані виключно на забезпечення суднового ходу, а саме безпечного
судноплавства шляхом підтримання актуальних паспортних габаритів і усунення
наслідків природного замулення.»
