17 – 23 січня 2016 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Florentin Căpitănescu, 23.01.2016, 08:39

Президент – про закордонну політику
Румунії

Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті помічника
держсекретаря США з європейських та євразійських справ Вікторію Нуланд. В ході
зустрічі було наголошено на привілейованому характері двосторонніх відносин і підтверджено
бажання обох сторін посилити стратегічне партнерство на всіх його рівнях. Так само був
відзначений прогрес Румунії у боротьбі з корупцією. Теж на цьому тижні, на традиційний
щорічній зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті,
президент Клаус Йоханніс заявив, що стратегічне партнерство з США, а також
членство в НАТО і ЄС були і залишаються фундаментальними пілонами закордонної
політики Румунії. Він сказав, що Румунія хоче консолідувати
стратегічні партнерські відносини з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією,
Іспанією, Великобританією і Туреччиною, а також надалі приділятиме особливе
значення відносинам із сусідніми країнами, особливо з Республікою Молдова. Президент заявив, що Східне
сусідство є окремим розділом
румунської закордонної політики, додавши, що Румунія надалі підтримує
зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б
забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що
Бухарест продовжить підтримувати політичні та дипломатичні зусилля з
врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах територіальної
цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному виконанні Мінських
угод. Глава держави зазначив, що ЄС очікує від офіційного Бухареста кращого
планування свого порядку денного, передусім в плані міграції, і більш ефективного
управління на рівні європейських установ. Румунія продовжить зусилля задля
досягнення своєї мети з приєднання до Шенгену, хоча в даний час цей простір
перебуває під знаком сумніву, – зазначив президент Клаус Йоханніс.

Візит прем’єр-міністра Румунії до Франції

Приєднання Румунії до Шенгенської зони було
головною темою на переговорах, які прем’єр-міністр Дачіан Чолош мав у Парижі з
президентом Франсуа Олландом і главою уряду Мануелєм Вальсом. Після зустрічі з
президентом Франції Дачіан Чолош озвучив позицію Румунії в цьому питанні. «Я
підтвердив готовність Румунії підтримати проекти по зміцненню кордонів, тому
що ми самі маємо в нашій відповідальності один з найдовших зовнішніх кордонів
Європейського Союзу. Ми маємо намір продовжити робити свою роботу в цьому
напрямку і сподіваємося, що цей внесок Румунії в прикордонний контроль, буде
врахований, поряд з критеріями, які Бухарест вже виконав, коли розглядатиметься питання про наше приєднання до
Шенгенської зони. Принаймні, на першому етапі, відкривши повітряне сполучення,
аеропорти.» У ході зустрічі з французьким президентом були також розглянуті
досягнення в рамках двостороннього стратегічного партнерства і деталі візиту до
Бухареста, який Франсуа Олланд здійснить в цьому році. Сторони обговорили
поглиблення економічних відносин, спільні цілі в галузі досліджень, оборони та
освіти, проблеми, які зараз стоять перед Євросоюзом, зокрема міграція і
тероризм, а також ситуацію в Україні та Молдові, в сенсі підтримки
євроінтеграційних процесів в цих державах. На зустрічі з представниками французького бізнесу
прем’єр Чолош заявив, що Румунія є стабільною з політичної точки зору і
передбачуваною з економічного та законодавчого поглядів. Він наголосив на
необхідності кращого узгодження між бюджетними видатками ЄС та коштами з національного
бюджету, виділеними для інвестицій і сказав, що уряд приділяє особливу увагу
підвищенню ефективності державних підприємств. В ході візиту в Париж глава
румунського уряду був прийнятий спікерами двох палат французького парламенту і
зустрівся з представниками румунської громади в Парижі.

Румунія і НАТО

Міністр оборони
Міхня Моток у четвер в Брюсселі зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом
Столтенбергом. У ході зустрічі румунський міністр підкреслив важливість
зосередження особливої уваги на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні.
Так само Міхня Моток запевнив, що в 2016 році Румунія дотримається свого
зобов’язання щодо участі близько 650 військовослужбовців у місії Рішуча
підтримка в Афганістані. Сторони обговорили також реалізацію Плану
підвищення оперативних можливостей НАТО і порядок денний наступного саміту
Альянсу, що відбудеться в липні у Варшаві. У штаб-квартирі альянсу міністр
оборони Румунії зустрівся й з головою військового комітету НАТО, генералом
Петром Павелом.

Місцеві обранці -
без спеціальних пенсій

Закон про спеціальні
пенсії для місцевих обранців не відповідає Конституції, – прийшли до
одностайного висновку судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним
поданням Уряду. У прийнятій ухвалі зазначається, що закон містить багато неясностей, порушує
рівноправність громадян і не вказує джерело фінансування. До речі, в клопотанні до Конституційного суду Уряд
попередив, що у разі набуття чинності цього закону, його дія поширюватиметься
щонайменше на 16.300 потенційних бенефіціарів, а це може мати негативний вплив
на фінансову стабільність державного бюджету. Згідно з положеннями відповідного
закону мери, віце-мери, голови і заступники голів повітових рад, при досягненні
ними загального пенсійного віку, на додаток до звичайної пенсії, отримували
право на спеціальну пенсію у розмірі від 350 до 1500 євро.

Візит міністра у справах румунів звідусіль до України

Міністр у справах румунів звідусіль Дан Стоєнеску перебуває з триденним візитом в сусідній Україні. У п’ятницю він
зустрівся з заступником міністра культури України Юрієм Зубко, заступником голови Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Верховної Ради України Георгієм Логвинським та з представниками МЗС України. У ході переговорів Дан Стоєнеску
підтвердив підтримку Румунії в європейських устремліннях України та готовність
поділитися своїм досвідом у процесі проведення внутрішніх реформ, зокрема щодо
прав національних меншин. Румунський міністр підкреслив важливість забезпечення
доступу етнічних румунів до освіти рідною мовою, використання румунської мови в
органах місцевого самоврядування і правосуддя, забезпечення їх представництва на центральному та місцевому рівнях і підтримки засобів масової
інформації румунською мовою. В ході переговорів з українськими посадовцями румунський
міністр висловив заклопотаність у зв’язку з ситуацією освіти румунською мовою в Одеській,
Закарпатській та Чернівецькій областях, де компактно проживають етнічні румуни.