17 – 23 квітня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Leila Keamil, 23.04.2022, 13:22

Президент
Румунії Клаус Йоганніс
під час відеоконференції з лідерами
союзників та установами ЄС і НАТО

Глава
румунської держави Клаус Йоганніс
взяв участь, на запрошення свого
американського колеги Джо Байдена, у
новому раунді консультацій у форматі
відеоконференції з лідерами союзних
організацій Європейського Союзу та
НАТО, а також держав-партнерів, в контексті
продовження незаконної військової
агресії Росії
проти України. В
ході відеоконференції було проаналізовано
стратегію підтримки України та заходи
реагування міжнародної спільноти на
протидію діям Росії, відповідно розширеного
пакету санкцій. Учасники консультацій
підтвердили рішучість надавати Україні
економічну, гуманітарну та безпекову
підтримку. У своєму виступі
президент Клаус Йоганніс
згадав про важливість збереження
союзницької та трансатлантичної єдності
та рішуче засудив злочини, вчинені
російськими військами проти мирного
населення. З іншого боку, глава держави
підкреслив широкий вплив нинішньої
кризи на безпекову ситуацію на східному
фланзі альянсу, особливо в
Чорноморськму регіоні.
Клаус Йоганніс
говорив про необхідність якнайшвидшого
створення бойової групи НАТО в Румунії.
Він також закликав до рішучих і
скоординованих дій для скасування
енергетичної залежності від Росії, а
також підкреслив, що введені санкції
виявилися ефективним інструментом.

Візит Дмитра Кулеби до Бухареста

Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке у п’ятницю прийняв міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу. Вони проаналізували безпекову ситуацію в регіоні після втогнення військ Росії в Україну. Прем’єр-міністр представив зусилля влади разом із громадянським суспільством, волонтерами та міжнародними гуманітарними організаціями у підтримці понад 800 тисяч українських біженців, які приїхали в Румунію з початку війни. Дмитро Кулеба представив докладно нинішню військову ситуацію в Україні та подякував офіційному Бухаресту і громадянам Румунії за всю підтримку та солідарність, проявлені з початку війни. Під час офіційного візиту до Бухареста Дмитро Кулеба також провів зустріч зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску. Останній зазначив, що Румунія рішуче підтримує європейську перспективу України і готова взяти участь у відбудові сусідньої країни. «Війна – це момент істини, тоді ти бачиш справжнє обличчя когось, а Румунія показала своє справжнє обличчя, обличчя друга. Вона не тільки говорила, а й діяла. Він привітав «дуже мудру політику» уряду Румунії після початку цієї агресії і подякував за теплий прийом українських переселенців. «Ми не забудемо допомогу Румунії», – сказав міністр Кулеба на запитання коренспондена Радіо Румунія про те, як зміняться двосторонні відносини після закінчення війни, враховуючи, що питання освіти рідною мовою все ще залишаються на двосторонньому порядку денному. Він високо оцінив роль етнічних румунів, які зараз захищають Україну від російських військ. Дмитро Кулеба також зустрівся з міністром оборони Румунії Василем Динку, який підтвердив солідарність румунів з українським народом та повну та беззастережну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.

Румуно-американські
переговори

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
та держсекретар США Ентоні Блінкен
обговорили у понеділок в ході телефонної
розмови наслідки військової агресії
Росії проти України та зусилля Альянсу
щодо управління та відповідного
реагування. Богдан Ауреску представив
оцінки Бухареста щодо безпекової
ситуації на східному фланзі НАТО та
Чорноморському регіоні. Він детально
розповів про комплексні дії румунської
влади на підтримку сусідньої України
в політичному, матеріально-технічному
та гуманітарному плані. Глава дипломатії
в Бухаресті також наголосив на важливості
швидкого виконання рішень позачергового
саміту НАТО від 24 березня, особливо
прискореного створення бойової групи
в Румунії, як першого кроку до збалансування
та зміцнення довгострокової пристуності
НАТО на східному фланзі. З іншого боку,
держсекретар Ентоні Блінкен подякував
з боку Сполучених Штатів за регіональну
роль Бухареста і за підтримку Києва та
інших вразливих партнерів у регіоні, в
тому числі Респ. Молдова. Американський
чиновник запевнив, що Вашингтон повністю
відданий захисту територій Румунії та
всіх союзників, особливо тих країн, які
знаходяться на першій лінії, таких як
Румунія. Теж цього тижня міністр
національної оборони Васіле Динку та
його американський колега Ллойд Остін
обговорили по телефону розвиток
безпекової ситуації в Чорноморському
регіоні. Васіле Динку подякував Сполученим
Штатам за їх відданість і послідовний
внесок у забезпеченні безпеки східного
флангу НАТО. Переміщення батальйону
«Страйкер», розгортання літаків F-16 і
F-18 для консолідації посилених місій
повітряної поліції в Румунії – це лише
два конкретних приклади міцності
трансатлантичних відносин.

Проєкт
закону Про
офшори,
який дозволяє видобувати природний газ
в
Чорному морі,
обговорюється Сенатом Румунії
в екстреній процедурі

У
вівторок на порядку денному Постійного
бюро Сенату в Бухаресті увійшов проєкт
закону Про
офшори,
який дозволяє видобувати природний газ
з Чорного моря. Верхня
палата румунського парламенту
обговорюватиме проєкт
в екстреному порядку, після отримання
висновків профільних установ. Очікується,
що голосування в Сенаті відбудеться в
травні. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке
заявив, що цей
закон
забезпечить юридичну стабільність і
передбачуваність для бізнес-спільноти
у цій
сфері
щодо
незалежності
від газового ресурсу Російської
Федерації. Орієнтовний обсяг газу в
румунських
периметрах
на Чорноморському
шельфі
становить 200 мільярдів кубометрів,
причому найбільша кількість – в периметрі
Neptun Deep, що належить OMV Petrom і ExxonMobil.

100
мільйонів євро для Республіки Молдова

Міністерство
закордонних справ Румунії
привітало схвалення Сенатом проєкту
закону про
ратифікацію Угоди про реалізацію
програми технічної та фінансової
допомоги на основі безповоротної
фінансової допомоги розміром
100
мільйонів євро наданої
Румунією Республіці
Молдова. Угоду підписали прем’єр-міністри
Румунії, Ніколає
Чуке,
та Республіки Молдова, Наталія Гавріліце,
11 лютого в Кишиневі. Румунія братиме
участь у зміцненні стійкості Республіки
Молдова в ключових для суспільства
секторах, включаючи енергетичний сектор,
транспорт та транспортну інфраструктуру,
охорону навколишнього середовища та
зміну клімату, громадські роботи та
інфраструктуру, охорону здоров’я, освіту,
культуру та спадщину, дослідження.

МВФ
переглянув у бік зниження прогноз
щодо зростання економіки Румунії у 2022
році

Міжнародний
валютний фонд значно знизив свої оцінки
щодо зростання румунської економіки
цього року з 4,8%, як прогнозував
восени, до 2,2% зараз. У проекті державного
бюджету
на 2022 рік закладено зростання економіки
на 4,6 відсотка. Що
стосується
інфляції, МВФ прогнозує
середньорічне зростання цін на 9,3%, що
в два з половиною рази більше за прогноз
осені минулого
року.
У наступному році інфляція сповільниться
до 4 відсотків. МВФ зазначає, що перспективи
розвитку світової економіки значно
погіршилися порівняно з січневими
прогнозами,
в основному через вторгнення Росії в
Україну, що спровокувало гуманітарну
кризу в Східній Європі, та санкції проти Російської
Федерації
з метою змушення
останньої припинити військові дії.
Таким чином, зараз прогноз
зростання світової економіки на
2022 рік становить
3,6%, і стільки ж у 2023 році.