16 – 22 квітня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Corina Cristea, 22.04.2023, 07:01

Латиноамериканське турне президента
Клауса Йоганніса

З 18 по 26 квітня президент Румунії
Клаус Йоганніс здійснює латиноамериканське турне, в рамках якого відвідує
Бразилію, Чилі та Аргентину. Як повідомили в Адміністрації Президента, ці
візити мають на меті відновлення двосторонніх відносин на
політико-дипломатичному рівні та налагодження співпраці у сферах, що становлять
спільний інтерес. У поширеній заяві Адміністрація Президента Румунії нагадує,
що чимало країн Латинської Америки є членами ОЕСР або перебувають у процесі
вступу до ОЕСР і роблять або можуть зробити значний внесок на глобальному рівні
у забезпечення продовольчої, енергетичної або кліматичної безпеки, відновлення світової
економіки після пандемії та сталого розвитку. Важливою метою цих офіційних
візитів є також представлення позиції та оцінки Румунії як
країни-члена ЄС та НАТО щодо війни, розв’язаної Росією проти сусідньої України
та протидії її наслідкам. У Бразилії глава румунської держави
представив своєму візаві наслідки цієї війни у багатьох сферах, від кризи
біженців до продовольчої та енергетичної криз. Клаус Йоганніс наголосив, що Україна є жертвою
російської агресії і, що міжнародне співтовариство зобов’язане підтримати
Київ для перемоги у цій війні за
звільнення своїх територій. Бразилія засуджує російське вторгнення в Україну, – заявив президент Луїз
Інасіо Лула да Сілва на спільній конференції з Клаусом Йоганнісом. Він зазначив, що окрім
політичних і торговельних відносин, які його країна має з Румунією, важливими є
також людські відносини, оскільки в Бразилії проживає понад 40 тис. громадян румунського
походження. Президенти також підписали Спільну заяву про розвиток двосторонніх відносин між Бразилією та
Румунією в декількох сферах. Візит до Бразилії завершився в Ріо-де-Жанейро, де
глава румунської держави зустрівся з представниками місцевої влади та підписав
Меморандум про взаєморозуміння, який охоплює співпрацю в галузі адаптації до
зміни клімату, збереження біорізноманіття та екосистем, а також управління та
моніторингу лісів.

Заходи з підтримки фермерів

Румунські фермери, які
постраждали від імпорту дешевого зерна з України, отримають 10 мільйонів євро
допомоги з держбюджету. Таке рішення уряд Румунії прийняв у четвер. Ця сума додається до 10 млн. євро, виділених Європейською Комісією. Гроші будуть надані виробникам зерна для компенсацій витрат, за зберігання пшениці
минулорічного врожаю на власних потужностях або у третіх осіб. Румунські
фермери, які нещодавно вийшли на акції протесту, стверджують, що їхні збитки
становлять понад 200 мільйонів євро через імпорт зерна з України, дешевшого приблизно на 100 євро за тонну. З іншого боку Європейська Комісія
оголосила про другий пакет підтримки фермерів у розмірі 100 млн. євро, який
буде розподілений між п’ятьма країнами – Польщею, Угорщиною,
Румунією, Болгарією та Словаччиною. Польща, Угорщина та
Словаччина заборонили ввезення зернових з України, щоб захистити своїх виробників, а Болгарія запровадить аналогічний захід за кілька днів. Угорщина
також заборонила імпорт меду та деяких м’ясних продуктів з України до 30
червня. З Брюсселя Єврокомісія закликала ці чотири країни скасувати всі свої індивідуальні обмежувальні заходи, які Брюссель вважає
незаконними і такими, що суперечать договору про вступ до ЄС та Угоді про
асоціацію між Україною та ЄС.

Румунія не заборонятиме імпорт українського зерна

Румунія вирішила не забороняти в односторонньому порядку імпорт
українського зерна і чекатиме, поки Європейська комісія запровадить заходи для
підтримки фермерів країн Центральної та Східної Європи, – заявив у п’ятницю
міністр сільського господарства Петре Дая. За його словами, Румунія та Україна
консультуватимуться щотижня щодо очікуваних обсягів зерна. Наприкінці зустрічі
в Бухаресті зі своїм українським колегою Миколою Сольським Петре Дая сказав, що
Румунія солідарна з фермерами з Польщі, Угорщини, Болгарії та Словаччини, але рішення
мають прийматися спільно. Румунський міністр підтвердив, що транзит української
аграрної продукції буде рухатись максимально по країні і коридори солідарності
збережуться. Зі свого боку Микола Сольський подякував своєму колезі, що Румунія
не прийняла рішення про заборону імпорту української аграрної продукції. Він
також подякував Петру Даї за «щирий і
конструктивний діалог», а румунському народу – за «щиру підтримку», яку він
відчував протягом останніх двох років. «Ситуація, в якій ми зараз перебуваємо,
вимагає ряду дуже швидких рішень», – додав Микола Сольський. Два дні тому в
режимі відеозв’язку міністри обговорили зернову кризу, під час якої Петре Дая представив своєму колезі серйозну ситуацію, з якою стикаються румунські фермери
та поінформував його про заходи, вжиті Румунією щодо транзиту українських
зернових. Сторони дійшли згоди
необхідності дочекатись рішення Єврокомісії і після цього обговорити всі інші
питання пов’язані з імпортом сільськогосподарської продукції з України.

Вотум недовіри міністру сільського господарства

Депутати, у середу, більшістю голосів відхилили резолюцію про недовіру міністру сільського господарства Петру Даї, ініційовану опозиційним Союзом «За порятунок Румунії». Ініціатори стверджують, що Петре Дая несе безпосередню відповідальність за зростання цін на основні продовольчі товари, за невідповідне управління кризами чуми свиней і пташиного грипу, а також за втрату європейських коштів для відшкодування збитків, понесених румунськими фермерами внаслідок імпорту дешевих зернових з України. Міністр сільського господарства відкинув звинувачення та зазначив, що його втручання в управління кризою, викликаною дешевим українським зерном, призвело до розподілу перших європейських фондів підтримки для фермерів. Петре Дая зазначив, що усі висунуті йому звинувачення не ґрунтуються на реальних даних. Він сказав, що веде безперервний діалог з представниками Єврокомісії для підтримки фермерів, а щодо цьогорічних субсидій немає ризику, що фермери їх не отримають вчасно.

Медалі для
румунських спортсменів

Румунія завоювала
14-ть нагород чемпіонату Європи з важкої атлетики, який пройшов у столиці
Вірменії. Таким чином у скарбничці збірної Румунії 14 медалей чемпіонату
Європи-2023: 9 золотих, 3 срібні і 2 бронзові. По три золоті металі вибороли
Міхаєла Камбей (вагова категорія 49 кг), Андря Котруца (55 кг) і Лоредана Тома
(71 кг). Дві срібні металі здобула Косміна Пане в категорії 45 кг, а третю – Валентин
Янку в кат. 55 кг (поштовх). Він також завоював дві бронзові медалі (у ривку та
сумі). Румунська команда складалася з дев’яти спортсменів, трьох хлопців і шести
дівчат та поставила перед собою завдання виграти чотири медалі та посісти 4-6
місця. Також на цьому тижні румунські спортсменки успішно виступили на
чемпіонаті Європи-2023 з вільної боротьби, який відбувається у хорватському
Загребі.