15 – 21 лютого 2015 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів.

Roxana Vasile, 21.02.2015, 02:36

Боротьба з корупцією: основний пріоритет

Інший колишній румунський міністр звинувачений у корупції опинився, на цьому тижні, за ґратами. Моніку Якоб Ріці, колишнього міністра у справах молоді, було засуджено до пяти років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. За даними Національної антикорупційноїї Дирекції, у 2009 році, в якості головного розпорядника коштів, Моніка Якоб Ріці, під приводом проведення масштабних національних заходів, присвячених Дню молоді, вирішила нелегально присвоювати організацію цих заходів певним фірмам на основі контрактів. З іншого боку, Юридичний комітет Палати депутатів задовольнив, у середу, два запити про порушення кримінального провадження та попередній арешт проти колишнього міністра туризму Елени Удря. Прокурори принесли її нові звинувачення в одній з двох корупційних справ порушених проти неї. Нарешті, бізнесмен Юліан Херцану, швагерь премєр-міністра соціал-демократа Віктора Понти, був узятий під варту строком на 30 днів у справі про розкрадання коштів ЄС. У тій самій справі, депутати Себастьян Гіца і Влад Косма, а також батько останнього Мірча Косма, голова Праховської повітової ради, були поміщені під судовий контроль. Збиток оцінюється в 1,7 млн євро, до яких додаються інші 550 тисяч євро з ухилення від сплати податків.

Нові імена в Румунській Службі інформації та Конституційному суді

Вважаючи, що чільна посада в Румунській Службі Інформації повинна належати цивільній особі, президент Клаус Йоханніс запропонував, у четвер, депутата Європарламенту, ліберала Едуарда Хелльвіга на посаду керівника цієї установи. Едуард Хелльвіг народився в 1974 році і є випускником Факультету політичних наук. Він є членом Націонал-ліберальної партії з 2008 року, в 2012 році входив до складу уряду, очоленого Віктором Понтою, займаючи посаду міністра регіонального розвитку і туризму. Якщо на наступному тижні, сенатори і депутати затвердять пропозицію президента Йоханніса, Едуард Хелльвіг стане пятим директор Румунської Служби інформації, замінивши на цій посаду Джордже Майора, який пішов у відставку минулого місяця. До можливої його номінації, він написав на своїй сторінці в Facebook, що розвиток захисного потенціалу національної безпеки та боротьба з корупцією будуть його пріоритетами як керівника цієї Служби. Важливою, з іншого боку, для зміцнення демократії є також діяльність суддів Конституційного суду, які, у середу, отримали нову колегу – Сімону Маю Теодорою. Вона замінила Tоні Гребле, проти якого в даний час ведеться кримінальне провадження за факти корупції.

Пропозиції для помякшення бюджетної політики

Румунський уряд оголосив заходи фіскальної релаксації, які мають набути чинності на основі нового Податкового кодексу. Серед них фігурують зниження ПДВ від 24% до 20% у наступному році, і 18% у 2018 році. Для основних продуктів харчування – мяса, риби, овочів і фруктів – проект передбачає, починаючи 2016 року зниження ПДВ до 9%. З 2017 року, внесок робітників до Фонду соціального страхування зменшиться від 10,5% до 7,5%, а внески роботодавців від 15,8% до 13,5%. Єдиний податок буде зменшений до 14% в 2019 році. Уряд пропонує й скорочення акцизів з 2016 році на дизельне паливо і неетилований бензин. З іншого боку, всі громадяни, які отримують доходи, будуть змушені сплачувати медичні та соціальні внески, а податки для мікропідприємств, житла та землі підвищаться. Новий проект Податкового кодексу перебуватиме, протягом місяця, на громадському обговорені. Потім буде поданий на розгляд Парламенту.

Консульський діалог з румунською діаспорою

“Діалог з діаспорою на консульські теми” є програма, започаткована Міністерством закордонних справ у Бухаресті на цьому тижні, для належного поінформування румунів в країні, але особливо румунів із-за кордону, а також для використання оновлених консульських послуг — вказується, у прес-релізі МЗС. Теж у прес-релізі йдеться про відкритість, ввічливість, здоровий глузд та зацікавленість щодо потреб кожної людини, тобто про принципи, на яких повинна покладатися поведінка Румунського консульського корпусу. “Діалог з діаспорою на консульські теми” відбуватиметься у першій половині 2015 року. Зокрема, група МЗС відвідає ті країни, де громадяни найбільше звертаються по консульські послуги – Італії, Іспанії, Франції, Німеччини, Великобританії, Австрії, Бельгії і Греції — щоб представити румунам, які живуть там, компютеризовану систему послуг E-Cons.

Румунія і ситуація в Україні

Румунія глибоко зацікавлена в тому, щоб на кордоні мала сильну, об’єднану, демократичну та суверенну Україну, яка взяла курс на Європу через проведення реформ, заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску після переговорів зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним, який у вівторок здійснив візит до Бухареста. У свою чергу, Клімкін підкреслив, що Україна хоче мати стратегічні відносини з сусідньою Румунією, такі як вона має з Польщею. Переговори очільника українського зовнішньополітичного відомства з президентом Клаусом Йоханнісом та його румунським колегою стосувались зокрема подій у Східній Україні, у контексті підписаної угоди про припинення вогню, 12 лютого, в Мінську, а також розвитку двосторонніх відносин. Офіційний Бухарест підтвердив беззастережну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, в межах її міжнародно визнаних кордонів. Президент Йоханніс висловив сподівання, що недавно підписана угода про припинення вогню буде дотримуватися всіма зацікавленими сторонами і призведе до стабілізації ситуації в регіоні. Президент і міністр закордонних справ поновили також тверду підтримку Румунії для продовження демократичного і європейського курсу України. Павло Клімкін подякував Бухаресту за надану підтримку, зазначивши, що Румунія була першою державою-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, в липні 2014 року. З точки зору пріоритетів двостороннього порядку денного, міністр Ауреску закликав до якнайшвидшого вступу в силу Угоди про малий прикордонний рух, яку Румунія ратифікувала минулого місяця.

Румунія та її сусіди

Парламент Республіки Молдова, східної сусідки Румунії, ледь зумів затвердити склад нового уряду, після листопадових законодавчих виборів, коли жодна партія або альянс, не отримали необхідну більшість мандатів в Парламенті, для того щоб призначити премєр-міністра. Внаслідок голосування останнього шансу, на цьому тижні, незалежний Кирило Габуріч і його команда були затверджені в Парламенті. У Бухаресті, Міністерство закордонних справ очікує, щоб новий молдовський уряд продовжував зусилля щодо поглиблення демократичних реформ і зміцнення проєвропейського курсу країни, яка має підписану угоду про асоціацію з Європейським Союзом. З іншого боку, на тлі кризи в Україні, Румунія та її сусідка на півдні, Болгарія, мають спільні інтереси в енергетичній диверсифікації, розвитку транспортних звязків за рахунок будівництва нових мостів через Дунай або координації зусиль щодо вступу в Шенгенську зону. Це були основні теми переговорів, у четвер, у Бухаресті, між міністрами закордонних справ Богданом Ауреску і Даніелем Мітовим; а потім, у пятницю, між президентами Румунії, Клаусом Йоханнісом, та Болгарії, Росеном Плевнелієвим.