15 – 21 листопада 2015 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів...

Corina Cristea, 21.11.2015, 08:53

Пріоритети нового уряду

Новий Уряд Румунії на чолі з Дачіаном Чолошем приступив до роботи на цьому
тижні, після того
як парламент переважною більшістю голосів схвалив його
склад і програму діяльності. У короткостроковій і
середньостроковій перспективах,
уряд має розробити Державний бюджет
Румунії на 2016 рік і провести
парламентські
та місцеві вибори наступного року. Потім він планує розробити 10-річний інвестиційний план та Національну стратегію розвитку і реформи в галузі освіти та
охорони здоров’я. Іншими напрямами діяльності нового кабінету міністрів буде збільшення ролі Румунії в Європейському Союзі і НАТО, зміцнення і розвиток
стратегічного партнерства з США і підтримка євроінтеграційних прагнень сусідньої Молдови. Очікування румунів від нового уряду Чолоша, що складається з технократів із досвідом роботи в приватному секторі та в європейських установах дуже високі. Вони були стисло озвучені президентом Клаусом Йоханнісом: «Ви маєте шанс показати, як треба управляти Румунією у важкий рік і з високими
очікуваннями суспільства і народу. Ви маєте усвідомити, що подібні очікування мають і політики. Я твердо переконаний в тому, що всі хочуть, щоб все працювало
чітко, мов годинник, а для цього потрібен ефективний уряд.»

СДП – час підбиття підсумків

Один уряд прийшов, інший пішов! А
для кабінетів міністрів, які протягом майже чотирьох років очолював соціал-демократ
Віктор Понта настав час підбиття
підсумків. Це зробив Лівіу Драгня, чинний лідер Соціал-демократичної партії, яка
була головною політичною силою колишньої правлячої коаліції. «Уряди Віктора Понти, – сказав Драгня, – успадкували у 2012 році,
економіку, що починала відходити від кризових років і зуміли зміцнити економічне зростання до рівня 3,8%, одного з
найбільших в Європейському Союзі. Дефіцит поточного бюджету становить зараз 1,5% від
ВВП, у порівнянні з 5,4% в 2011 році.» Лівіу Драгня озвучив також інші досягнення: «Румунія стала менше позичати на
зовнішньому і внутрішньому ринках, тому що справи в економіці йшли добре. ВВП зріс від 133 млрд євро до 158 млрд євро в 2015 році. Таким чином уряд Понти мав кошти, щоб зробити дві фундаментальні речі: збільшити купівельну
спроможність більшості румунів, за рахунок зростання їх доходів і зниження
податків, а також стимулювати бізнес за допомогою низки
заходів, включених до Податкового кодексу.» Однак є й багато тих,
хто дорікає Віктору Понті постійні конфліктні відносини, на шкоду країні, з екс-президентом Траяном Бесеску, його можливу корумпованість та поразку на виборах
президента в 2014 році.

Румунська діаспора отримала право голосувати поштою

У четвер президент Клаус Йоханніс промульгував закон про
поштове голосування після того як напередодні судді Конституційного суду
Румунії одноголосно визнали, що він відповідає Конституції. Згідно з новим нормативно-правовим
актом громадяни
Румунії з правом голосу, які постійно проживають або тимчасово перебувають за
кордоном, і хочуть голосувати поштою,
зможуть записатися до Реєстру виборців. Для цього вони повинні подати
відповідну заяву, особисто чи поштою, до дипломатичного представництва або
консульської установи Румунії в країні проживання. У кінцевій редакції закону,
однак, не передбачена можливість он-лайн реєстрації. Альтернатива поштового голосування спрямована на усунення
організаційних недоліків, що на президентських виборах у листопаді 2014 року призвели
до створення багатотисячних черг перед закордонними виборчими дільницями.
Багато румунів тоді так і не змогли проголосувати. На першому етапі, цей спосіб
голосування
буде використаний тільки на
парламентських виборах наступного
року, але якщо він продемонструє свою ефективність може бути застосований і на
президентських перегонах та на виборах до Європейського парламенту.

Румунія та антитерористична боротьба

Тероризм добивається свого лише якщо йому вдається сіяти
страх, – заявив президент Клаус Йоханніс після кривавих терактів наприкінці минулого
тижня в Парижі, які забрали життя й двох румунів. Клаус
Йоханніс: «Лише якщо ми дозволимо страху проникнути в соціальну тканину наших
країн, тільки тоді терористи зуміють досягти своїх справжніх цілей. Ми не
можемо дозволити, аби це трапилося. Ми не можемо дозволити ксенофобії,
ультранаціоналізму, шовінізму стати актуальними в наших суспільствах. У ніякому
разі ми не повинні дозволити цьому страху призвести до стигматизації релігійних
громад, які не мають ніякої провини в цьому питанні.» Як союзник Франції в НАТО
і партнер в Європейському Союзі, традиційно франкомовна та франкофільна Румунія
одразу приєдналася до заходів, вжитих міжнародним співтовариством у спробі
запобігти повторенню подібних жахливих подій. Водночас, за словами президента Йоханніса на знак поваги до етнічних і
релігійних меншин, щодо мусульманського населення Румунії не будуть застосовні ніякі
спеціальні заходи. Більшість
етнічних татар і турків, яких в Румунії близько 70 тис. і, які зосереджені в
основному на південному сході країни, є прикладом інтеграції та лояльності румунській державі.

Кількість загиблих внаслідок пожежі в
клубі Бухареста зростає

Кількість жертв пожежі, що сталася три тижні тому в
бухарестському рок-клубі постійно
зростає і в даний час наближається до 60. Із понад 40 осіб, які досі
перебувають у бухарестських лікарнях, більше 10 знаходяться у критичному або
важкому стані. Ще 30 лікуються за кордоном. Трагедія сталася під час рок-концерту на якому були
присутні кілька сотень людей, а причиною займання став запуск феєрверку. Багато
осіб отримали опіки різного ступеня тяжкості, але велика кількість загиблих
викликана отруєнням токсичними речовинами.