15 – 21 жовтня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Roxana Vasile, 21.10.2023, 06:54

Румунія підтримує Ізраїль

Прем’єр-міністр Румунії налічується серед перших лідерів, які на цьому тижні
відвідали Ізраїль, щоб висловити солідарність з єврейським народом. Марчел
Чолаку висловив співчуття румунського суспільства жертвам війни, розпочатої терористами ХАМАС 7
жовтня і подякував ізраїльській владі за підтримку в репатріації румунів з
цього регіону. На сьогоднішній день з Ізраїлю додому повернулися понад 2 000 громадян
Румунії, а румунське МЗС опікується ще 350 румунами та членами їхніх сімей у
секторі Газа. Румунія залишається прихильником миру і буде безумовно
підтримувати своїх союзників у ці важкі часи, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.
Він закликав до негайного звільнення всіх осіб, викрадених терористами і до
утримання від будь-яких актів агресії проти цивільного населення.
Прем’єр-міністр також наполягав на відкритті гуманітарних коридорів у Газі та
наданні допомоги біженцям. Президент Румунії також рішуче засудив терористичні
напади на території Ізраїлю. У вівторок на позачерговому засіданні Європейської
Ради у форматі відеоконференції Клаус Йоганніс підкреслив, що Бухарест
однозначно підтримує законне право Ізраїлю на самооборону, яке має бути
реалізоване відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Перше Спільне засідання Урядів Румунії та України у Києві

На цьому тижні в Києві відбулося перше Спільне засідання урядів Румунії та
сусідньої України, за підсумками якого підписано низку документів щодо
співпраці обох країн в економічній та соціальній сферах. Йдеться про низку
важливих документів, а саме: Меморандум про взаєморозуміння щодо посилення
співпраці із забезпечення надійного транзиту продукції українського
виробництва; Угоду про будівництво автодорожнього прикордонного мостового
переходу через р. Тиса на румунсько-українському державному кордоні між
населеними пунктами Сігету Мармацієй (Румунія) – Біла Церква (Україна); Імплементаційний
протокол до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію; Меморандум
про взаєморозуміння та співробітництво між Міністерством економіки, підприємництва та
туризму Румунії та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України; Декларацію про наміри між Міністерствами охорони здоров’я
Румунії та України, а також Меморандум про
взаєморозуміння та співробітництво у фармацевтичній сфері між Національним
агентством з лікарських засобів та медичних виробів Румунії та Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. У рамках спільного
засідання Кабінетом міністрів України було прийнято документ, що вирішує питання штучного розмежування між румунською
і так званою «молдавською» мовами. Таким чином,
Київ визнає, що румунська меншина в Україні – друга за чисельністю після
російської – розмовляє лише румунською, а не «молдавською» мовою, як це
помилково стверджувалося дотепер. У Києві члени румунської урядової делегації,
на чолі з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку були прийняті Президентом України
Володимиром Зеленським та мали зустріч з головою Верховної Ради України Русланом
Стефанчуком.

Зелене світло для нових фіскально-бюджетних заходів

Фіскально-бюджетні заходи, за які уряд нещодавно взяв на себе
відповідальність у парламенті з метою збалансування бюджету Румунії, можуть
набути чинності, постановив у середу Конституційний суд, відхиливши подання
опозиційних Союзу «За порятунок Румунії та Права сила. Закон набуде чинності
після його підписання Президентом Румунії. Фактично, деякі положення
фіскально-бюджетного пакету, такі як скорочення посад керівників державних
установ або сплата внесків на медичне страхування працівниками у сферах будівництва
та сільського господарства, мали б набути чинності з 1 жовтня. Наступного тижня
представники уряду зустрінуться з соціальними партнерами, щоб встановити рівень
підвищення мінімальної заробітної плати в галузях будівництва та сільського
господарства, щоб уникнути скорочення їхніх доходів. Очікується, що після
впровадження фіскально-бюджетних заходів дефіцит бюджету Румунії знизиться до
5,7% ВВП цього року.

Закон про спеціальні пенсії набув чинності

Президент Клаус Йоганніс підписав нову редакцію закону про спеціальні пенсії,
які отримують деякі категорії державних службовців. Відповідно до літнього
рішення Конституційного суду та зауважень Європейської комісії, закон був
повторно розглянутий і прийнятий у понеділок в останньому читанні Палатою
депутатів. Парламентська опозиція, яка вимагала скасування усіх привілеїв, піддала
критиці і цей варіант закону, який за її словами, є неприйнятим, зухвалим і таким,
що порушує принцип, який застосовується до пересічних румунів – принцип
розрахунку пенсії відповідно до внеску до національного пенсійного фонду в
період трудової діяльності. Відповідно до закону, судді, деякі з бенефіціарів
цього закону, можуть вийти на пенсію з пенсією в розмірі 80% від середнього місячного
окладу без урахування всіх обов’язкових платежів, та премій за останні чотири
роки роботи. Чиста пенсія не може бути вищою за чистий дохід за останній місяць
роботи перед виходом на пенсію. З наступного року судді також зможуть вийти на
пенсію, якщо вони мають 25 років стажу і щонайменше 47 років і чотири місяці.
Пенсійний вік буде збільшуватися на чотири місяці щороку, до 60-річного віку.

Нова зустріч з питань Республіки Молдова

У Кишиневі відбулося 4-те засідання Платформи підтримки Республіки Молдова,
створеної минулого року за ініціативи Румунії, Франції та Німеччини, з метою допомогти
маленькому сусіду Румунії подолати наслідки, спричинені російською агресією проти
України. Це була можливість для президентки Майї Санду заявити, що план уряду в
Кишиневі полягає у збереженні миру та забезпеченні європейських умов життя для
молдовських громадян. Учасники зустрічі погодилися, що європейська підтримка є
важливою, а інфраструктура, зв’язок і структурні реформи є ключовими для
наближення до Європейського Союзу. Крім того, Румунія сподівається, що
наприкінці року Республіка Молдова отримає запрошення розпочати переговори про
вступ, що стало б історичним рішенням для цієї країни.