14 – 20 травня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Daniela Budu, 20.05.2023, 07:37

Клаус Йоганніс на
саміті Ради Європи

У вівторок та середу
Президент Клаус Йоганніс взяв участь у IV-му саміті Ради Європи у
Рейк’явіку, Ісландія, разом з главами держав та урядів 46 країн-членів Ради
Європи та лідерами Європейського Союзу. «Єдність і підтримка
України»
були ключовими словами в офіційних дискусіях. Клаус Йоганніс
заявив на зустрічі, що демократичні країни підтримують Україну та її громадян. «Війна
Росії – це напад на наші спільні цінності та принципи. Але ця криза,
найважча з часів Другої світової війни, стала каталізатором нашої єдності та
рішучості захищати демократичний спосіб життя», -
сказав Клаус Йоганніс. Глава держави
виступив співголовою круглого столу «Захист демократії у
часи випробувань»,
зазначивши, що останніми роками континент зіткнувся з численними
викликами, починаючи з боротьби з пандемією COVID-19, але також і з масованою
хвилею дезінформації, яка сприяла зростанню шаленого націоналізму.
Клаус Йоганніс:
«Мова
ворожнечі, особливо в соціальних мережах, дезінформація, маніпуляції,
насильство проти журналістів, зловмисні впливи – це лише кілька прикладів
наслідків цих кризових явищ в Європі. Демократичні цінності, громадянський
простір, свобода преси, різноманітність і ліберальна демократія знаходяться під
тиском на європейському континенті.» Для Румунії участь у
цій зустрічі мала особливе значення, оскільки у 2023 році виповнюється 30 років
з часу набуття повноправного членства в Раді Європи.

Безпековий форум у
Бухаресті

Наслідки повномасштабної війни Росії проти України були також обговорені в
Бухаресті на Форумі безпеки Чорного моря і Балкан. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке
закликав до посилення присутності НАТО в Чорноморському регіоні, де дії Росії
ставлять під загрозу свободу морського і повітряного сполучення. Офіційні
особи, присутні на заході, заявили, що всі вільні і демократичні країни повинні
бути залучені до післявоєнної відбудови України і, що це включає в себе можливу
відбудову Республіки Молдова. Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу розповів
про динаміку проведених реформ і висловив сподівання, що ЄС дасть сигнал про
початок процесу вступу вже до кінця року. Він високо оцінив постійну допомогу, яку
Румунія надає Кишиневу, що також підкреслив і прем’єр-міністр Р.Молдова Дорін
Речан.

Загальний страйк в румунській освіті

Профспілки працівників освіти у середу провели двогодинний попереджувальний
страйк, а на понеділок оголосили загальний страйк, після безрезультатних переговорів з представниками Міністерства
освіти. Вони кажуть, що вчителі більше не можуть жити на зарплату в 2 – 2.6
тис. леїв (приблизно 400-520 євро) і вимагають справедливого позиціонування в
майбутній тарифній сітці оплати праці. В основному вони хочуть, щоб їхня праця
оплачувалася відповідно до її соціальної значущості. На їхню думку, заробітна
плата педагогічних працівників має бути прогресивною, залежно від виконуваних
функцій, освіти, стажу та педагогічного звання, а також має бути встановлене
правило щорічної індексації заробітної плати працівників, які отримують
заробітну плату за рахунок державних коштів, пропорційно до рівня інфляції. Вони
також вимагають оплати понаднормових годин допоміжного та непедагогічного
персоналу і щорічного збільшення інвестицій в освіту для поліпшення
матеріальної бази та інфраструктури. Міністерка Ліджия Дека вважає, що структура
навчального року або навчальний процес не повинні бути поставлені під загрозу і
пообіцяла боротися за гідну оплату праці вчителів, а також за безперебійне та
успішне завершення навчального року. У понеділок, коли розпочнеться
загальний страйк, Сенат Румунії планує прийняти в останньому читанні нові
закони про загальну середню та вищу освіту.

Дискусії щодо транзиту української агропродукції територією Румунії

На цьому тижні
відбулася онлайн-зустріч членів комітетів з питань сільського господарства
Палати депутатів Румунії та Верховної ради України. Основна увага була
приділена питанню сприяння транзиту української продукції через Румунію,
враховуючи при цьому інтереси як українських, так і румунських фермерів. В той
же час Голова Комісії з питань сільського господарства Палати депутатів
Флорін-Йонуц Барбу заявив про готовність Румунії шукати рішення для продовження
транзиту українського продовольства. Він підкреслив, що Румунія з перших днів
широкомасштабної війни, яку росія розв’язала проти України, відкрила свої кордони
для української агропродукції, сприяючи експорту щонайменше 60% зернових, які Україна
поставила у треті країни. Депутат нагадав, що Румунія не запровадила заборону
на імпорт агропродукції навесні цього року, тоді як Польща, Угорщина, Болгарія
і Словаччина зробили односторонні кроки для захисту місцевих ринків від потоку
української сільськогосподарської продукції. У свою чергу голова
парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр
Гайду зазначив, що Румунія – надійний друг та партнер України. «Ми відчули це
на собі, коли росія блокувала експорт морським шляхом. Тоді Румунія однією з
перших допомогла у вивозі української сільськогосподарської продукції. І досі
суходолом майже 80% української продукції транспортується транзитом саме через
Румунію», – зазначив Олександр Гайду. Він повідомив, що сторони домовилися разом
розвивати логістику та шукати нові ринки для реалізації української та
румунської продукції.

Весняний економічний прогноз

Останній економічний прогноз Європейської Комісії показує, що Румунія має серед
найкращих показників економічного зростання цього року порівняно з іншими
країнами ЄС, а також нижчий рівень безробіття. Більше того, румунська економіка
є стабільною і відновлюється в основному завдяки зниженню цін на енергоносії,
споживанню та інвестиціям. Так, за даними Єврокомісії, очікується, що ВВП
країни зросте на 3,2% цього року і на 3,5% наступного року. Уже цього року до
однозначного показника впаде інфляція, яка становила 12% у 2022 році. Що
стосується рівня безробіття, то Європейська Комісія прогнозує, що показник
досягне 5,4% у 2023 році та 5,1% у 2024 році. А дефіцит бюджету може знизитися
до нижче середньоєвропейського показника – 4,7% цього року і до 4,4% наступного
– прогнозує Єврокомісія.

75 років дипломатичних відносин між Румунією та Ізраїлем

Парламент Румунії урочистим засіданням відзначив 75-річчя дипломатичних
відносин між Румунією та Ізраїлем. З цієї нагоди уперш перед румунськими
сенаторами і депутатами виступив спікер ізраїльського парламенту. Амір Охана
підкреслив тісні зв’язки між двома країнами і той факт, що за 75 років
двосторонні відносини зміцнилися в таких сферах, як технологія, туризм та
економіка. Амір Охана високо оцінив той факт, що Румунія була єдиною країною
комуністичного блоку, яка не розірвала дипломатичні відносини, незважаючи на
те, що Ізраїль майже постійно перебував у ворожому оточенні. Виконувачка
обов’язків спікера Сенату Аліна Горгіу підкреслила, що Румунія є регіональним
взірцем з точки зору боротьби з антисемітизмом і примирення з Голокостом, а спікер
Палати депутатів Марчел Чолаку зазначив, що особливі відносини між Румунією та
Ізраїлем ґрунтуються на традиціях, дружбі та взаємній повазі. На урочистому
засіданні були присутні члени уряду, члени дипломатичного корпусу,
акредитованого в Бухаресті та представники єврейських громад Румунії.