13 – 18 грудня 2020 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Daniela Budu, 19.12.2020, 08:04
У Румунії продовжено режим
надзвичайної ситуації
Від понеділка, 14 грудня, у Румунії було продовжено режим надзвичайної ситуації ще на 30 днів. Хоча
кількість випадків зараження новим коронавірусом продовжує зменшуватися,
відділення інтенсивної терапії залишаються наповненими, а кількість смертей
велика. Хоча Бухарест залишається на першому місці в країні за кількістю
захворювань, влада не розглядає питання розміщення столиці під карантин.
Префект столиці Траян Бербечану стверджує: На даний момент не треба
застосовувати додаткових заходів, оскільки, на наш погляд, дарма приймати
багато заходів на папері, якщо не перевіряється як вони дотримуються. Ми твердо
впевнені, що якщо ми виконаємо чинні заходи, ми можемо обмежити поширення
пандемії. У повіті Ільфов, поблизу столиці переважна більшість населених
пунктів перебувають під карантином, місцева влада повідомляє, що кількість
інфекцій трохи спала. Обмежувальні заходи були продовжені в інших населених
пунктах країни, які перебували або перебувають під карантин. На національному
рівні третина повітів Румунії потрапила до «червоної зони» епідемічної
небезпеки поширення COVID-19, у половина повітів рівень зараження становить від
1,5 до 3 випадків на тисячу населення, а решта повітів належать до «зеленої
зони», де рівень зараження становить менше 1,5 випадків на тисячу населеня. Сподіваючись, що
зможе зупинити пандемію та зможе відновити своє попереднє життя, Румунія, як і
інші держави світу, готується отримати вакцину від Covid-19. Перші вакцини проти коронавірусу будуть доставлені, як і у всіх країнах ЄС, наприкінці місяця, про що вже підтвердила
Європейська комісія. У Румунії повним ходом проходить організація майбутніх
центрів вакцинації від Covid-19, в яких у першу чергу будуть вакцинувати
медичний персонал. Влада заявляє про неможливість боротися з вірусом без
масової вакцинації населення. У Румунії масове щеплення населення
розпочнеться найімовірніше наступної весни і буде безкоштовною та
добровільною.
Переговори щодо формування
складу нового уряду Румунії
Президент Румунії Клаус
Йоганніс у понеділок, після перших консультацій з політичними силами, які
увійшли до парламенту після виборів, щодо призначення прем’єр-міністра, який
повинен сформувати склад нового уряду, сказав, що скличе перше засідання
парламенту нового скликання 21 грудня. Відповідно до
остаточних результатів,оголошених
Центральним виборчим бюро, до Парламенту Румунії нового скликання пройшли п’ять
політичних сил: Соціал-демократична партія (СДП), Націонал-ліберальна партія
(НЛП), Альянс «Союзу за порятунок Румунії» та Партії свободи, єдності та
солідарності (USR-PLUS), Альянс за об’єднання румунів (АОР), Демократичний союз
угорців Румунії (ДСУР) та представники національних меншин. Однак результати
парламентських виборів ускладнили призначення прем’єр-міністра та створення
нового уряду. Соціал-демократична партія, що набрала найбільше голосів на
виборах 6 грудня, заявила, що правильним рішенням у нинішніх умовах пандемії
було б формування уряду національної єдності, до якого би входили всі політичні
сили, які ввійшли до Парламенту. Партія висунула на пост глави уряду
національної єдності кандидатуру лікаря Александра Рафіли. У свою чергу, НЛП,
Альянс USR-PLUS та ДСУР, які посіли друге, третє та, відповідно, п’яте
місце, провели на цьому тижні переговори щодо формування парламентської
більшості та формування нового складу уряду.
Конституційний суд Румунії та
спеціальні пенсії
Конституційний суд Румунії
вирішив, що закон, який передбачав оподаткування так званих спеціальних пенсій,
що перевищують 7.000 леїв (1.400 євро) не відповідає
положенням Конституції у цілому. Спочатку ці пенсії надали магістратам та
працівникам силових структур. Згодом парламент вирішив, що й інші працівники
мають право на отримання таких пенсій, і бенефіціарами стали парламентарі,
дипломати та персонал у сфері авіації. На відміну від більшості пенсій, яких
обчислюються виключно на основі внеску та які у середньому складають 300 євро,
спеціальні пенсії не базуються лише на принципі внеску та можуть сягати тисяч євро. Гроші на їх виплату надходять як з бюджету соціального державного
страхування, так із державного бюджету. Політики прислухалися до голосу суспільства і влітку цього виборчого
року схвалили закон, який передбачав оподаткування на 85% спеціальних пенсій. Практично цим законом спеціальні пенсії не були скасовані, а лише скорочені.
Однак Конституційний суд вирішив, що закон не відповідає положенням Конституції. Нормативно-правовий акт, прийнятий Парламентом у червні, був оскаржений
Обмудсменом та Верховним судом, які ствердили, що закон шляхом нової системи
оподаткування трудових пенсій, порушує принцип податкової справедливості. На
знак протесту проти рішення Конституційного суду Румунії, на останньому
пленарному засіданні Палати депутатів цього законодавчого скликання,
парламентарі Союзу За порятунок Румунії подали у відставку, щоб не
отримувати спеціальну пенсію. Подібно поступили й кілька представників лівої
Соціал-демократичної партії.
31 рік від початку
Антикомуністичної революції у Тімішоарі
У Тімішоарі (на заході Румунії) четвер був днем жалоби для вшанування пам’яті про перших румунів, які
померли під час антикомуністичної революції в грудні 1989 року. Протести
в Тімішоарі, стали іскорою, яка призвела через кілька днів до повалення комуністичного режиму, очоленого Ніколаєм Чаушеску,
в
результаті найкривавішої революції у Південно-Східній Європі. Через пандемію заходи, організовані в Тімішоарі,
були позбавлені масштабів минулих років. Проте були присутні революціонери, нащадки героїв
та жертв, місцеві та центральні чиновники. Тимчасово
виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Румунії Ніколає Чуке , міністр національної
оборони, у своєму посланні з
нагоди 31-ї річниці від початку
румунської Революції
наголосив на необхідності пролити світло стосовно подій грудня 1989 року. Він вважає,
що за помилки
чи зловживання, допущені деякими працівниками Міністерства національної
оборони, є моральним обов’язком вибачитися перед страждаючими сім’ями. 17 грудня 1989 року репресивні сили
комуністичної влади відкрили вогонь по демонстрантах, котрі вийшли на вулиці,
вигукуючи «Свобода» та «Геть Чаушеску». На вулицях цього міста загинули майже 100 людей та
майже 350 отримали поранення.
