12 – 18 січня 2020 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Corina Cristea, 18.01.2020, 08:47
Рішення ліберального уряду
в Бухаресті
Ліберальний уряд у Бухаресті прийняв рішення взяти на себе
відповідальність за законопроект про вибори мерів у двох турах. Прем’єр-міністр Людовик Орбан
пояснив, що цей демарш має на меті вдосконалити демократичні механізми. З іншого боку,
легітимність місцевих обранців для реалізації програм розвитку збільшується. Президент Клаус
Йоганніс сказав, що підтримує підхід
уряду. Натомість це рішення було засуджено головною опозиційною СДП та тимчасовим президентом
соціал-демократів Марчелом Чолаку, який оголосив, що він покладається на підтримку Демократичного
союзу угорців Румунії
для оголошення недовіри уряду. Але Чолаку сказав, що це не
призведе до дострокових виборів. Союз «Рятуйте Румунію» вітає рішення уряду, нагадуючи, що повернення
до виборів мерів у двох турах
є головною метою досягнутої з ним угоди. Також Альянс лібералів і демократів продовжує підтримувати вибори мерів у двох турах, але вважає, що уряд беручи на себе відповідальність з
цього приводу хоче спровокувати дострокові вибори. І ліберали, і президент Йоганніс виступили за якнайшвидше
проведення дострокових виборів. Альянс Союз «Рятуйте Румунію»- ПЛЮС також підтримує цю ідею, вважаючи,
що будь-яке відстрочення тримає Румунію заблоковану, а парламент все ще контролюється СДП, усунена від влади в жовтні минулого року резолюцією
недовіри.
Соціал-демократи вимагали порушення процедури розслідування Румунії з точки зору дотримання демократичних
норм у разі взяття на себе відповідальності Урядом за зміну закону про місцеві вибори
за чотири місяці до виборів, а Комісія з моніторингу держав-членів
Парламентської асамблеї Ради Європи схвалила запит.
Координати
зовнішньої політики Румунії
Три опори, на
яких базується зовнішня політика Румунії, – це членство в НАТО, членство в
Європейському Союзі та стратегічне партнерство із США, заявив президент Клаус
Йоганніс у четвер на щорічній зустрічі з главами дипломатичних представництв,
акредитованих у Бухаресті. Також пріоритетними залишаються приєднання Румунії
до Шенгенської зони – що зробить вагомий внесок у зміцнення безпеки для всієї
зони вільного руху в Союзі – та приєднання до Єврозони, коли всі умови будуть
виконані, зазначив Клаус Йоганніс. З іншого боку, президент торкнувся недавньої
ситуації на Близькому Сході та наголосив, що негативні наслідки цієї кризи
впливають на європейську та глобальну безпеку. Що стосується відносин з
Республікою Молдова глава держави
уточнив, що Бухарест відновить повну співпрацю з Кишиневом, коли констатуватиме,
що на урядовому рівні діється на користь продовження європейського шляху та
реформ у сфері правосуддя, державного управління і боротьби з корупцією.
Справу Каракал відправлено до суду
Через шість
місяців після відкриття справи Каракал, за
назвою населеного пункту, де трапилася
трагедія, на цьому тижні справу Георге
Дінке відправлено в суд за скоєння вісім
злочинів: торгівля людьми, торгівля дітьми, зґвалтування, вбивство та
осквернення трупів. Прокурори звинувачують колишнього автомеханіка у
викраденні, зґвалтуванні, вбивстві та спаленні двох підлітків – Луїзи Меленку,
18 років, та Александри Мачешану, 15 років. Згідно доказам, у квітні, у день,
коли була викрадена, Луїзу одночасно зґвалтували Георге Дінке, а також його
сусід Стефан Рісіпіцяну, також затриманий поліцією. Через три дні її вбили.
Вбивши її, Георге Дінке спалив тіло Луїзи в металевій бочці, а кісткові рештки
та попіл були викинуті на край лісу біля Каракала. Три місяці по тому приблизно
така ж доля спіткала і Олександру. Викраденій Олександрі вдалося тричі
зв’язатися з Екстреною оперативною службою за номером 112. Незважаючи на надані
дівчиною дані, Служба спеціального зв’язку не зуміла точно встановити місце,
звідки вона дзвонить, так що Поліції знадобилося не менше 19 годин, щоб
проникнути в будинок злочинця. Процес був уповільнений також нерішучістю
прокурора, який побоявся порушення закону. Справа викликала бунт в румунському
суспільстві і призвела до декількох відставок.
День румунської культури
День румунської
культури та 170-ту річницю від дня народження національного поета Міхая Емінеску
(1850-1889) цього тижня відзначали в десятий раз як у великих містах Румунії,
так і серед румунських громад за кордоном. Румуни з країни та з-за кордону
взяли участь у заходах, присвячених великому поетові, творчість якого стала
орієнтиром і опорою румунської культури, але також важливою частиною
загальнолюдської культури. Усі культурні установи Румунії, а також представництва
Румунського культурного інституту з-за кордону відзначили подію численними
культурними заходами, включаючи концерти, виставки, театральні вистави,
літературні заходи, декламування поезії, кінопокази та конференції.