12 – 18 лютого 2017 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Roxana Vasile, 18.02.2017, 13:34
Держбюджет Румунії на 2017 рік
Президент Клаус Йоханніс оприлюднив, у четвер, закони Про державний бюджет і Про бюджет державного соціального забезпечення на 2017 рік. Він пояснив, що прийняв це рішення тільки тому, що Румунія має потребу в цьому бюджеті, але зазначив, що доходи є завищеними, а витрати є занадто великими. Тому Президент Йоханніс закликав урядову коаліцію СДП-АЛД проявити відповідальність у виконанні взятої на себе програми. Клаус Йоханніс: Надходження до бюджету є, так як деякі говорили, оптимістичними. Я називаю їх переоціненими. Передбачені витрати є дуже високими. Цю хіпероптимістичну будову бюджету можна бачити, на приклад, якщо зробити порівняння між надходженнями до спільного консолідованого бюджету від минулого року і надходженнями прогнозованими на цей рік, де можна запримітити зростання на рівні 14%, без будь-яких пояснень як можна досягти цього феноменального росту. 14% означає дуже багато для спільного консолідованого бюджету. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну заявив, проте, що Закон Про державний бюджет є амбітним проектом, і що Уряд передбачив грошей для всіх оголошених заходів: Нам вдалося, сказав би я, за рекордно короткі строки, скласти бюджет, який враховував би нашу програму урядування, всі ті заходи, які ми пообіцяли втілити в життя. Ми зробили нашу роботу, прийняли необхідні для цього нормативні акти, і передбачили в бюджеті грошей для всіх цих заходів. Якими є економічні показники, на які може покладатися Уряд в Бухаресті? За даними Національного інституту статистики, валовий внутрішній продукт виріс на 4,8% в 2016 році, в порівнянні з попереднім роком. Для 2017 року, прогноз економічного зростання становитиме 3,7%, згідно з прогнозом Світового Банку, на 3,8% – за даними МВФ і 4,4% – відповідно до Європейської комісії. У зимовому економічному прогнозі, опублікованому в понеділок, Єврокомісія попереджає, однак, що дефіцит досягне в цьому році 3,6% ВВП, а в 2018 році – 3,9%.
Термінова постанова та референдум
Термінова постанова уряду в Бухаресті, що анулює спірні поправки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, що викликали недавню масштабну політичну кризу, знаходиться, від середи, на порядку денному Палати депутатів. За день до цього, Сенат одноголосно прийняв цей нормативний акт. Від початку кризи, 31 січня, сотні тисяч румунів з країни і діаспори вимагали відставки кабміну Гріндяну, якого звинувачують у тому що, намагаючись внести змін до кримінального законодавства, він хотів звільнити від кримінальної відповідальності впливових політиків і посадових осіб з центральних та місцевих органів влади. Соціал-демократична партія (СДП) заперечила ці звинувачення, заявивши, що Уряд бажав узгодити відповідне законодавство із рішеннями Конституційного суду. У цьому контексті, президент Клаус Йоханніс – який був також підданий критиці, тому що він підтримав антиурядових протестувальників – ініціював референдум на тему продовження боротьби з корупцією. Це його рішення отримало й зелене світло з боку Парламенту. Для того, щоб запевнити всіх партнерів Румунії в європейських установах, що боротьба з корупцією є одним з пріоритетних напрямків діяльності правлячого коаліційного уряду, прем’єр-міністр Сорін Гріндяну зробив, в кінці цього тижня, короткий візит до Брюсселя. З цією нагодою від заявив: Ми хочемо, щоб в майбутньому, якщо говорити про регулювання у сфері юстиції, ці речі відбувалися в Парламенті, шляхом дебатів, які б залучили румунські установи, НУО, парламентарії, звичайно, так, щоб рішення Конституційного суду, які стосуються статей Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, мали бути затвердженими в Парламенті. У свою чергу, перший віце-президент Європейської Комісії Франс Тіммерманс порекомендував Бухарестському виконавчому органу більше прозорості. Це добре, що уряд хоче гармонізації національного законодавства у відповідності до норм ЄС, але це повинно бути зроблено з повною відкритістю – сказав Франс Тіммерманс.
Румунія та східний фланг НАТО
На авіабазу Міхаїл Когелнічану, що на південному сході Румунії прибули, на цьому тижні, 500 американських солдатів. Привезли вони з собою танки, бронетранспортери і самохідні гармати, необхідні для участі в багатонаціональних навчаннях. Полковник Ромео Ферару з боку Штабу сухопутних військ Румунії пояснює: Ті 500 військовиків і бойова техніка американських сухопутних сил, що належать до 1-й батальйону 8-го піхотного полку Fighting Eagles будуть розміщені в Румунії протягом 9 місяців, після чого будуть замінені солдатами з іншого бойового підрозділу, забезпечуючи при цьому послідовну присутність в Європі. Прибуття американських військових, які братимуть участь у військових навчаннях в рамках операції Atlantic Resolve є частиною заходів НАТО щодо зміцнення східного флангу Альянсу. У прес-релізі НАТО, генеральний секретар Північно-атлантичного альянсу Йенс Столтенберг привітав Румунію за значні зусилля по збільшенню оборонного бюджету до 2% ВВП в 2017 році, заявивши, що вона є прикладом для наслідування іншим державам-членам НАТО.
Румуни, без віз до Канади
Всі румуни зможуть подорожувати без віз до Канади з 1 грудня 2017 року. Рішення є частиною угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом і Канадою (CETA), затвердженої на цьому тижні в Страсбурзі, Європейським парламентом. Скасування віз було, до речі, умовою Румунії взамін на свою згоду на укладення угоди. Угода вступить в силу на тимчасовій основі, поки буде ратифікована всіма національними і регіональними Парламентами держав ЄС. Депутат Європарламенту Юліу Вінклер уточнив, що окрім скасування віз, існують численні економічні вигоди від цієї угоди: Якщо говорити про дуже складну частину торгово-економічного співробітництва, то середні підприємства в енергетичному секторі, наприклад, або в інших технологічних секторах, матимуть можливість співпрацювати на ринку комунальних послуг в Канаді. Захист прав інтелектуальної власності, захист патентів, винаходів та інновацій буде забезпечуватися за рахунок угоди СЕТА. На думку Юліу Вінклера, угода CETA може бути найважливішим документом у сфері вільної торгівлі ХХІ століття.
