11 – 17 грудня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Roxana Vasile, 17.12.2022, 10:05

Румунія, Австрія, Шенгенська зона та Європейська рада

У четвер президент Клаус Йоганніс представив Румунію на останній у цьому році зустрічі лідерів Європейського Союзу в Брюсселі. Хоча, планував включити до офіційного порядку денного питання розширення Шенгенської зони, цього так і не відбулося, при всьому обуренні Румунії та Болгарії, що їх досі тримають поза Шенгеном. Тижнем раніше на засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ країн ЄС Австрія виступила проти приєднання двох із трьох країн-кандидатів, посилаючись на аргументи, які вважаються безпідставними та проявом дрібної політизації. До неї приєдналися Нідерланди, які були проти вступу лише Болгарії, але на голосування кандидатуру останньої винесли разом з Румунією. На саміті в четвер Клаус Йоганніс не обговорював з європейськими лідерами конкретний майбутній графік вступу до Шенгену, а також не отримав жодних твердих зобов’язань від Швеції, яка головуватиме в Євросоюзі з 1 січня. Він, однак, заявив, що «досить оптимістично» розглядає 2023-й рік таким, що принесе позитивні результати. Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн і президент Ради Шарль Мішель заявили, що буде більше обмінів думками на цю тему і що вони очікують прогресу в найближчі місяці. Раніше в Страсбурзі Європарламент організував дебати, під час яких представники усіх політичних груп підтвердили, що Румунія та Болгарія виконали всі критерії вступу та заслуговують якомога швидше стати частиною Шенгену. Єврокомісар із внутрішніх справ Ілва Йоганссон зазначила, що приєднання двох країн до Шенгену залишатиметься її пріоритетом і що вона налаштована добитися цього наступного року. «Переможець тільки один і він знаходиться у Кремлі», – сказала пані Йоганссон. Європарламент не може змінити результати голосування в Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ країн ЄС, але це не означає, що дебати були марними, вони, навпаки, можуть мати значення в майбутніх діях на рівні ЄС, вважають оглядачі. Це рішення завдало сильного удару по румунсько-австрійських двосторонніх відносинах. «Різдвяним подарунком Володимиру Путіну», назвав його лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку. «Це прикре і невиправдане ставлення», – сказав президент Клаус Йоганніс. Що стосується пересічних румунів, то багато з них закликають до бойкоту австрійських компаній, яких у Румунії не мало, незважаючи на заклик глави держави до стриманості і дипломатії. Мішенню словесного невдоволення населення були АЗС нафтової групи OMV або провідні банки з австрійським капіталом. Люди закликали і до бойкоту ряду продуктів австрійського походження – кави, солодощів чи енергетичних напоїв, а також австрійських гірськолижних курортів. Австрія є одним із найбільших іноземних інвесторів у Румунії, загальний обсяг інвестицій у 2021 році склав понад 12 мільярдів євро.

Парламент прийняв Державний бюджет Румунії на 2023 рік

Державний бюджет і бюджет державного соціального страхування на 2023 рік були прийняті у середу парламентом з дуже невеликими змінами порівняно зі схваленою урядом редакцією. Сенаторам і депутатам знадобилося всього три дні для внесення поправок, дебатів і остаточного голосування. Це бюджет, який усуває вразливі місця в економіці та виділяє значні кошти на інвестиції, – заявили представники керівних партій, а опозиція назвала його недалекоглядним і брехливим. Про те, що інвестиції є пріоритетними, свідчить виділення на них 7,2% ВВП. Водночас передбачається підвищення пенсій на 12,5%, підвищення мінімальної заробітної плати до 3000 леїв (близько 600 євро) і надання фінансової допомоги людям з низькими доходами. Бюджет базується на економічному зростанні в 2,8% і на рівні інфляції у 8% річних. Також державний дефіцит скоротиться з 80 мільярдів леїв (близько 16 мільярдів євро) цього року до 68,2 мільярдів леїв у 2023 році.

Румуни і рекордна інфляція

Річний рівень інфляції в Румунії зріс до 16,8% у листопаді проти 15,3% у жовтні. Оприлюднені цього тижня дані перевищують раніше озвучений Нацбанком прогноз інфляції на кінець року – 16,3%. За їжу румуни змушені платити зі своїх кишень набагато більше, ніж на початку року, адже продукти подорожчали майже на 22%. Йдеться, передусім, про цукор, що подорожчав на понад 60%, але й про вершкове масло та олію, вартість яких зросла на понад 40%. Непродовольчі товари подорожчали на 16%, а послуги – майже на 10%. Електроенергія подорожчала майже на 50%, а природний газ – майже на 40%. З іншого боку, на цьому тижні президент підписав закон про нові граничні тарифи на електроенергію, які набудуть чинності з 1 січня 2023 року. Таким чином, поточні тарифи становлять 68 бань (близько 13 євроцентів) та 80 бань (близько 16 євроцентів) за кіловат за місячне споживання до 100 кВт-год, відповідно до 255 кВт-год. Ті, хто перевищить цей останній поріг, платитимуть 1,3 лея (26 євроцентів) за кВт-год. Побутові споживачі з єдиним енергетичним контрактом автоматично підпадають під дію цієї максимальної ціни. Натомість чотири категорії споживачів повинні подати заяву та декларацію під власну відповідальність, щоби скористатися знижками: особи, які користуються медичними апаратами, сім’ї з більш ніж 3 дітьми та однобатьківські сім’ї, а також ті, хто має більше місць споживання. У випадку останніх діятимуть можливі знижки лише на один об’єкт.