10 – 16 березня 2024 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Христина Манта and Bogdan Matei, 16.03.2024, 10:20
Про “Скарб Румунії”, в Брюсселі
Європейський парламент ухвалив, у четвер, резолюцію, в якій зажадав від Росії повернути незаконно привласнений національний скарб Румунії в повному обсязі. Це безпрецедентний міжнародний випадок незаконного привласнення золотого запасу та об’єктів культурної спадщини, що викликає постійне занепокоєння румунського суспільства”, – заявили депутати Європарламенту. Згідно з резолюцією, парламент вітає значні зусилля Європейського Союзу щодо захисту національної, культурної та історичної спадщини шляхом імплементації законодавства та механізмів співпраці, що регулюють повернення об’єктів культури та спадщини, незаконно вивезених з територій країн Союзу, а також його зусилля щодо боротьби з незаконною торгівлею культурними цінностями. Євродепутати закликають Європейську комісію та Європейську службу зовнішньої діяльності включити питання реституції румунського національного скарбу до двостороннього дипломатичного порядку денного, що регулює відносини між ЄС та Росією, як тільки регіональний контекст дозволить відновити політичний діалог між сторонами. Під час Першої світової війни, між 1916 і 1917 роками, Румунія відправила до союзної царської Росії національний скарб (який включав значну кількість золота, реліквій, колекцій мистецтва, коштовностей, архівів) для захисту на випадок окупації території країни німецькими, австро-угорськими, болгарськими та турецькими військами. Після приходу до влади більшовицького режиму, заснованого Володимиром Іллічем Леніним, Росія захопила скарб і відмовилася його повертати, і більшість цінностей залишаються неповерненими донині. Питання повернення скарбу безуспішно обговорюється протягом десятиліть спільною румунсько-російською комісією.
Про президента Йоганніса, в НАТО
Цього року, президент Румунії Клаус Йоганніс завершить свій другий п’ятирічний президентський термін, на який він має право згідно з Конституцією. І, як багато хто очікував, у вівторок він оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду генерального секретаря НАТО. Посаду, яку норвежець Єнс Столтенберг залишить цього року, також через десять років. За словами Йоганніса, легітимізує його кандидатуру на посаду голови найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії глибоке розуміння викликів, що стоять перед ним, а також діяльність Румунії в НАТО, яка є сусідом України, що зазнала російського вторгнення. “У складному безпековому контексті наша країна довела, що є опорою стабільності в регіоні”, – заявив глава держави, додавши, що для Румунії настав час взяти на себе ще більшу відповідальність в рамках євроатлантичних керівних структур. Наскільки відомо, президент Румунії змагатиметься з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, який також йде з національної політики, за лідерство в НАТО. Він здається фаворитом, оскільки має підтримку найбільших держав НАТО: Сполучених Штатів, першої серед рівних в Альянсі, Великої Британії, Франції та Німеччини. Але вибір робиться шляхом дипломатичних консультацій між усіма країнами-членами, і рішення оголошується лише тоді, коли буде досягнуто консенсусу щодо єдиного кандидата. А Рютте, якого погано прийняли в канцеляріях Туреччини, Румунії, Угорщини та Болгарії, зараз далекий від одностайності.
Про Україну, але без румунських військ
Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у вівторок, що Румунія не відправлятиме війська в Україну, додавши, що Румунія підтримує Україну багатьма іншими способами і робитиме це й надалі. «Можливе відправлення військ в Україну не може розглядатися в рамках мандату НАТО, оскільки Україна не є членом Альянсу. В іншому випадку, якщо є двосторонні домовленості між певною державою і Україною з будь-якого питання, то ці питання є суто предметом цих двосторонніх домовленостей. Румунія не буде посилати війська в Україну. Ми підтримуємо Україну у різні інші способи і надалі робитимемо те, що робили до цього часу. Я говорив це багато разів і я радий повторити: Румунія підтримує Україну й українців, і ми надаватимемо допомогу Україні так довго, як це буде потрібно.»
Про економіку, в ОЕСР
Економіка Румунії може зрости на 3,1% цього року і на 3,3% наступного року, вважає Матіас Корманн, генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Він сказав, що його організація очікує, що інфляція знизиться, щоб продовжити процес конвергенції Румунії, з подальшим зростанням рівня життя і доходів, але це вимагатиме послідовних реформ. За словами Генерального секретаря ОЕСР, утримання людей на роботі довше матиме позитивний вплив на економіку. Необхідно також підвищити рівень податкової дисципліни. Повне використання фондів ЄС для підвищення продуктивності також є важливим, каже генеральний секретар ОЕСР. Румунія отримує 28,5 мільярдів євро коштів на відновлення, величезний відсоток ВВП, які повинні бути інвестовані в інфраструктуру та транспортну сферу, – сказав також Матіас Корманн.
Про візи, із Сімоною Халеп
Румунська тенісистка Сімона Халеп у понеділок вирушила до Маямі, де зіграє свої перші офіційні матчі після більш ніж півторарічної дискваліфікації за вживання допінгу. У своєму дописі в соціальних мережах колишня перша ракетка світу в жіночому тенісі подякувала Посольству США за підтримку в отриманні віз для неї та її команди. Вона також закликала румунів підтримати програму “Безвіз”. Вона закликала тих, хто вже має візи, поновити їх, у тому числі поштою. Це збільшить кількість схвалених віз, що є важливою умовою для вступу Румунії до цієї програми відкритого доступу до Сполучених Штатів. Турне в Майамі розпочнеться 17 березня.