1 – 7 серпня 2021 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Corina Cristea, 07.08.2021, 06:19
COVID-19
у Румунії
Румунія продовжила на 30 днів, починаючи з 11 серпня, дію
режиму надзвичайної ситуації під час боротьби зі пандемією коронавірусу
(COVID-19). Рішення було прийнято на тлі щоденного зростання кількості інфекцій
SARS-CoV-2, причому нові добові випадки, знову досягли порогу в 200 осіб на
цьому тижні. Кількість госпіталізованих хворих на коронавірус продовжує
зростати, в тому числі пацієнтів, які потребують інтенсивної терапії. Прем’єр-міністр
Флорін Кицу уточнив, що продовження режиму надзвичайної ситуації не принесе
нових обмежень порівняно з рішенням, прийнятим на початку липня. З іншого боку,
міністр освіти Сорін Кимпяну висловив своє переконання, що новий навчальний рік
почнеться 13 вересня в очному форматі. Він також виключив можливість
обов’язкової вакцинації працівників освіти, але закликає освітян пройти
щеплення, додавши, що упродовж серпня знову проводитимуться
інформаційні заходи щодо усвідомлення важливості вакцинації працівниками
освіти, у спробі підвищити рівень імунізації до початку навчального року. Загалом у Румунії було вакциновано трохи більше 30% населення,
а плановий показник у 5 мільйонів щеплених, намічений на 1 червня, був досягнутий
із запізненням в два місяці. В умовах попереджень про наближення четвертої хвилі
в Румунії, влада продовжує закликати населення робити щеплення. Президент Клаус Йоханніс
заявив, що не підтримує введення карантинних обмежень щодо невакцинованих людей.
«Я не можу бути згодним із заходами, що призводять до дискримінації. Ми не
можемо подолати пандемію шляхом дискримінації, її можна перемогти лише шляхом
вакцинації», – сказав глава держави.
Позиція Румунії після нападу
на танкер біля узбережжя Оману, в якому загинув румун
Представники Великобританії,
Румунії та Ліберії повідомили Раду Безпеки ООН про «високу ймовірність» того,
що іранські сили використали один або кілька безпілотників для атаки 29 липня
біля берегів Омана на нафтовий танкер, що експлуатується лондонською компанією
Zodiac Maritime, котра належить ізраїльському мільярдеру. У результаті нападу загинули
двоє членів екіпажу – румун і британець. «Цей
напад підірвав і створив ризик для безпеки міжнародних перевезень і став явним
порушенням міжнародного права. Він має бути засуджений міжнародним
співтовариством», – йдеться у листі до Ради Безпеки ООН. ЄС та НАТО рішуче
засудили атаку безпілотників в Ормузькій протоці. Після інциденту Вашингтон
пообіцяв «колективну відповідь», погоджену зі своїми союзниками, на дії Ірану, який
категорично заперечує свою причетність. У Лондоні прем’єр-міністр Борис Джонсон
заявив, що «Іран повинен відповідати за свої дії». Міністерство закордонних
справ Румунії підтримує постійний зв’язок з цього питання з офіційними особами,
в тому числі високопосадовцями з Ізраїлю, США та Великобританії, а після того, як
за попередніми даними експерти дійшли висновку, що за нападом стоїть Іран,
представники чотирьох країн оголосили, що вони готують злагоджену відповідь.
Під час телефонної розмови з главою європейської дипломатії міністр закордонних
справ Румунії Богдан Ауреску рішуче засудив напад на цивільне судно, а також
підкреслив, що цей інцидент має негативні наслідки на свободу судноплавства в
регіоні, відповідно до норм міжнародного права. «Цей інцидент знаменує собою
новий розділ в напруженості між Ізраїлем та Іраном після інших актів саботажу, направлених
нещодавно на інші судна», – пишуть інформаційні агентства.
Румунія виступає за посилення безпеки на східному фланзі
НАТО
Посол Румунії в США Андрей
Мурару під час телефонної розмови з радником президента США з питань
національної безпеки Джейком Салліваном, разом з послами у Вашингтоні країн
Бухарестської дев’ятки, підкреслив важливість посилення безпеки Східного флангу
НАТО. Андрей Мурару висловив сподівання, що процес переоцінки глобальної
позиції Сполучених Штатів призведе до послідовного посилення американської
військової присутності на східному фланзі НАТО, в тому числі в Румунії.
Бухарестська дев’ятка – це ініціатива президентів Румунії Клауса Йоганніса та
Польщі Анджея Дуди, в якій беруть участь країни-члени НАТО на Східному фланзі:
Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина та
Угорщина.
2 серпня – День пам’яті жертв Голокосту проти ромів
2 серпня у Румунії відзначили Національний день пам’яті
жертв Голокосту проти ромів. Щороку в цей день «ми вшановуємо пам’ять
півмільйона ромських дітей, жінок та чоловіків, які були вбиті в Європі під час
Голокосту. Вони стали жертвами жорстокого, нелюдяного режиму, який пропагував
расизм, антисемітизм, ненависть та нетерпимість як державну політику», – йдеться
у заяві поширеній з цієї нагоди президентом Клаусом Йоганнісом. «Пам’ять – це
фундаментальний вимір життя. У Румунії близько 25 000 ромів були депортовані до
Придністров’я, а близько 11 000 втратили життя. Вшанування їх пам’яті і недопущення
повторення подібного звірства є нашим обов’язком сьогодні», – додав глава
держави. Пілотний проєкт, ініційований Міністерством освіти, буде впроваджений у
Румунії разом з Національним інститутом дослідження Голокосту в Румунії ім. Елі
Візеля та Національним агентством у справах ромів, з метою ознайомлення учнів з
цим майже ігнорованим епізодом в румунській історії ромів. Так само розглядається
можливість створення Музею історії та культури ромів за кошти, виділені з
державного бюджету та з бюджету агентства.
Пілотна програма з видачі нових посвідчень особи у
Румунії
Клуж-Напока стало першим містом Румунії, де в рамках
пілотного проєкту видаються електронні посвідчення особи нового зразка. Міністр
внутрішніх справ Лучіан Боде заявив, що влада хоче за кілька місяців поширити
проєкт на всю країну. Нові документи мають розмір банківської картки і, окрім
даних, що містяться на звичайному посвідченні особи, вони містять зображення
обличчя, а також два відбитки пальців власника. Електронне посвідчення особи,
яке також є проїзним документом, має прапор Європейського Союзу згідно з
положенням, прийнятим у всьому ЄС, а також герб Румунії. Іншою новинкою є
заміна заголовка «стать» на «гендер», рішенням уряду, яким встановлено, що для
цього є лише два варіанти – жіночий чи чоловічий. Документ видаватиметься й
дітям з народження.
