1 – 7 жовтня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Daniela Budu, 07.10.2023, 06:18

Президент Румунії на зустрічах високого рівня в Іспанії

У зв’язку з атаками на українські порти на Дунаї до Румунії будуть
доставлені додаткові системи захисту від безпілотників, – заявив президент
Клаус Йоганніс, який у четвер і п’ятницю взяв участь у саміті Європейського політичного співтовариства та
неформальному засіданні Європейської ради в Гранаді. Він назвав ці напади на
українські порти військовими злочинами, оскільки там знаходиться лише цивільна
інфраструктура. Центральною темою саміту була Україна, а зустрічі – розширення
ЄС. У цьому контексті Клаус Йоганніс заявив, що для України та Р.Молдова дуже важливо
зробити швидкі кроки на шляху до євроінтеграції, додавши, що він також виступає за
прискорення європейського курсу для західнобалканських країн. Водночас, глава
держави заявив, що 2030 рік як крайній термін для наступної хвилі розширення ЄС
є нереалістичним. Клаус Йоганніс також виступив співголовою, разом з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Сторе,
круглого столу на якому обговорювалися питання енергетики, навколишнього середовища та зміни
клімату. І тут глава держави нагадав, що ЄС вирішив інтегрувати Україну та
Республіку Молдова в європейський енергетичний ринок і відкрити доступ
країн-кандидатів до Європейської платформи спільних закупівель газу. Президент
Клаус Йоганніс заявив, що хоча Румунія докладає значних зусиль, вона не може
гарантувати подвоєння транзиту українського зерна через Румунію із 2 млн тонн на місяць зараз до 4 млн
тонн до кінця року, але прагне цього. Він нагадав, що «ці питання є дуже важливими як для України, для
української економіки, так і для тих, хто отримує цю сільськогосподарську
продукцію, для країн, які зазвичай залежать від української пшениці.

Візит глави МЗС Румунії до Києва

Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску заявила в понеділок у Києві
про важливість продовження багатовимірної підтримки України з боку ЄС доти,
доки це буде потрібно. Вона взяла участь у неформальній зустрічі міністрів
закордонних справ країн ЄС – Раді міністрів закордонних справ, яка вперше
відбулася за межами ЄС. Згідно з румунським МЗС, міністерка говорила про
триваючі російські атаки на цивільну інфраструктуру в Україні, в безпосередній
близькості від Румунії, які створюють ризики для безпеки, наголошуючи на
необхідності довгострокового стратегічного регіонального підходу, включаючи
Республіку Молдова. Лумініца Одобеску: «Безпекова ситуація в Україні та в
навколишніх країнах є крихкою. Румунія як країна-член ЄС має найдовший кордон з
Україною, ми дуже добре розуміємо наслідки війни в Україні. Ви знаєте, що
частини російських безпілотників були знайдені на румунській території.
Російські удари по цивільні інфраструктурі, в тому числі по портах на Дунаї,
дуже близько до румунського кордону, посилюють кризу. Для нас важливо продовжувати
підтримку України, але те, що Росія робить поблизу наших кордонів, підриває
українську економіку, продовольчу безпеку, в тому числі на глобальному рівні, а
також цивільне судноплавство в Чорному морі. Румунія продовжуватиме зусилля для
транзиту українського зерна. Станом на сьогодні більше 25 мільйонів тонн
українського зерна транспортовані через Румунію «коридорами солідарності». Ми
тісно працюємо з українським урядом, з Єврокомісією, з нашими партнерами для
збільшення транзитних потужностей з 2 мільйонів до 4 мільйонів тонн на місяць
до кінця цього року.» Щодо європейського курсу України, Лумініца Одобеску
висловила підтримку ухваленню до кінця року рішення про початок переговорів про
вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова і привітала у цьому контексті
прогрес, досягнутий Україною у виконанні рекомендацій Європейської Комісії.

У Бухаресті відзначили День німецької єдності

Німеччина продовжує рішуче підтримувати «заслужений» вступ Румунії до
Шенгенської зони, що відповідає інтересам як Румунії, так і Німеччини та всього
Європейського Союзу. Про це заявив посол Німеччини в Бухаресті Пеер Гебауер на
прийомі з нагоди Дня німецької єдності та возз’єднання 3 жовтня 1990 року. Він
нагадав, що Румунія виконала всі технічні вимоги для того, щоб стати частиною
європейської зони вільного руху: «Я запевняю вас, що переважна більшість країн
ЄС підтримує Румунію і Болгарію в цьому прагненні і всі вони докладуть зусиль,
щоб знайти рішення для якнайшвидшого входження до Шенгенської зони», – додав
німецький посол. На заході в Бухаресті президент Клаус Йоганніс високо оцінив
постійну підтримку Берліном вступу Румунії до Шенгенської зони, заявивши, що
країни ЄС та євроатлантичного альянсу повинні діяти разом, щоб захистити свої
цінності. А прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що Шенгенська перешкода стала
«останнім залишком поділу Європи».

Висновки місії МВФ до Румунії

Уряд Румунії
повинен зробити пріоритетом поліпшення збору доходів до державного бюджету та
ліквідацію податкових пільг, – попередили експерти МВФ наприкінці своєї
чергової місії з оцінки розвитку румунської економіки. Делегація Фонду провела
зустрічі з представниками румунської влади та проаналізувала фіскальну
політику, яка впроваджується або впроваджуватиметься найближчим часом. Пакет
фіскальних заходів, які уряд хоче впровадити, є кроком у правильному напрямку,
але необхідно внести деякі корективи, навіть якщо він покращує політику в
деяких сферах, – заявив голова місії МВФ в Румунії Ян Кес Мартін. Експерт МВФ
вважає, що все ще необхідні інвестиції для приведення систем освіти та охорони
здоров’я до рівня ЄС. МВФ також підрахував, що дефіцит бюджету Румунії цього
року становитиме 6%, а наступного року може знизитися до 5%, але Бухарест
повинен прагнути до дефіциту в 3%. З іншого боку, Національний банк оголосив у
своїй оцінці, що фіскальний пакет, який буде запроваджений урядом для
збалансування бюджету, також вплине на рівень інфляції. За оцінками НБУ, інфляція
продовжить падати до кінця року. Водночас центральний банк оголосив, що вирішив
залишити облікову ставку незмінною з січня на рівні 7% річних.